Справа: № 2а-18997/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
"22" травня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Мамчура Я.С.
суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.
при секретарі Сидоренко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльності КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»щодо зобов'язання зареєструвати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 13 липня 2011 року, яким визнано договір дарування квартири у праві спільної сумісної власності подружжя з виділом частки від 07 липня 2010 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, зареєстрованого у реєстрі за №7-597;
- зобов'язати КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 13 липня 2011 року яким визнано договір дарування квартири у праві спільної сумісної власності подружжя з виділом частки від 07 липня 2010 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, зареєстрованого у реєстрі №7-597 (що знаходиться за адресою АДРЕСА_1).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2012 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятою постановою представник третьої особи ОСОБА_2- ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи наступне.
Листом від 12 грудня 2011 року № 55223 (И-2011) КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»за результатами розгляду заяви щодо прийняття до виконання рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 13 липня 2011 року у справі № 2-2907/11 повідомило Солом'янський районний суд м. Києва, що у резолютивній частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 13 липня 2011 року у справі №2-2907/11 не вказано адресу квартири, частину якої було відчужено договором дарування частки квартири від 7 липня 2010 року, в зв'язку з чим на даний час у Бюро відсутні правові підстави для скасування реєстрації права власності на частину квартири АДРЕСА_1.
Позивач 07 лютого 2012 року повторно звернувся до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»із заявою від 07 лютого 2012 року, в якій просив скасувати реєстраційний запис, зроблений відповідачем 10 вересня 2010 року. До заяви позивач додав рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 13 липня 2011 року у справі № 2-2907/11 та ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 23 січня 2012 року щодо виправлення допущеної судом описки у резолютивній частині рішення.
Відповідно до ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження»державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Систему органів державної реєстрації прав становить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав (ч.1 ст.6 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження»).
Відповідно до ст.24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути
відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації
відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені
на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.
Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень (ч.3 ст.24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження»).
Порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (далі - Положення) визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна встановлено Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 (далі -«Тимчасове положення»).
Відповідно до п.2.1 Тимчасового положення для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.
До Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, який є додатком до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, відносяться рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
Так, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 13 липня 2011 року у справі № 2-2907/11 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 за участю третьої особи Головного управління юстиції у м. Києві про визнання договору дарування недійсним, яке набрало законної сили 13 жовтня 2011 року, позовну заяву ОСОБА_4 задоволено та визнано недійсним договір дарування частки квартири у праві спільної сумісної власності подружжя з виділом частки від 07 липня 2010 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, зареєстрований у реєстрі № 7-597.
Даним рішенням встановлено наступне. Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 02 червня 2010 року, яке залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 03 листопада 2010 року, з ОСОБА_5 стягнуто на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики від 19 вересня 2008 року в сумі 172 248,30 грн. Між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 07 липня 2010 року укладений договір дарування частки квартири у праві спільної сумісної власності подружжя з виділом частки. Відповідно до пункту 3 зазначеного договору ОСОБА_2 виділяється у власність 1/2 частина у праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1, а 1/2 частина зазначеної квартири є власністю ОСОБА_5, яку він за цим договором подарував, а ОСОБА_2 прийняла у дар 1/2 частину зазначеної квартири. Зазначений договір зареєстрований Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 10 вересня 2010 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 23 січня 2012 року у справі № 6-1298/11, яка набрала законної сили 30 січня 2012 року, виправлено допущену у рішенні Солом'янського районного суду м. Києва від 13 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 за участю третьої особи Головного управління юстиції у м. Києві про визнання договору дарування недійсним описку та внесено зміни до абзацу другого резолютивної частини рішення та викладено в наступній редакції: «Визнати недійсним договір дарування частки квартири АДРЕСА_1 у праві спільної сумісної власності подружжя з виділом частки від 7 липня 2010 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, зареєстрований у реєстрі № 7-597».
З листа КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»від 03 лютого 2011 року № 5310 (И-2011), адресованого відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, станом на 28 січня 2011 року, згідно з даними Реєстру прав власності, інформація про реєстрацію права власності на ім'я ОСОБА_5 відсутня та станом на 31 січня 2011 року, згідно з даними Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, квартира АДРЕСА_1 на праві власності за ОСОБА_5 вже не зареєстрована.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»не проводить реєстрацію рішень судів, проте, рішення суду є підставою для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не надано доказів проведення державної реєстрації скасування реєстрації права власності за ОСОБА_5 на частину квартири АДРЕСА_1.
З матеріалів справи вбачається, що позивач особисто звертався до відповідача із заявою від 25 листопада 2011 року про проведення державної реєстрації та отримав лист на його звернення від КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», що підтверджується повторною заявою ОСОБА_4 від 07 лютого 2012 року, яка отримана відповідачем 07 лютого 2012 року та зареєстрована за № 868.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач помилково зазначив в листі від 12 грудня 2011 року №55223 (И-2011) адресата -Солом'янський районний суд м. Києва.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Мамчур Я.С
Судді: Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.
Ухвала складена в повному обсязі 25.05.12