Справа №2/0534/1194/2012
№0534/3803/12
23 травня 2012 року Микитівський районний суд міста Горлівки Донецької області в складі:
головуючого судді Орчелота А.В.,
при секретарі Михайлюковій Ю.Ю.,
за участю
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,
До Микитівського районного суду м. Горлівки звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, в якій просив стягнути з Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я трудовим каліцтвом -виражений органічний розлад особи внаслідок черепно-мозкової травми на виробництві 08.09.1990 року з наявністю осередкових змін головного мозку у вигляді кісти потилично-тім'яної області зліва по даним КТ з двосторонньою пірамідальною недостатністю за експлозівном типом в сумі 25000,00 грн., посилаючись на те, що він, ОСОБА_1, з 25.10.1982 р. по 02.03.1997 р., та з 07.06.2004 р. по 03.09.2008 р. працював на ДП «шахта ім. Ю.О. Гагаріна»на різних посадах з повним робочім днем під землею, що підтверджує копією трудової книжки. У наслідок нехтування адміністрацією гірничих підприємств своїм обов'язкам по створенню безпечних умов праці, внаслідок нещасного випадку на виробництві 08 вересня 1990 року, він отримав каліцтво. Починаючи з 1992 р. у зв'язку із загостренням головної болі після вищевказаного каліцтва,він щорічно амбулаторно та стаціонарно приймає курс медикаментозної терапії. Після проходження лікування в міської психоневрологічної лікарні м. Горлівки йому поставлений діагноз - Виражений органічний розлад особи внаслідок черепно-мозкової травми на виробництві 08.09.1990 року з наявністю осередкових змін головного мозку у вигляді кісти потиличне - тім'яної області зліва по даним КТ з двосторонньою пірамідальною недостатністю за експлозівном типом. 18.07.2008 року адміністрацією відповідача було проведено розслідування нещасного випадку, який стався 08.09.1990 р. та було складено акт форми Н-1: Забійна рана голови, струс головного мозку. Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 25.07.2007 року позивачу первинне встановлено 20% стійкої втрати працездатності по причині трудового каліцтва яке сталося 08.09.1990 року. Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 05.08.2008 року позивачу первинно встановлено третя група інвалідності по причині трудового каліцтва, яке сталося 08.09.1990 року та встановлено 55% стійкої втрати працездатності. Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 30.08.2010 року позивачу встановлено друга група інвалідності по причині трудового каліцтва яке, сталося 08.09.1990 року та встановлено 75 % стійкої втрати працездатності. Вищевказана хвороба після трудового каліцтва в нього розвилася у наслідок нехтування адміністрацією гірничих підприємств своїм обов'язком по створенню безпечних умов праці. Згідно із ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Таким чином, саме на відповідача закон покладає обов'язки по забезпеченню належних умов праці. Як вбачається з даного акту, відповідач не виконав свої обов'язки з охорони праці. Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України, ст. 1167 ЦК України позивач вважає, що на його користь має бути стягнуто відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода полягає в тому, що він переживає та морально страждає у зв'язку із пошкодженням його здоров'я, в порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного образу життя, в порушенні відносин з оточуючими людьми, що потребує від нього додаткових зусиль для організації його життя. Позивач зазнає фізичного болю. Зазнає сильні фізичні головні болі при змінах погодних умов, які в період загострень бувають нестерпними. Хвороба на ґрунті трудового каліцтва прогресує і не відомо, як в подальшому вплине на стан його здоров'я. Його турбує слабкість, та швидка втомлюваність, що порушує його спокій та відпочинок. Все це негативно відобразилося на його характері, взаємостосунках з оточуючими. Він змушений відмовитися від активного відпочинку із сім'єю, мало уваги приділяє облаштуванню побуту, сім'ї. Всі турботи по будинку лягли на плечі сім'ї. Моральні страждання пов'язані напряму з фізичним станом та полягають у постійному душевному хвилюванні, оскільки він переживає за стан свого здоров'я, яке є для нього значною цінністю, психологічному хвилюванні оскільки він став інвалідом другої групи, втратив 75% відсотків своєї працездатності, його не залишає відчуття провини перед сім'єю, оскільки він не може матеріально забезпечувати свою родину, з годувальника родини він перетворився на утриманця, що принижує його гідність. Позивач оцінює моральну шкоду в зв'язку трудовим каліцтвом - Виражений органічний розлад особи внаслідок черепно-мозкової травми на виробництві 13.09.1990 року з наявністю осередкових змін головного мозку у вигляді кісти потилично-тім'яної області зліва по даним КТ з двосторонньою пірамідальною недостатністю за експлозівном типом в 25000 грн.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача ДП «шахта ім. Ю.О. Гагаріна», будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, відомостей про причини неявки не надав, тому суд, на підставі ч.1 ст. 224 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній доказів (постановляє заочне рішення).
