Справа: № 2а-1348/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
Іменем України
"17" травня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М. В.,
суддів: Федорова Г.Г.,Оксененко О.М.,
при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІБСО" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень №0000042305 від 30.01.2012 року та №0000032305 від 30.01.2012 року, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІБСО" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень №0000042305 від 30.01.2012 року та №0000032305 від 30.01.2012 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2012 року позов задоволено повністю, cкасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва № 0000042305 від 30.01.2012 року, скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва № 0000032305 від 30.01.2012 року.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням , відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову,як таку, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В запереченні на апеляційну скаргу, представник позивача, вказуючи на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить відмовити в задоволені апеляційної скарги та залишити без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2012 року.
Мотивуючи тим, що порушення податкової дисципліни не є підставою для відмови у справі на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, вчинені контрагентом платника податку.
Крім того, не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, вивчивши та перевіривши матеріали справи, обставини справи, зміст судового рішення, апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін, з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 08.12.2011 року по 14.12.2011 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва на підставі направлення № 3369 від 08.12.2011 року та відповідно до наказу № 3208 від 07.12.2011 року проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІБСО»питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.
Перевіркою встановлено порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 1 989 525,00 грн. та підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 2 028 208,00 грн.
Перевіркою встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІБСО»були фінансово-господарські відносини, а саме, були отримані інформаційно-консультаційні послуги, з наступними контрагентами:
-TOB «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР»: свідоцтво платника ПДВ анульовано 09.09.2010: на адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва разом з постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України О.С. Фаренюка про призначення позапланової перевірки надійшли матеріали, а саме: протокол допиту свідка від 16.06.2011 громадянина ОСОБА_3, який повідомив, що засновником та директором TOB «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР»ніколи не був, підписання первинних документів від імені TOB «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР»він не здійснював та протокол допиту підозрюваного від 03.02.2011 громадянки ОСОБА_4, яка пояснила, що в середині 2009 року засновник підприємства де вона працювала громадянин ОСОБА_5 запропонував та вона погодилась складати звітність по ПДВ та податку на прибуток та первинні документи для ряду підприємств в т.ч. TOB «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР»; станом на момент написання акту згідно БД АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України «значаться розбіжності, а саме TOB «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР »не відображено взаємовідносини з TOB «ВІБСО»за березень, квітень, травень 2010 року;
-TOB «ФІНПРОМ ГРУП»: свідоцтво платника ПДВ анульоване 05.11.2010; відповідно до протоколу допиту свідка від 02.02.2011 громадянина ОСОБА_6, він повідомив, що директором TOB «ФІНПРОМ ГРУП»ніколи він не був, хто готував та здавав податкову звітність йому не відомо, кошти на рахунки в банківських установах не зараховував і не перераховував, готівку в банку не отримував;
-TOB «БУДЄВРОСТАНДАРТ», свідоцтво платника ПДВ анульовано 09.04.2010; відповідно до протоколу допиту свідка від 01.12.2011 громадянина ОСОБА_7, він повідомив, що директором TOB «БУДЄВРОСТАНДАРТ»ніколи він не був, хто готував та здавав податкову звітність йому не відомо, кошти на рахунки в банківських установах не зараховував і не перераховував, готівку в банку не отримував;
-TOB «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ», свідоцтво платника ПДВ анульоване 15.04.2011; відповідно до протоколу допиту свідка громадянина ОСОБА_8, він повідомив, що директором TOB «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ»ніколи він не був, хто готував та здавав податкову звітність йому не відомо, кошти на рахунки в банківських установах не зараховував і не перераховував, готівку в банку не отримував;
-TOB «БКК «Інтермарр»: свідоцтво платника ПДВ анульоване 02.12.2011 та станом на момент написання акту згідно БД АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України «значаться розбіжності, а саме TOB «БКК «Інтермарр»не відображено взаємовідносини з TOB «ВІБСО»за жовтень, листопад, грудень 2010 року;
-TOB «ДОН-СНЕК»: свідоцтво платника ПДВ анульоване 23.05.2011 та станом на момент написання акту згідно БД АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України «значаться розбіжності, а саме TOB «ДОН-СНЕК»не відображено взаємовідносини з TOB «ВІБСО»за серпень 2010 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача було право на декларування валових витрат та на податковий кредит по операціях з TOB «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР», TOB «ФІНПРОМ ГРУП», TOB «БУДЄВРОСТАНДАРТ», TOB «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ», TOB «БКК «Інтермарр»та TOB «ДОН-СНЕК»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що з огляду на викладене податковий орган дійшов висновку про те, що взаємовідносини TOB «ВІБСО»з TOB «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР», TOB «ФІНПРОМ ГРУП», TOB «БУДЄВРОСТАНДАРТ», TOB «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ», TOB «БКК «Інтермарр»та TOB «ДОН-СНЕК», тобто здійснені правочини, не відповідають вимогам закону, не спричиняють реального настання правових наслідків та являються нікчемними.
За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 08986/23-522-31988668 від 21.12.2011, на підставі якого було прийнято податкові повідомлення-рішення від № 0000042305 від 30.01.2012 та № 0000032305 від 30.01.2012, якими позивачу було нараховане зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 535 260,00 грн., у тому числі штрафні санкції у сумі 507052,00 грн. та зобов'язань з податку на прибуток підприємств у сумі 2 486 906 ,00 грн., у тому числі штрафні санкції 497 381,00 грн.
Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.
Отже, позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з TOB «ФІНПРОМ ГРУП»за наступними договорами:
- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ФІ00001 від 02.02.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 13.02.2009, від 20.02.2009 та від 27.02.2009;
- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ФІ00002 від 02.03.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 16.03.2009, 23.03.2009 та 31.03.2009;
- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ФІ00003 від 03.04.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 10.04.2009 та 30.04.2009;
- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ФІ00004 від 05.05.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 08.05.2009 та 15.05.2009;
- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ФІ00005 від 01.06.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 12.06.2009, 15.06.2009 та 30.06.2009;
- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ФІ00006 від 01.07.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 10.07.2009, 17.07.2009 та 31.07.2009;
- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ФІ00007 від 03.08.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 14.08.2009 та 31.08.2009
- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ФІ00008 від 01.09.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 14.09.2009 та 30.09.2009;
- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ФІ00010 від 02.11.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 12.10.2009, 16.10.2009, 31.10.2009 та 09.11.2009.
За зазначеними договорами TOB «ФІНПРОМ ГРУП»на ім'я позивача виписано податкові накладні № 60213 від 13.02.2009, № 70220 від 20.02.2009, № 220227 від 27.02.2009, № 240316 від 16.03.2009, № 240323 від 23.03.2009, № 180331 від 31.03.2009, № 30410 від 10.04.2009, № 210430 від 30.04.2009, № 50508 від 08.05.2009, № 50515 від 15.05.2009, № 50612 від 12.06.2009, № 70615 від 15.06.2009, № 140630 від 30.06.2009, № 160701 від 01.07.2009, № 150708 від 08.07.2009, № 40717, № 200731 від 31.07.2009, № 50814 від 14.08.2009, № 150831 від 31.08.2009, № 90914 від 14.09.2009, № 110930 від 30.09.2009, № 81012 від 12.10.2009, № 71016 від 16.10.2009, № 21031 від 31.10.2009, № 81109 від 09.11.2009 року.
Також, позивач, у періоді, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з TOB «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР»за наступними договорами:
- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ТЦ363 від 02.11.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актом виконаних робіт.
- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ТЦ364 від 01.12.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 11.12.2009 та 14.12.2009;
- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ТЦ365 від 04.01.2010, факт надання послуг за яким підтверджується актом виконаних робіт від 15.01.2010;
- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ТЦ366 від 01.02.2010, факт надання послуг за яким підтверджується актом виконаних робіт від 15.02.2010;
- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ТЦ367 від 01.03.2010, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 15.03.2010 та 31.03.2010;
- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ТЦ368 від 01.04.2010, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 16.04.2010 та 30.04.2010;
- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ТЦ369 від 04.05.2010, факт надання послуг за яким підтверджується актом виконаних робіт від 17.05.2010.
