Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/1190/1757/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Русіна А.А.
Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Кіселик С. А.
Іменем України
22.05.2012 Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого : судді Кіселика С.А.
суддів : Суржика М.М., Суровицької Л.В.
при секретарі Поповій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Професійно -технічного училища № 40 м. Новоукраїнка на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2012 року,
В січні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Професійно -технічного училища № 40 м. Новоукраїнка, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору -директор Професійно -технічного училища № 40 м. Новоукраїнка Сербіна Наталія Іванівна, про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення моральної шкоди.
Просив ухвалити рішення яким скасувати, як незаконний, наказ № 579 в.о. директора професійно -технічного училища № 40 м. Новоукраїнка від 02 грудня 2011 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» майстра виробничого навчання групи № 01 -Б ОСОБА_2 Дії Стороженка Віктора Леонідовича, як в.о. директора професійно -технічного училища № 40 щодо винесенню наказу № 579 від 02 грудня 2011 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» майстра виробничого навчання групи № 01 -Б ОСОБА_2, визнати протиправними. Стягнути з Професійно -технічного училища № 40 м. Новоукраїнка на користь позивача моральну шкоду в сумі 1700 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що догану йому оголошено за результатами службового розслідування, яке було проведено по причині невиконання програми виробничої практики учнем групи 01 - Б ОСОБА_5 Зазначив, що ніяких порушень посадової інструкції він не допускав, в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності чітко не вказані допущені ним порушення, а лише перераховані пункти його посадової інструкції, які він начебто порушив в своїй роботі. Крім того, вказав, що при розгляді комісією питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, його не було запрошено для надання усних пояснень, а також не взяті до уваги його письмові пояснення, тому вважає, що службове розслідування відбулося з грубим порушенням законодавства про працю.
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2012 року позов задоволено частково. Скасовано наказ № 579 від 02.12.2012 року в.о. директора професійно -технічного училища № 40 м. Новоукраїнка Стороженка В.Л. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»стосовно майстра виробничого навчання групи № 01 -Б ОСОБА_2, у вигляді догани, як незаконний. В задоволені позовної вимоги про визнання протиправними дій в.о. директора професійно -технічного училища № 40 м. Новоукраїнка по винесенню наказу № 579 від 02.12.2011 року Стороженка Віктора Леонідовича «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» майстра виробничого навчання групи № 01-Б ОСОБА_2, відмовлено. Стягнуто з професійно -технічного училища № 40 м. Новоукраїнка на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі 4192 грн. 68 коп. та судовий збір на користь держави в сумі 107 грн. 30 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач просить його скасувати та закрити провадження по справі.
В скарзі апелянт зазначив, що при постановленні рішення судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначив, що судом не надано належної оцінки обставинам справи, а саме тому факту, що в той час коли підприємство «Пріорітет»фактично не працювало і учень не проходив практику, позивач не виконавши свої посадові обов'язки щодо організації практики, передбачені пунктами 2.7, 2.8, 2.9, 2.10, при поданні звітів, подав недостовірні дані стосовно проходження практики учнем ОСОБА_5 Крім того, не відповідає дійсності твердження суду, що позивач отримав копію наказу лише після подання позовної заяви, оскільки в матеріалах справи міститься Акт про відмову позивача поставити підпис після ознайомлення з наказом 02 грудня 2012 року.
Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, із наступних підстав.
В п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого -суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Якщо є суперечності між нормами процесуального чи матеріального права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, то рішення є законним, якщо судом застосовано відповідно до частини четвертої статті 8 ЦПК норми, що мають вищу юридичну силу. У разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя".
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Задовольняючи позов в частині скасування наказу № 579 від 02.12.2011 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» майстра виробничого навчання групи № 01-Б ОСОБА_2 суд першої інстанції послався на те, що відповідач не надав доказів щодо неналежного виконання позивачем посадових обов'язків, чи порушення трудової дисципліни. Зазначив, що в наказі не наведені конкретні факти допущеного позивачем невиконання своїх посадових обов'язків та порушення ним трудової дисципліни. Крім того, текст службової записки та висновки службового розслідування, які покладено в основу наказу, також не містять даних щодо конкретних порушень трудової дисципліни ОСОБА_6, за які йому оголошено догану.