Представник третьої особи ВДФССНВ в Микитівському районі м. Горлівки, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, відомостей про причини неявки не надав.
Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 4 Закону України «Про охорону праці»державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України -відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 25.10.1982 року по 02.03.1997 року та з 07.06.2004 року по 03.09.2008 року перебував у трудових правовідносинах з ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна», де працював на різних посадах з повним робочим днем під землею. За даними трудової книжки ОСОБА_1. має стаж в умовах впливу шкідливих факторів 18 років 07 місяців 03 дні (а.с.5, 6).
Висновком МСЕК від 25 липня 2007 року ОСОБА_1 первинно була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 20% у зв'язку з професійним каліцтвом (а.с. 11). Висновком МСЕК від 05 серпня 2008 року ОСОБА_1 первинно була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 60% у зв'язку з професійним каліцтвом: 5% у зв'язку з трудовим каліцтвом 12.04.1988 року та 55% у зв'язку з трудовим каліцтвом 08.09.1990 року. ОСОБА_1 визнаний інвалідом третьої групи (а.с.11). Висновком МСЕК від 30 серпня 2010 року ОСОБА_1 первинно була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 80% у зв'язку з професійним каліцтвом: 75% у зв'язку з трудовим каліцтвом 08.09.1990 року та 5% у зв'язку з трудовим каліцтвом 12.04.1988 року. ОСОБА_1 визнаний інвалідом другої групи (а.с.12).
Згідно акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом №15/236 від 18 червня 2007 року причиною нещасного випадку, що стався з потерпілим ОСОБА_1, є випадкове падіння породи з місця виходу горно-геологічного порушення (а.с.7, 8). Згідно акту розслідування нещасного випадку, що стався на шахті ім. Ю.О. Гагаріна, від 18 червня 2007 року причиною нещасного випадку, що стався з потерпілим ОСОБА_1, є раптове висипання породи у місті виходу горно-геологічного порушення. (а.с. 9, 10).
З пояснень позивача вбачається, що у зв'язку з роботою ОСОБА_1 в шкідливих умовах праці, він отримав професійне захворювання, що потягло стійку втрату працездатності, у зв'язку з чим він переніс та проводжує переносити моральні страждання, тому що загублено значну частину нормальних життєвих функцій організму, тривалий час змушений лікуватися у зв'язку з отриманим професійним захворюванням та його наслідками, відчуває при цьому фізичні головні болі при змінах погодних умов, які в період загострень бувають нестерпними. Його турбує слабкість та швидка втомлюваність, що порушує його спокій та відпочинок. Все це негативно відобразилося на його характері, взаємостосунках з оточуючими. Моральні страждання полягають у постійному душевному хвилюванні, оскільки він став інвалідом другої групи та не може матеріально забезпечувати свою сім'ю, перетворився з годувальника родини на утриманця, що принижує його гідність.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»- моральна шкода може складатися, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 8.10.2008р. № 20-рп/2008, потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання мають право на підставі ст.237-1 КЗпП України на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Досліджені судом докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням позивачем трудових обов'язків, заподіює йому моральні та фізичні страждання, обмежує його можливості вести активний спосіб життя, у зв'язку з чим висновком МСЕК встановлені відповідні обмеження, тому суд вважає доведеним факт заподіяння позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди.
Розглядаючи та вирішуючи питання про розмір відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, суд враховує: ступінь втрати позивачем професійної працездатності -80%, тяжкість вимушених змін у його можливій подальшій трудовій діяльності та життєвих стосунках, неможливість відновити втрачене здоров'я, потребу в постійному підтриманні стану свого здоров'я та проходження курсів лікування у медичних закладах, та, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про часткове задоволення позову у вигляді одноразового відшкодування в розмірі 20000,00 грн.
За таких обставин, позов слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково, стягнути з Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, моральну шкоду, завдану стійкою втратою працездатності, у вигляді одноразового відшкодування у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»судовий збір на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 копійок.
Встановити строк для ознайомлення сторін з повним рішенням -29 травня 2012 року, відклавши до цього строку складання повного рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто Микитівським районним судом м. Горлівки за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: А.В. Орчелота