Справа: № 2-а-4097/11 Головуючий у 1-й інстанції: Голуб А.В.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
"24" травня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді: Желтобрюх І.Л.,
Суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про перерахунок недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено: зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу щомісячну соціальну допомогу як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 13.03.2010 року щомісячно з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіряючи правильність встановлення обставин справи судом першої інстанції та його висновків, колегія суддів виходить з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач має статус дитини війни в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом, зокрема на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком встановленого ст.6 даного Закону, виходячи з його пріоритетності над Постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року.
З огляду на вимоги ст. 8 ч. 4 та ст. 9 ч. 7 КАСУ, керуючись принципом верховенства права, колегія суддів вважає правомірним при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком виходити з загальних засад законодавства, що регулюють це питання, - ст. 3 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», абз. 3 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999р., ст. 19 ч. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення», абз. 8 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тому вказівка, що міститься у частині третій статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV, - про непоширення встановленого частиною першою цієї ж статті розміру мінімальної пенсії за віком на правовідносини, що не регулюються цим законом, - не може бути легітимною підставою для застосування мінімальної пенсії за віком у меншому розмірі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, визнавши, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.