Однак із таким висновком колегія суддів погодитися не може.
Згідно частини 1 ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такі види стягнення як догана та звільнення. Під порушенням трудової дисципліни розуміється винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов'язків, що випливають із нормативно -правових та інших актів у сфері праці, угод, колективного і трудового договору або іншого договору між працівником та роботодавцем.
Необхідною умовою для накладення стягнення є така ознака порушення трудової дисципліни, як вина, наявність якої має бути обов'язково доведена роботодавцем. При цьому форма вини значення не має.
Із матеріалів справи та пояснень сторін колегією суддів встановлено наступне.
На позивача, який працює майстром виробничого навчання в ПТУ № 40 міста Новоукраїнка, відповідно до пунктів 2.7., 2.8., 2.9 та 2.10 посадової інструкції майстра виробничого навчання ( а.с. 42, 43) безпосередньо покладено обов'язки: в період виробничого навчання і практики учнів, вивчення організації виробництва, підбір виробництва, робочих місць, ділянки чи інших об'єктів, які відповідають вимогам навчальних програм, приймання участі у підготовці та оформлені договору з підприємством чи іншими організаціями на проходження практики учнями; вносити пропозиції щодо призначення у встановленому порядку керівників виробничої практики із числа кращих працівників підприємств, організації закріплення за ними учнів, здійснення разом із ними роботи по навчанню та вихованню учнів, майбутніх робітників. Організації інструктування учнів висококваліфікованими робітниками і спеціалістами підприємства, організації закріплення за ними учнів; здійсння разом із ними роботи по навчанню та вихованню учнів, майбутніх робітників; організації інструктування учнів високваліфікованими робітниками і спеціалістами підприємства, організації, забезпечення якісного виконання учнями робіт та встановлених для них виробітку, приймання участі в оцінці робіт; здісненні обліку навчально - виробничих робіт учнями групи, слідкуванні за якісним веденням щоденників обліку навчальних завдань та складанні звітів про практику, а також за нарахуванням грошових сум за виконані учнями роботи в процесі виробничого навчання та практики, та своєчасною виплатою їм заробітної плати, хоча з останнім позивач висловив свою незгоду ( а.с.42, зворотня сторона).
Однак, позивач покладені на нього вище перелічені обов'язки, не виконав. А саме, підготувавши до підписання договір про надання робочих місць або навчально виробничих ділянок для проходження учнями ПТУ № 40 м. Новоукраїнка Кіровоградської області виробничого навчання та виробничої практики ( а.с. 9), та надавши його на підпис директору, будь яких інших дій передбачених вищезазначеними пунктами посадової інструкції не проводив, що призвело до не зарахування учню 01 -Б групи ОСОБА_5 виробничої практики, та в подальшому, з метою вирішення питання отримання робочої кваліфікації, призначено проходження практики на навчальній базі училища з індивідуальними графіком.
Факт не зарахування учню 01 -Б групи ОСОБА_5 виробничої практики позивач підтверджує.
Згідно із ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Однак позивачем не надано будь яких доказів на підтвердження тому, що ним були виконані всі необхідні дії які він мав виконати для успішного проходження виробничої практики учнем його групи.
Так позивач не надав суду доказів того, що ним вносилися пропозиції щодо призначення керівника виробничої практики із числа кращих працівників підприємства, і що учня ОСОБА_5 було закріплено за цим працівником. Не надано доказів, що учня було проінструктовано високваліфікованими робітниками та спеціалістами підприємства, відсутні будь які дані про проходження ОСОБА_5 інструктажу по техніці безпеки на виробництві.
