Справа №22-1164 головуючий у 1 інстанції-Болотвіна Л. О.
22-Ц № 23 доповідач-Малько О.С.
18 жовтня 2006 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого -Малько О.С.
суддів: Оніпко О.В., Собіни І.М.
при секретарі судового засідання Томашевській І.М.
розглянула справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -встановила:
Рішенням Сарненського районного суду від 5 липня 2006 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1500 гривень моральної шкоди і на користь ОСОБА_3. 8309 гривень 51 коп. матеріальних збитків і 400 гривень витрат за проведення експертизи.
В апеляційній скарзі на це рішення ОСОБА_2. покликається на порушення судом норм матеріального права і невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Вказує, що його автомобіль було застраховано в ЗАТ страхова компанія «Княжа» і ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 25500 гривень, а тому відповідальність перед другою стороною має нести страхова компанія.
При вирішенні вимог ОСОБА_1. про відшкодування моральної шкоди судом не враховано, що статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
На обгрунтування своїх вимог про відшкодування моральної шкоди позивач покликався на порушення його нормального ритму життя та нервові переживання внаслідок пошкодження чужого автомобіля.
За таких обставин вважає неправомірним стягнення з нього на користь ОСОБА_1 моральної шкоди.
Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовів.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається і це встановлено в судовому засіданні, що ЗО січня 2006 року з вини відповідача було пошкоджено автомобіль «Ауді-100», яким на підставі довіреності гр. ОСОБА_3. керував ОСОБА_1, і розмір збитків , завданих пошкодженням автомобіля, становить 11442 гривні 10 коп.
Вказані обставини сторонами не оспорюються.
Задовольняючи позовні вимоги щодо відшкодування шкоди внаслідок пошкодження автомобіля, суд вірно виходив з положень ст. 1194 Цивільного кодексу України, відповідно до яких особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої для неї шкоди зобов*язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Доводи апеляційної скарги щодо покладення відповідальності по повному відшкодуванню шкоди на страхову компанію,не заслуговують на увагу, оскільки розмір страхової виплати(страхового відшкодування) визначається умовами договору між заподіювачем шкоди і страхувальником і залежить від суми страхових внесків, страхового випадку та розміру фактично заподіяної шкоди.
Покладення судом на відповідача обов*язку по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля, відповідає ст. 48 Закону України «Про власність», відповідно до якої положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадкованого володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.
ОСОБА_1, згідно з довіреністю від 13 грудня 2005 року є такою особою(а.с.19), а відповідно вправі вимагати усунення будь-яких порушень його прав як і власник автомобіля.
За встановлених обставин підстав для скасування ухваленого судом рішення немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.308,314 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_2.
Залишити рішення Сарненського районного суду від 5 липня 2006 року без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Сторони мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.