Справа: № 2а-1826/11 Головуючий у 1-й інстанції: Синиця Л.П.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
"15" травня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Троян Н.М.,
суддів: Твердохліб В.А., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області на постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
09.03.2011 року позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про зобов'язання відповідача здійснити виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії з 01.01.2008 року по 31.10.2010 року.
Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 12 березня 2011 року позов ОСОБА_2 в частині вимог про визнання відмови протиправною та зобов»язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.01.2008 року по 08.09.2010 року залишено без розгляду.
Постановою Городищенського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок пенсії за період з 09 вересня 2010 року по 31 жовтня 2010 року, а саме: щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни (а.с. 5).
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530. Тому, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Отже, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області -залишити без задоволення, а постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2011 року -без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Твердохліб В.А.
Костюк Л.О.