Пояснення позивача, що керівником практики, відповідно до умов договору, було призначено директора ТОВ «Пріорітет» Дудку А.А. не відповідають дійсності, оскільки даний договір таких умов не містить.
Оскільки фактично керівника практики за учнем ОСОБА_5 закріплено не було, то і документи про проходження ним виробничої практики завірені не були і це призвело до недопущення учня до складання кваліфікаційного іспиту та отримання ним кваліфікації слюсаря.
Сумнівними та безпідставними вбачає колегія суддів доводи позивача, що документи щодо проходження учнем виробничої практику не були підписані за наказом адміністрації ПТУ № 40. Позивачем не доведена будь яка залежність керівника ТОВ «Пріорітет» від керівництва ПТУ № 40.
Із пояснювальної записки наданої директору ПТУ № 40 учнем ОСОБА_5 ( а.с. 138) вбачається, що останній щоденно підприємство не відвідував, а з'являвся на виробничу практику у певні дні, які погодив усно із директором ТОВ «Пріорітет».
Таким чином, невиконання позивачем своїх обов'язків, визначених посадовою інструкцією, а саме, неналежне вирішення питання щодо закріплення керівника практики, документального оформлення зарахування учня на практику, призвели до неналежного проходження ним практики та недопущення до складання кваліфікаційного іспиту.
Оскільки законодавством передбачено такі види дисциплінарного стягнення як догана або звільнення то заперечення позивача щодо не співмірності проступку та стягнення, колегія суддів вважає, що дані заперечення не можуть бути прийняті до уваги оскільки до позивача застосовано найм'якше дисциплінарне покарання визначене законом.
За наявності факту не зарахування виробничої практики учню ОСОБА_5, що є результатом неналежного виконання майстром виробничого навчання ОСОБА_2 своїх посадових обов'язків, а саме перелічених у наказі пунктів 2.7, 2.8, 2.9, 2.10 колегія суддів вважає що суд першої інстанції лише з формальних причин, неконкретності наказу щодо дій позивача, визнав наказ незаконним та скасував його.
Оскільки рішення позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалось, то у відповідності до положень частини 1 ст. 303 ЦПК України у колегії суддів відсутні підстави досліджувати обставини щодо визнання дій в.о. директора ПТУ № 40 по видачі спірного наказу незаконними.
Доводи позивача, що відповідачем здійснюється відповідний тиск на позивача у зв'язку із його позицією щодо порушень адміністрацією ПТУ № 40 вимог законодавства, то колегія суддів не може взяти цей довід до уваги, оскільки факти неналежного виконання ОСОБА_2 обов'язків майстра виробничого навчання мали місце і раніше та зафіксовані у поданні В.О. прокурора Новоукраїнського району про усунення порушень діючого законодавства (а.с. 24).
Враховуючи те, що колегією суддів ухвалюється нове рішення, то суд у відповідності до положень ст. 84, та ч.1 ст. 88 ЦПК України вирішує питання щодо розподілу судових витрат. Так - як колегія суддів вбачає за правильне відмовити у позові в частині визнання наказу незаконним, а рішення суду першої інстанції щодо відмови у визнанні дій в.о. директора ПТУ № 40, стосовно видачі наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності сторонами не оскаржується, то відсутні підстави для задоволення вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача судового збору та витрат на правову допомогу.
На підставі ст. 47, 49 КЗпП України та керуючись ст.ст.303,307, 309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Професійно -технічного училища № 40 м. Новоукраїнка задовольнити частково.
Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2012 року, в частині скасування наказу про оголошення догани, скасувати.
В позові ОСОБА_2 до Професійно - технічного училища № 40 м. Новоукраїнка, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору -директор Професійно -технічного училища № 40 м.Новоукраїнка Сербіна Наталія Іванівна, про скасування наказу № 579 від 02.12.2012 року в.о. директора ПТУ № 40 м. Новоукраїнка «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» майстра виробничого навчання групи № 01 -Б ОСОБА_2 у вигляді догани, відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: