Справа: № 2а-17176/11/2670 (у 1-му томі та 3-х тамах додатків) Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
Іменем України
"17" травня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М. В.,
суддів: Федорова Г.Г.,Оксененко О.М.,
при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.2011 року №00004032305, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.2011 року №00004032305.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2012 року позов задоволено повністю, визнано протиправним та cкасовано податкове повідомлення-рішення форми "С" Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 17.06.2011 р. № 0004032305.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням , відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову,як таку, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В запереченні на апеляційну скаргу, представник позивача, вказуючи на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить відмовити в задоволені апеляційної скарги та залишити без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2012 року.
Мотивуючи тим, що зберігання оригіналів первинних документів у паперовому вигляді (договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв тощо), що підтверджують господарські операції, вчинені як позивачем та і його господарськими одиницями, а також, облік товарів, які знаходяться в магазині здійснюється бухгалтерією позивача безпосередньо за його місцезнаходженням, тобто за адресою: м. Київ, просп. Науки, 8. В магазині забезпечено лише зберігання (дублювання) накладних на машинописному носії.
Зазначене свідчить, що бухгалтерській облік, в тому числі й облік товарних запасів, ведеться позивачем з дотриманням встановлених законодавчих вимог
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, вивчивши та перевіривши матеріали справи, обставини справи, зміст судового рішення, апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін, з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО" зареєстроване Голосіївською районною державною адміністрацією у м. Києві 30.08.2002 року та є платником податків (код ЄДРПОУ 32104254), одним з основних видів діяльності якого є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту. Місцезнаходження товариства: м. Київ, проси. Науки, 8.
Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва була проведена фактична перевірка господарської одиниці позивача -магазину, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача,7, в ході якої встановлено, що в реалізації магазину знаходяться алкогольні напої на суму 70 565,11 грн. ,первинні бухгалтерські документи, накладні тощо не пред'явлено, а саме облік товарних запасів не ведеться, що свідчить про порушення п. 12. ст.3 розділу II Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", про що складено відповідний акт від 21.04.2011 року № 0326/26/50/23/32104254. Зазначений акт був підписаний директором магазину Фощій О.М. з зауваженнями, що накладні є в наявності та будуть пред'явленні у податкову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, в порядку, визначеному п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України, подав заперечення на акт до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (отримала 04.05.2011 року) та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (отримала 11.05.2011 pоку), в результаті розгляду яких, отримав відповідь Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 30.05.2011 року № 15530/10/23-05, в якій визначено, що директором магазину, в акті перевірки, не заперечується відсутність ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме відсутність накладних на господарські одиниці та повідомлено, що матеріали перевірки направлені за місцем реєстрації позивача для розгляду та прийняття рішення.
Колегія суддів зазначає, що відповідь Державної податкової інспекції у Солом"янському районі м. Києва від 30.05.2011 р. № 15530/10/23-05, прийнята з порушенням вимог п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України, а викладені в ній обставини, суперечать дійсності.
Оскільки, на підставі акта перевірки від 21.04.2011 року № 0326/26/50/23/32104254, відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "С" від 17.06.2011 року № 0004032305, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 141 130,22 грн., згідно зі ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Позивач, використовуючи передбачене ст.56 Податкового кодексу України, право адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, звертався до Державної податкової адміністрації у місті Києва та Державної податкової служби України зі скаргами на рішення відповідача від 17.06.2011 року № 0004032305, в результаті розгляду яких, оскаржуване рішення було залишене без змін, скарги - без задоволення.
Отже, Відповідно до п. 12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно ст. 6 зазначеного Закону, облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації, питання організації якого належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство, зокрема, самостійно: визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства тощо.
Згідно ст.9 зазначеного закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформленні: особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.6.2., п.6.8. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первині документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії, у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером. Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів з бухгалтерії і з архіву підприємства, установи працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера.
Суд апеляційної інстанції встановив, що магазин, розташований за адресою:м.Київ, вул. Лебедєва-Кумача, 7 є господарською одиницею позивача (є частиною мережі супермаркетів "ЕКО МАРКЕТ"), не є юридичною особою, не має відокремленого майна, переміщення та поставка товару до магазину зі складу позивача або постачальника оформлюється накладними, переміщення товару з магазину також оформлюється накладними, реалізація товару фіксується реєстратором розрахункових операцій.
Зберігання оригіналів первинних документів у паперовому вигляді (договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв тощо), що підтверджують господарські операції, вчинені як позивачем та і його господарськими одиницями, а також, облік товарів, які знаходяться в магазині здійснюється бухгалтерією позивача безпосередньо за його місцезнаходженням, тобто за адресою: м. Київ, просп. Науки, 8. В магазині забезпечено лише зберігання (дублювання) накладних на машинописному носії.
Зазначене свідчить, що бухгалтерській облік, в тому числі й облік товарних запасів, ведеться позивачем з дотриманням встановлених законодавчих вимог. Отже, доводи відповідача про відсутність у позивача первинних документів, сформовані на підставі перевірки його відокремленого підрозділу, не відповідає дійсності.
Колегія суддів звертає увагу, що під час перевірки господарської одиниці -магазину, його директором податковому органу були надані для перевірки накладні, складені на машинописному носії, але у порушення приписів п.85.7 ст.85 Податкового кодексу України, податковий орган відмовився складати опис наданих документів та приймати до уваги копії накладних.
Крім того, згідно направлення на перевірку, Державній податковій інспекції у Солом'янському районі м. Києва було доручено провести фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (код ЄДРПОУ 32104254).
Відповідно до ст.81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, зокрема, направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється і. мета, вид «планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.
Колегія суддів доходить до висновку, що встановлено порушення податкового законодавства, щодо проведення перевірки відокремленого підрозділу позивача - магазину, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, 7, а не самого позивача, як визначено в направленні на перевірку.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до ч.2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2012 року -залишити без змін.
Повний текст виготовлено 22 травня 2012 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Данилова М. В.
Судді: Федорова Г. Г.
Оксененко О.М.