Категорія №12.3
31 травня 2012 року Справа № 2а/1270/2968/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кисельової Є.О.,
при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.,
за участю представників сторін
позивача
представника позивача
представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Алчевського міського управління Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій України у Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення недоплаченої заробітної плати,
Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Алчевського міського управління Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій України у Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення недоплаченої заробітної плати.
Свій позов позивач обґрунтовував тим, що він в період з 25.08.1986 по 17.09.1986 підряд без вихідних виконував службові обов'язки по ЛНА на ЧАЕС в зоні відчудження, всього 24 діб, а саме: в серпні 1986 - 7 діб (з 25 по 31 число) в 3-й зоні небезпеки (на Чорнобильській АЕС); в вересні 1986 - 5 діб (з 01 по 05 число)в 3-й зоні небезпеки (на Чорнобильській АЕС) та 12 діб (з 06 по 17) в 1-й зоні небезпеки (в м. Чорнобиль), що підтверджується відповідною довідкою від 20.07.2007 №07-01/2088-2.
Внаслідок цього позивач зазначає, що він є особою, що постраждала від Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, а саме інвалідом Чорнобильської катастрофи 3-ї групи.
При ліквідації наслідків на ЧАЕС позивач приймав участь, перебуваючи на службі в органах внутрішніх справ, а саме - сержантом внутрішньої служби, командиром відділення самотійної воєнізованої пожежної частини №22 по охороні м. Комунарська (наразі-Алчевська), яка згодом була перейменована у 22-гу самостіну Державну пожежну частину ГУ МНС, а наразі - в Алчевське міське управління ГУ МНС.
У зв'язку з тим, що з 01.01.2012 набрав чинності новий «Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, у січні цього року позивач звернувся до відповідача з проханням про видачу йому довідки про заробітну плату з відповідним розрахунком за час його роботи в зоні відчудження ЧАЕС (з 25.08.1986 по 17.09.1986) з урахуванням вимог нормативно - правових документів, які регулювали порядок здійснення оплати праці за час роботи по ліквідації наслідків на ЧАЕС .
Відповідач листом від 31.01.2012 надав позивачу розрахунок №01-10/41, довідку №01-10/42 та розрахункову відомість №01-10/43 про заробітну плату за роботу в зоні відчудження Чорнобильської АЕС.
Дії відповідача щодо розрахунку заробітної плати позивача за час роботи в зоні відчудження ЧАЕС в тих розмірах, в яких вони зазначені у вказаній довідці від 31.01.2012 та розрахунку до неї, позивач вважає протиправними, оскільки, на його думку, розрахунок здійсненний з порушенням вимог нормативно-правових актів, які регулювали порядок оплати роботи підчас його участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Ззаначає, що відповідач здійснив розрахунок оплати праці позивачу за роботу в зоні відчуження виходячи з денної тарифної ставки його окладу шляхом ділення посадового окладу на кількість календарних днів в місяці, в той час як цей розрахунок необхідно було здійснювати виходячи з годинної тарифної ставки окладу позивача.
Посилається на п. 4 постанови Держкомпраці СРСР та Секрітаріату ВЦРПС від 07.05.1986 р. № 153/10-43, якою для працівників, безпосередньо зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії в зоні випромінювання був встановлений 6-годинний робочий день, а згідно роз'яснення від 27.12.1972 р. № 12/35, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР та Секрітаріату ВЦРПС від 27.12.1972 р. № 12/35 та п.2 вказаної постанови, годинна тарифна ставка працівників, праця яких оплачується по місячним ставкам (окладам), розраховується шляхом ділення місячної ставки (окладу) на кількість робочих годин по календарю в цьому місяці.
Таким чином, його годинна тарифна ставка повинна була складати 145 крб. : 156 годин = 0,93 крб.
Відповідач здійснив розрахунок зарплати позивача виходячи з одинарного розміру його садового окладу (135 грн.), в той час як абзацом 2 п.1 постанови ЦК КПРС, Президії ВР СРСР Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 07.05.1986 № 524-156 було встановлено, що посадові оклади осіб рядового складу органів внутрішніх справ (до яких відносився позивач), які виконують службові обов'язки в зоні ЧАЕС, повинні сплачуватися в подвійному розмірі.
