07.05.2012
Справа № 22ц-2190/1499/,2012 р. Головуючий у І інстанції
Категорія 5 Радченко Г.А.
Доповідач Лісова Г.Є.
2012 року травня місяця 7 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Лісової Г.Є.
Суддів Семиженка Г.В.
Бугрика В.В.
при секретарі Ващенко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 24 лютого 2012 року за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, управління комунальної власності Херсонської міської ради про визнання розпорядження про приватизацію та свідоцтва про право власності на житло частково недійсними
14.11.2011 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися в суд з позовом до Фонду комунального майна міста Херсона, ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування розпорядження органу приватизації Фонду комунального майна м. Херсона №22895-ж від17 грудня 2007 року в частині приватизації квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_7 та свідоцтва про право власності серія САВ 824257 від 17 грудня 2007 року виданого на підставі розпорядження про передачу у приватну спільну сумісну власність квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_7.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилалися на те, що під час прийняття рішення про передачу у власність квартири до складу членів сім'ї наймача незаконно була включена ОСОБА_7, яка в квартирі не проживала, не була членом сім»ї наймача, жиле приміщення відповідно до вимог закону за нею не зберігалося, а тому вважають, що розпорядження та свідоцтво про право власності щодо передачі у власність жилого приміщення особі, яка в ньому не проживала є незаконними.
Ухвалою судді Комсомольського районного суду м. Херсона від 24 січня 2012 року здійснено заміну відповідача Фонду комунального майна м. Херсона на управління комунальної власності Херсонської міської ради.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 24 лютого 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, просить рішення суду скасувати, задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, невірну оцінку зібраних у справі доказів, порушення норм матеріального і процесуального права.
Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що її слід відхилити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»17 грудня 2007 року ОСОБА_4 та членам її сім'ї ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 було передано безоплатно у приватну власність квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 37,16 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло серія САВ №824257 виданим Фондом комунального майна м. Херсона 17.12.2007 року.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд обґрунтовано виходив з того, що квартира була передана у спільну сумісну власність за згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, яка є обов'язковою умовою приватизації житла, оскільки, якщо хтось з членів сім'ї, який має право користування жилим приміщенням не дає письмової згоди на приватизацію житла, то це жиле приміщення не могло бути приватизованим. Таким чином на час приватизації наймач та члени його сім'ї визнавали за ОСОБА_7 право на житло, яке підлягало приватизації, давши згоду на приватизацію квартири в тому числі і на неї.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»до членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.
На час приватизації квартири ОСОБА_7 була прописана в даному жилому приміщенні, позивачі не надали належних доказів, які б підтверджували той факт, що вона втратила право користування жилим приміщенням, яке підлягало приватизації, на час його приватизації з підстав передбачених законом.
Підставним також є висновок суду про те, що позов пред'явлено з метою уникнення конфіскації належного відповідачці майна за вироком суду щодо ОСОБА_7
За таких обставин суд правильно прийшов до висновку, що підстав для визнання свідоцтва та розпорядження про приватизацію житла частково недійсними немає.
Рішення судом постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.
Рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 24 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді