Справа: № 2-а-4421/11 Головуючий у 1-й інстанції: Сердинський В.С
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
"20" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Кузьменка В.В., Степанюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2011 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати дії відповідача такими, що не відповідають вимогам законодавства та зобов'язати його встановити статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2011 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача та зобов'язано його встановити позивачу статус інваліда війни. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було відмовлено позивачу у встановленні статусу інваліда війни, посилалось на те, що в наданих документах відсутнє документальне підтвердження залучення позивача особисто до формування Цивільної оборони згідно з наказом чи розпорядження, а також відсутні документи про створення такого формування.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до інвалідів війни відносять осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Як вбачається з копії маршрутного листа, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, затвердженого першим секретарем Чорнобильського райкому КПУ та довідки виконавчого комітету Чорнобильської районної ради народних депутатів від 20.10.1986 року ОСОБА_2 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі оперативної групи Штабу ЦО Чорнобильського району в період з 26 квітня по 05 травня 1986 року.
Внаслідок виконуваних робіт позивач отримав профзахворювання, а в подальшому інвалідність, яка пов'язана з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно довідки серії МСЕ № 206472 позивачу встановлено 2 групу інвалідності з 20 липня 1994 року у зв'язку з профзахворюваннями, пов'язаними з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, безстроково. Згідно довідки серії 2-18 МАЗ № 013862 від 20 липня 1994 року ступінь втрати професійної здатності у відсотках становить 80 % з 20 липня 1994 року.
Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації 01.03.2011 року видало позивачу довідку за № 01-04/378 на підставі аналізу таких документів: Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 1111 -1976 року, наказів заступника Міністра оборони-начальника ЦО СРСР №90 від 06.06.1975 року (Положення про невоєнізовані формування ЦО і норми оснащення (табелізації) їх матеріально-технічними засобами) та № 92 від 26.06.1976 року (Настанова по організації та веденню ЦО в районі (сільському) на сільськогосподарському об'єкті народного господарства), розпорядження начальника ЦО СРСР від 26.04.1986 року, начальника ЦО УРСР від 28.04.1986 року, начальника ЦО Київської області-голови Київської обласної Ради народних депутатів трудящих за 1986 рік (від 29.01.986 року № 01, від 30.04.1986 року № 02, від 19.05.1986 року № 52 та інші), довідки Чорнобильського виконкому від 20.10.1986 № 04-2395, архівні дані, друковані видання, документи і матеріали по ЦО за 1986 рік, які зберігаються в управління, інші офіційні документи. Згідно зазначеної довідки ОСОБА_2, як колишній працівник Чорнобильського райкому КПУ, приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі оперативної групи Штабу ЦО Чорнобильського району в період з 26 квітня по 05 травня 1986 року.
Таким чином, вищезазначені фактичні дані підтверджують наявність обставин щодо перебування позивача в зоні Чорнобильської АЕС, а тому приймаються судом до уваги як належні докази правової позиції.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем були подані документи на підтвердження того, що він брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони та отримав інвалідність внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, і має право на встановлення статусу інваліда війни із видачею посвідчення інваліда війни.
Однак, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про необхідність зобов'язання відповідача встановити позивачу статус інваліда війни з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та Положення питання встановлення статусу ветерана війни віднесено до повноважень органів праці та соціального захисту населення, що знаходиться за місцем реєстрації громадянина, а не до повноважень суду.
Зобов'язуючи відповідача надати позивачу статус ветерана війни та видати відповідне посвідчення, суд першої інстанції по суті перебрав на себе повноваження органів праці та соціального захисту населення, чим порушив норми процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Згідно зі ст.198 ч.1 п. 3 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області - задовольнити частково.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2011 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області повторно розглянути звернення ОСОБА_2 щодо встановлення йому статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Кузьменко В. В.
Степанюк А.Г.