Відповідач здійснив розрахунок зарплати позивача без нарахування премії в розмірі 60 % та рифної ставки (окладу) в місяць, в той час як необхідність виплати такої премії була встановлена п.4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195 та пп.4 п.1 постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7 (текст останньої постанови дода ється). До того ж необхідність нарахування цієї премії стосовно саме колишніх співробітників пожежної охорони в Луганській області, які виконували службові обов'язки в зоні ЧАБС, встановлена наказом Управління пожежної безпеки та аварійно-рятувальних робіт МНС України в Луганській області від 11.12.2003 № 210, про який вже згадувалося вище. Крім того, наказом відповідача (СДПЧ-22) від 28.07.2004 було встановлено, що особисто мені по винна бути нарахована вказана премія саме в розмірі 60 % .
Таким чином, розрахунок заробітної плати за час знаходження в зоні відчужен ня ЧАЕС повинен бути таким :
1) За робочі дні (крім вихідних):
у серпні 1986 р. (3-а зона) -145 крб. : 156 год. х 2 х 4 кр. х 6 год. х 6 дн. = 267, 84 крб.,
у вересні 1986 р. (3-я зона) -145 крб. : 156 год х 2 х 4 кр. х б год. х 5 дн. = 223, 20 крб.,
у вересні 1986 р. (1-а зона) -145 крб. : 156 год. х 2 х 2 кр. х 6 год. х 10 дн. = 223, 20 крб.,
у жовтні 1986 р. (1-а зона) -135 крб. : 156 год. х 2 х 2 кр. х 6 год. х 3 дн. = 62, 64 крб.
2) За роботу в надурочні часи (в робочі дні):
у серпні 1986 р. (3-а зона) -145 крб. : 156 год. х 2 х 4 кр. х 2 год. х 6 дн. х 1,5 = 133, 92 крб.,
у вересні 1986 р. (3-я зона) -145 крб. : 156 год. х 2 х 4 кр. х 2 год. х 5 дн. х 1,5 = 111,60 крб.,
у вересні 1986 р.(1-а зона) -135 крб. : 156 год. х 2 х 2 кр. х 2 год. х 18 дн. х 1,5 = 187,92 крб.
у жовтні 1986 р. (1-а зона) -145 крб. : 156 год. х 2 х 2 кр. х 2 год. х 10 дн. х 1,5 = 111, 62крб.
3) За роботу в вихідні дні :
у серпні (31.08) 1986 р. (3-а зона) -145 крб. : 156 год. х 2 х 4 кр. х 8 год. х 1 дн. х 2 = 119, 04 крб.
у вересні (7 і 14.09) 1986 р. (1-я зона) - 145 крб. : 156 год. х 2 х 2 кр. х 8 год. х 2 дн. х 2 = 119.04 крб.
4) Премія в розмірі 60 % від окладу (тарифної ставки) - за фактично відпрацьовані дні/часи без урахування підвищеної оплати за роботу в понаднормовий час та в вихідні дні:
у серпні 1986 р. (3-а зона) -145 крб. : 156 год. х 2 х 4 кр. х 8 год. х 7 дн. х 60 % = 249,98 крб.,
у вересні 1986 р. (3-я зона) -145 крб. : 156 год. х 2 х 4 кр. х 8 год. х 5 дн. х 60 % =178,56 крб.
у вересні 1986 р. (1-а зона) -145 крб. : 156 год. х 2 х 2 кр. х 8 год. х 12 дн. х 60 % =214,27 крб.
5) Оплата праці за перебування у стані бойової готовності в цій частині розрахунку спір є лише щодо розміру часового окладу (тарифної ставки)
у серпні 1986 р. -145 крб. : 156 год. х 16 год. х З кр. х 1/3 х 7 дн. = 104,16 крб.,
у вересні 1986 р. -145 крб. : 156 год. х 16 год. х З кр. х 1/3 х 17 дн. = 252,96 крб.,
6) Збережена середня заробітна плата (в цій частині розрахунку спору немає)
за серпень 1986 р. - 32, 76 крб.,
за вересень 1986 р. - 82,11крб.,
Разом зарплата за час знаходження в зоні відчуження ЧАЕС повинна складати:
за серпень 1986 р. - 267,84 + 133,92 + 119,04 + 249,98 + 104,16 + 32,76 крб. = 907,70 крб.;
за вересень 1986 р. - 223,20 + 223,20 + 111,60 + 111,60 + 119,04 + 178,56 + 214,27 + 252,96 + 82,11 крб. = 1516,54 крб.,
а всього за вказані місяці - 2 424,24 крб.
