Справа: № 2а-4096/11 Головуючий у 1-й інстанції: Потеряйко С.А.
Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
"15" травня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: суддів: Федорової Г.Г., Данилової М.В., Ключкович В.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 31 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
У березні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до Таращанського районного суду Київської області з позовом до Таращанської районної державної адміністрації Київської області (далі -відповідач), у якому просила визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років за 2010 рік.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 31 березня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 належних сум допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 22.09.2010 року, з урахуванням проведених виплат.
В решті позовні вимоги залишено без розгляду.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що здійснив виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в повному обсязі, передбаченому чинним законодавством.
Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю -не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» передбачено виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, розрахованому виходячи із встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає вимогам норм матеріального права.
У відповідності до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»особа (один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та фактично здійснює догляд за нею.
Із листа Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області № 175 від 18 березня 2011 року та довідки № ОР 404727 ЦБ/ПБ 2873/28 від 18 березня 2011 року вбачається, що позивач є незастрахованою особою.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що на ОСОБА_4 поширюється дія Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
У відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»у редакції, що діяла до 31 грудня 2007 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Проте, з 01 січня 2008 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Згідно внесених змін допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими були внесені зміни до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», нечинними у встановленому законом порядку -не визнавалися, а рішення про визнання їх такими, що не відповідають Конституції України, Конституційним Судом України -не приймалося.
Таким чином, з 01 січня 2008 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області № ОР 404727 ЦБ/ПБ 2873/28 від 18 березня 2011 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з січня 2010 року по вересень 2010 року позивачу була виплачена у розмірі, що відповідає вимогам ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_4.
Таким чином, доводи апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 31 березня 2011 року, та є підставами для її скасування.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області -задовольнити, постанову Таращанського районного суду Київської області від 31 березня 2011 року -скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області -задовольнити.
Постанову Таращанського районного суду Київської області від 31 березня 2011 року -скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Федорова Г. Г.
Судді: Данилова М. В.
Ключкович В.Ю.