Справа: № 2-а-3175/11 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук Л.М
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
"20" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Кузьменка В.В., Степанюка А.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 червня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про перерахунок пенсії, -
04 травня 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату доплат, передбачених ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»згідно чинного законодавства
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 червня 2011 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано дії управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області - неправомірними; зобов'язано відповідача здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату доплати до пенсії відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі однієї мінімальної зарплати з 04.11.2010, з урахуванням раніше здійснених виплат, та здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком з 04.11.2010 з урахуванням раніше здійснених виплат. В решті позову -відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією його посвідчення, отримує пенсію у відповідача та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
По змісту ст..ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю проводиться доплата в розмірі мінімальної заробітної плати, а особам, віднесених до 4 категорії -призначається додаткова пенсія у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції при задоволенні позову правомірно виходив з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру виплат позивачу та застосував зазначені вище норми Закону, не взявши до уваги вимоги положень постанови КМ України № 836 від 26.07.1996, на підставі яких проводилося нарахування спірних виплат позивачу раніше, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Райсуд також правомірно керувався і нормами ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких при нарахуванні додаткової пенсії береться за основу мінімальна пенсія за віком, розмір якої визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 28 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(рівняється прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність).
Отже, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 червня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Кузьменко В. В.
Степанюк А.Г.