Недоплата складає 1491,91крб. (2424,24-932,33).
Згідно грошової реформи 1996 року 100 000 карбованців (на які в 1992 році був замінений радянський карбованець з розрахунку 1 до 1) дорівнюють 1 гривні.
Таким чином, з урахуванням вказаної грошової реформи сума недоплаченої зарплати, яка підлягає стягненню з відповідача на мою користь, складає 0, 015 грн. (1491, : 100 000 ).
Позивач вважає, що оскільки мова йде про недоплачену заробітну плату, то він має право звернутися до суду за її стягненням без обмеження строку .
Тому позивач просить :
1.Визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати заробітної плати йому за час виконання службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження в період з 25 серпня 1986 року по 17 вересня 1986 року:
- без розрахунку годинної тарифної ставки (окладу) відповідно до постанови Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦСПС від 27.12.1972 року №383/35 та пункту 4 постанови Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦСПС від 7.05.1986 року №153/10-43,
- без збільшення в два рази годинної тарифної ставки ( окладу), виходячи з якої здійснюється двох або чотирьох кратна оплата праці за роботу відповідно в 1 та 3 зонах небезпеки, відповідно до абзацу 2 пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії ВР СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 7.05.1986 року № 524-156 та пункту 1 постанови Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦСПС від 7.05.1986 року №153/10-43,
- без оплати роботи у понаднормовий час, що перевищував 6 годин на день у полуторному розмірі відповідно до ст. 106 КЗпП УРСР,
- без нарахування та виплати премії у розмірі 60% від окладу (тарифної ставки) відповідно до пункту 4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 5.06.1986 року № 665-195.
2. Зобов'язати відповідача:
1) здійснити перерахунок заробітної плати йому за час виконання службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження в період з 25.08.1986 року по 17.09.1986 року :
- з розрахунком годинної тарифної ставки (окладу) шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість робочих годин по календарю в місяці, за який проводиться розрахунок,
- зі збільшенням в два рази годинної тарифної ставки ( окладу), виходячи з якої здійснюється двох та чотирьохкратна оплата праці за роботу відповідно в 1 та 3 зонах небезпеки,
- з оплатою роботи у понаднормовий час, що перевищував 6 годин на день, в полуторному розмірі,
- з нарахуванням премії у розмірі 60% від окладу ( тарифної ставки) на місяць,
2) відобразити проведення цього перерахунку в особовому рахунку з нарахування заробітної плати йому,
3) видати довідку про заробітну плату позивача, розраховану відповідно до цього перерахунку, із зазначенням загальної суми заробітної плати за роботу в зоні відчуження, яка враховується для обчислення пенсії, за серпень 1986 року - в розмірі 907,70 радянських карбованців, за вересень 1986 року - в розмірі 1516,54 радянських карбованців, за жовтень 1986 року -у розмірі 198,88 радянських карбованця.
3. Стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену заробітну плату за час виконання службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження в період з 25 серпня 1986 року по 17 вересня 1986 року у розмірі 0,015 грн.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні надав заперечення на адміністративний позов, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В своїх заперченнях посилався на ч. 4 ст. 15 Закону України від 28.02.1991 №796 «Про статус і соціальний захист громодян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої видача довідок про заробітну плату здійснюється підприємствами, установами, та організаціями. Посилаючись на п. 17 Порядку подання ат оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне срахування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, відповідно до якого довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та несплачену заробітну плату підприємством, установденою яи організацієбю, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією та враховуючи те, що нарахування та виплата заробітної плати за час виконання службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчудження здійснювалось у 1986 році, підрозділом в якому позивач проходив службу відповідач зазначив, що він має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до тих даних, що містяться у розрахунокову листі позивача за необхідний період та не може вкючити в розрахунок суми, що не були відображені у розрахунковому листі, а отже, які не були встановлені та фактично отримані позивачем.
