Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/1190/1523/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Мягкий О.В.
Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Гайсюк О. В.
Іменем України
22.05.2012
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Гайсюка О.В.
суддів - Франко В.А., Савченко С.О.
при секретареві - Ткаченко Т.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 березня 2012 року, -
У лютому 2012 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк».
Позивач зазначив, що 27.08.2008 року з відповідачем уклав договір депозитного вкладу зі строком повернення 02.09.2009 р. у сумі 50 000 грн. під 20 % річних за зазначений період, що підтверджується ощадним сертифікатом.
Під кінець дії договору сертифікат було втрачено.
31.07.2009 року ним заявлено вимогу завчасно врегулювати питання повернення грошей по закінченню договору 02.09.2009 р. із завчасним анулюванням втраченого сертифікату за угодою сторін.
14.08.2009 року він отримав відповідь про відмову анулювати втрачений сертифікат (визнати його недійсним) і повернути суми. При цьому Банк посилався не на норми закону, а на Положення «Про умови випуску обігу і погашення сертифікату».
29.09.2010 року Ленінським районним судом м. Кіровограда відновлено право на втрачений сертифікат, а 19.10.2010 року він отримав 50 000 грн. вкладу та 10 127, 57 грн. відсотків (всього 60 127, 57грн.) .
За період з 02.09.2009 року по 19.10.2010 р. банк утримував належні йому кошти без достатніх правових підстав та отримував доходи від використання цих коштів.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути з відповідача за затримку повернення йому 60 127, 57 грн. з 02.09.2009р. по 19.10.2010 р. на свою користь санкції, а саме 20 % в сумі 13 409, 27 грн., 3% річних -2011, 39 інфляційні нарахування у сумі 6974, 79 грн. (ст. 623, 625, 1214 ЦК).
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 березня 2012 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом вірно встановлено, що між позивачем та відповідачем 27.08.2008 р. укладено договір банківського вкладу, за умовами якого вкладник (позивач) розмістив 50 000 грн., шляхом придбання страхового ощадного сертифікату на пред'явника з 27.08.2008 р по 02 вересня 2009 р. зі сплатою Банком вкладнику 20 % річних за цей період(а.с. 3-4.).
Згідно п.1.2. цього договору сторони домовилися про те, що порядок випуску, обігу та погашення сертифікату регулюється «Умовами випуску ощадних (депозитних ) сертифікатів ВАТ АБ «Укргазбанк»від 11 листопада 2005 року, з якими вкладник ознайомився до укладання цього договору.
Позивач безпідставно посилається на те, що зазначені умови, як підзаконний акт, не можуть застосовуватися, адже відповідно до ч.2 ст. 509, ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Саме договором (а.с. 3-4) і передбачено застосування зазначених Умов.
Суд дійшов правильного висновку про те, що відповідач не мав можливості задовольнити вимоги позивача анулювати втрачений сертифікат та видати йому грошові кошти після закінчення строку депозитного вкладу без оригіналу ощадного (депозитного сертифікату) і без рішення суду про відновлення прав на втрачений сертифікат (а.с.5-6). Цей висновок узгоджується з положеннями ст. 1065 ЦК, зазначеними Умовами, та п.5.1 «Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року №516 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2003р. .
Також судом вірно встановлено, що після того як рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.09.2010 року вирішена заява позивача про відновлення прав на втрачений цінний папір (сертифікат) -(а.с.8) грошові кошти, а саме вклад і проценти були виплачені позивачу (а.с. 10)
Суд дійшов правильного висновку про те, що відповідач ніяких порушень за договором не здійснив, в тому числі не порушив строків виконання зобов'язань з повернення депозитного вкладу. Вклад йому було повернуто одразу ж після надання зазначеного рішення суду, яке набрало законної сили. Отже, суд дійшов правильного висновку про те, що підстави для відповідальності відповідача за ст. 623 та за ч.2 ст. 625 ЦК відсутні.
Посилання позивача на те, що суд повинен був застосувати наслідки ст.1214 ЦК, оскільки, на думку позивача, відповідач без достатньої правової підстави продовжував користуватися грошима позивача після припинення дії договору з 02.09.2009 року по 19.10.2010 р. (моменту повернення коштів) не можуть бути прийнятими до уваги. Адже, згідно п.6.6. договору банківського вкладу (а.с.3-4) договір діє до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі. Тому позивач помилково вважає, що договір припинено 02.09.2010 р., договір діяв до повного повернення банком вкладу і процентів за договором, тобто до 19.10.2010 р., у зв'язку з цим збереження банком грошей за час коли позивач вирішував питання відновлення прав на витрачений ощадний сертифікат не можна визнати безпідставним.
Наведене вказує на те, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для скасування чи зміни рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя:
Судді :