За зазначеними договорами TOB «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР»на ім'я позивача виписано податкові накладні № 061102 від 06.11.2009, № 91107 від 09.11.2009, № 161105 від 16.11.2009, № 231102 від 23.11.2009, №271105 від 27.11.2009, № 111202 від11.12.2009, № 141206 від 14.12.2009 року, № 150104 від 15.01.2010, № 150206 від 15.02.2010, № 150304 від 15.03.2010, № 310320 від 31.03.2010, № 150405 від 15.04.2010, № 300414 від 30.04.2010, № 170503 від 17.05.2010.
З TOB «ДОН-СНЕК»позивачем було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № 0141 від 07.05.2011 та додаткову угоду до зазначеного договору від 07.05.2010 року, факт надання послуг за якими підтверджується актом виконаних робіт від 31.05.2010. За зазначеним договором TOB «ДОН-СНЕК»на ім'я позивача було виписано податкову накладну № 310517 від 31.05.2010.
З TOB «БКК «Інтермарр»позивачем було укладено договір про надання послуг № 04 від 05.10.2010 та додаткову угоду до зазначеного договору від 05.10.2010, факт надання послуг за якими підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг) № 8626 від 29.10.2010. За зазначеним договором TOB «БКК «Інтермарр»на ім'я позивача було виписано податкову накладну № 380 від 21.10.2010 року.
Позивачем з TOB «БУДЄВРОСТАНДАРТ»було укладено договір щодо надання послуг по впровадженню мереженого маркетингу № 21 Б01В від 10.03.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актом приймання -передачі виконаних робіт від 20.03.2009. За зазначеним договором TOB «БУДЄВРОСТАНДАРТ»було виписано податкову накладну № 200303 від 20.03.2009 року.
З TOB «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ»позивачем було укладено договір щодо надання послуг по впровадженню мереженого маркетингу № К09 від 02.11.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами приймання - передачі виконаних робіт від 30.11.2009 року 20.11.2009, 27.11.2009 року та 13.11.2009 року. За зазначеним договором TOB «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ»на ім'я позивача було вписано податкові накладні № 131103 від 13.11.2009, № 201103 від 20.11.2009, № 271101 від 27.11.2009, № 301110 від 30.11.2009 року.
Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідачем не надано належних доказів того, що TOB «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР», TOB «ФІНПРОМ ГРУП», TOB «БУДЄВРОСТАНДАРТ», TOB «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ», TOB «БКК «Інтермарр»та TOB «ДОН-СНЕК»не відобразили у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що TOB «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР», TOB «ФІНПРОМ ГРУП», TOB «БУДЄВРОСТАНДАРТ», TOB «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ», TOB «БКК «Інтермарр»та TOB «ДОН-СНЕК»не сплачували податок на додану вартість з вказаних операцій.
Факт анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагентів позивача не може бути підставою відсутності у позивача права на формування податкового кредиту з огляду на те, що анулювання зазначених свідоцтв відбувалося після закінчення фінансово - господарських відносин позивача з контрагентами.
Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього Закону, протягом такого звітного періоду, крім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.
Колегія суддів дійшла до висновку, що господарські операції між позивачем та TOB «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР», TOB «ФІНПРОМ ГРУП», TOB «БУДЄВРОСТАНДАРТ», TOB «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ», TOB «БКК «Інтермарр»та TOB «ДОН-СНЕК»мали реальний товарний характер, а правочини були безпідставно визнанні відповідачем нікчемними.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до ч.2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2012 року -залишити без змін.
Повний текст виготовлено 22 травня 2012 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Данилова М. В.
Судді: Федорова Г. Г.
Оксененко О.М.