Додатково відповідач зазначив, що норми Кодексу законів про працю Української РСР на працівників органів внутрішніх справ не поширювались в тому числі й щодо режиму робочого часу, додаткової оплати за роботу у вихідні, святкові і неробочі дні, надурочні і нічні години тощо. Грошове забезпечення особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, що виконували службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, здійснювалося на підставі нормативно-правових актів МВС СРСР та МВС УРСР, зокрема наказів МВС СРСР від 11.05.1986 №0130, від 17.05.1986 №0149, від 30.06.1986 №0189, які до цього часу засекречені.
Просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначений Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно ст. 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3. 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
У відповідності до пункту 7 Порядку, до заяви про призначення пенсії за віком додається, у тому числі, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 № 122; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"довідки про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період надаються підприємствами, установами та організаціями за основним місцем роботи працівників або їх правонаступниками.
Відповідно до статті 70 Закону громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.
Судом встановлено, що позивач, перебуваючи на службі в органах внутрішніх справ, а саме - сержантом внутрішньої служби, командиром відділення самотійної воєнізованої пожежної частини №22 по охороні м. Комунарська (наразі-Алчевська), яка згодом була перейменована у 22-гу самостіну Державну пожежну частину ГУ МНС, а наразі - в Алчевське міське управління ГУ МНС, в період з 25.08.1986 по 17.09.1986 підряд без вихідних виконував службові обов'язки по ЛНА на ЧАЕС в зоні відчудження, всього 24 діб, а саме: в серпні 1986 - 7 діб (з 25 по 31 число) в 3-й зоні небезпеки (на Чорнобильській АЕС); в вересні 1986 - 5 діб (з 01 по 05 число)в 3-й зоні небезпеки (на Чорнобильській АЕС) та 12 діб (з 06 по 17) в 1-й зоні небезпеки (в м. Чорнобиль), що підтверджується відповідною довідкою від 20.07.2007 №07-01/2088-2.
Вказані обставини підтверджуються листом від 29 травня 2012 року (а.с.15), довідкою № 20.07.2007 р. від 20 липня 2007 року (а.с.13).
За таких обставин суд вважає, що оскільки позивачеві виплачується пенсія на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то він має право вимагати перерахунку пенсії, надавши довідки про заробітну плату, яку має видати відповідач, оскільки на виконання Указу Президента України від 27 січня 2003 року №47 Головне управління Державної пожежної охорони МВС України (на час передачі реорганізоване у Державний департамент пожежної безпеки) до якого входив відповідач, було передане Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи, тому відповідач є правонаступником тієї установи, де проходив службу позивач під час участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Порядок оплати праці особам, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС регулювався низкою спеціальних нормативних актів з цього приводу.
Оскільки статтею 3 Закону України "Про правонаступництво України"передбачене, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України.
Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році іншими нормативними актами не передбачені, отже, вони є діючими на цей час.
Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 "Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС"передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.
Постановою ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 р. № 524-156 "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції (постанова Ради Міністрів УРСР від 098 травня 1986 р. № 168-5) надано право керівникам здійснювати виплату особам рядового і начальницького складу, які виконують службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, посадових окладів із спеціальних звань у подвійному розмірі.
Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 р. № 665-195 (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7) надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам здійснювати оплату праці працівників, зайнятих на роботах у третій, другій і першій зонах небезпеки, відповідно в чотири, три і двократному розмірах понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленої за основним місцем роботи.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. N 665-195 "Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища"(постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. N 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.
Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року N 665-195 (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7) було дозволено підприємствам залучати працівників на роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, у вихідні і святкові дні з оплатою у подвійному розмірі.
Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року N 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7).
Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року N 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази (наказ МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та № 0189 від 30 червня 1986 року, вказівка МВС СРСР № 35з від 30 травня 1986 року.
Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища"від 05 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.
Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 жовтня 1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.
Додаткова оплата праці в нічні та надурочні години, вихідні і святкові дні, преміювання до 60 відсотків тарифної ставки (окладу) в місяць відповідно до пунктів 4, 5 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7 здійснювалась працівникам і службовцям системи МВС, умови праці яких регламентується Кодексом законів про працю України.
