Справа: № 2а-41005/11 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитренко А.М.
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
"20" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Кузьменка В.В., Степанюка А.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про зобов'язання здійснення виплати недоплаченої одноразової щорічної допомоги, -
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2011 р. позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач має статус інваліда війни та є інвалідом ІІ групи, інвалідність якого пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Отже, позивач щорічно до 5 травня повинен отримувати разову грошову допомогу у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, яку отримав у 2010 році на підставі постанови КМ України від 07.04.2010 № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачуються в 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань», відповідно до якої інвалідам війни ІІ групи передбачена виплата в розмірі 900 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2010 році встановлювались ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Оскільки у 2010 році дія ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»не зупинялась, то позивач правомірно просить провести згідно вимог зазначених положень Закону перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Крім того, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на вимоги постанови КМ України від 07.04.2010 № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачуються в 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»та постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою обмежені права позивача, порівняно з правами, встановленими положеннями ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції та в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не спростовано апелянтом.
Апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності вищезазначених висновків.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2011 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Кузьменко В. В.
Степанюк А.Г.