На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ чинність КЗпП УРСР не поширювались, щомісячні премії їм не виплачувались.
На підставі вказівки МВС СРСР № 1/5725 від 21 жовтня 1986 року видана вказівка ГУ ДПО № 3/7/1587 від 17 грудня 1986 року "Про компенсацію робітникам зведеного закону протипожежної служби за постійне перебування у місті Чорнобилі в резерві у стані бойової готовності", якою визначена тарифна ставка години надходження у стані бойової готовності, як одна третина години робочого часу з виплатою за обліковий період одинарної тарифної ставки, а робітникам із числа начальницького складу окладу з спеціальне звання.
Судом встановлено, що позивачеві у 2007 році відповідачем за зверненням позивача було видано наказ №81 від 07 серпня 2007 року про перерахунок його заробітної плати за період знаходження на ліквідації аварії на ЧАЕС за подвійною тарифною ставкою та про нарахування йому премії у розмірі 60%, та була видана зазначена довідка встановленої форми від 24 вересня 2007 року для пред'явлення до пенсійних органів.
У вказаній довідці зазначено, що ОСОБА_1 за роботу в населених пунктах зони відчуження на ЧАЕС з 24.08.1986 по 04.10.1986 по місцю роботи: 22-ої самостійної воєнізованої пожежної частини м. Комунарська на посаді командир відділення посадовий оклад (тарифна ставка) 145 крб. по рішенню суду перерахування заробітної плати в сумі 1444 крб.35 коп.
Також під час розгляду справи вствнолено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та йому 31.01.2012 р. відповідачем у справі було видано розрахунок заробітної плати за роботу в зоні відчуження на ЧАЕС за період з 25.05.1986 р. по 06.06.1986 р. та відповідну довідку від 31.01.2012 р. № 01-10/42 за роботу в населених пунктах зони відчуження на ЧАЕС з 24.08.1986 по 04.10.1986 по місцю роботи: 22-ої самостійної воєнізованої пожежної частини м. Комунарська на посаді старшого інжинера посадовий оклад (тарифна ставка) 145,00 кар. в сумі 932 крб. 33 коп.
Посилання представника позивача на те, що позивачем не пропущено строк звернення до суду відповідно до п.2 ст. 99 КАС України, судом не приймається до уваги з огляду на наступне.
Згідно ст. 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Посилання позивача, що згідно зі ст. 233 КЗпП України строк для стягнення належної заробітної плати не обмежений, до уваги не приймається, оскільки заснований на хибному тлумаченні вказаної норми.
Виходячи зі змісту ст. 233 КЗпП України такий строк не обмежений для стягнення належних працівнику сум заробітної плати, у даному ж випадку у позивача виник спір щодо розміру заробітної плати, яка ще на нарахована йому, а тому підстав вважати, що вона є належною йому, немає, а тому для таких вимог, застосовуються встановлені законом строки звернення до суду.
Крім того, як роз'яснено у Постанові Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюється на осіб рядового і начальницького складу.
Таким чином, у даному випадку слід виходити зі строків звернення встановлених КАС України, та наслідків, пов'язаних з їх пропуском.
З позовної заяви та доданих до неї документів суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, що позбавляє суд можливості вирішити питання про поновлення строку звернення до суду, оскільки позивач вперше звернувся до відповідача з заявою про перерахунок заробітної плати за період з 24.08.1986 по 04.10.1986 та йому було видано відповідну довідку від 24 вересня 2007 року для пред'явлення до пенсійних органів, тому саме з вказаного періоду позивачеві стало відомо про обчислену відповідачем йому заробітної плати та зміст довідки про перерахунок і з саме цього часу він мав можливість перевірити перерахунок, та оскаржити його у разі незгоди у встановленому порядку.
Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом, встановлений ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Враховуючи вищезазначене, відсутність будь-яких об'єктивних даних та доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду та фактичне пропущення позивачем зазначеного строку без поважних причин, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.
На підставі ч.3 та ч.7 ст.160 КАС України у судовому засіданні 14 травня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Виготовлення ухвали у повному обсязі відкладено на 16 травня 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частин ухвали у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Алчевського міського управління Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій України у Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення недоплаченої заробітної плати залишити без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьої статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Є.О. Кисельова