Справа №2/0534/875/2012
№0534/2784/12
23 травня 2012 року Микитівський районний суд міста Горлівки Донецької області в складі:
головуючого судді Орчелота А.В.,
при секретарі Михайлюковій Ю.Ю.,
за участю
позивача ОСОБА_1
представник
позивача ОСОБА_2,
представник
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Горлівки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Шахта імені О.Ф. Засядько», «про відшкодування моральної шкоди, заподіяною стійкою втратою професійної працездатності,
До Микитівського районного суду м. Горлівки звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди до Орендного підприємства «Шахта ім. Засядько», в якій просить винести рішення , яким стягнути на його користь 61600,00 грн. у відшкодування заподіяної стійкою втратою професійної працездатності моральної шкоди, посилаючись на те, що він з 29.10.2007 року по 10.08.2008 року працював на шахті ім. Засядько - ГРОЗ . Через небезпечні та шкідливі умови праці він отримав трудове каліцтво, яке потягнуло за собою стійку втрату професійної працездатності. У вересні 2008 р. позивач був звільнений за станом здоров'я. Адміністрація відповідача 22 червня 2008 р. склали акти форми Н-1 та Н-5, у яких визнано провину шахти у відсутності безпечних умов праці,що потягло за собою стійку втрату позивачем працездатності.
З 03 вересня 2008 року позивач пройшов огляд МСЕК, де йому було первинно встановлено 40% стійку втрату проф. працездатності по наслідкам цього трудового каліцтва та 3 групу інвалідності,повторно 06.10.2011р. огляд МСЕК установив за професійними захворюваннями 70%,2 групу інвалідності. Ці свідчення підтверджує приєднаними до позову копіями: довідки МСЕК, його трудової книжки, акти розслідування форми Н-1 та Н-5, виписки із історії його хвороби.
Ці документи, на думку позивача, є підтвердженням того, що у зв'язку з роботою у шкідливих умовах він одержав професійні захворювання за якими йому було встановлено стійку втрату працездатності у розмірі -70%.
Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 61600,00 грн. виходячи з наступного розрахунку:
880 грн. х 70% = 61600,00 грн., де: 880 грн. - мінімальна заробітна плата в Україні на 01.07.2010 року; 70% - відсоток стійкої втрати професійної працездатності.
Також розмір моральної шкоди позивачем було розраховано виходячи з обмеження його життя згідно встановленої стійкої втрати працездатності, триваючих на теперішній час наслідків професійного захворювання, встановлення йому другої групи інвалідності.
Також позивач зазначає, що йому заборонена робота у підземних умовах, в контакті з вібрацією, пилом, токсичними газами, важка фізична праця, переохолодження організму.
Моральна шкода полягає в тому, що за наслідками професійного захворювання змінилося його життя, він не можу виконувати важку працю, робити різких рухів, піднімати вагу понад 5 кілограмів, постійно відчуваю задуху, у зв'язку з чим змінився повсякденний його уклад життя.
Також, позивач постійно проходить курси лікування в умовах стаціонару та амбулаторне у зв'язку із професійними захворюваннями, що підтверджує випискою із амбулаторної картки від 11.11.11р.
Позивач ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, наведених в позовній заяві, просили позов задовольнити.
Представник відповідача ПАТ «шахта ім. Засядько»за довіреністю ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову пояснивши, що ОСОБА_1 знаходився в трудових відносинах з ПАТ «Шахта ім. А.Ф. Засядько»з 22 червня 2008 року, де працював в якості гірничого підземного. Відповідно до виписки із акта МСЕК (повторно) від 24 вересня 2009 року позивачу було встановлено 40% стійкої втрати працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом з 22 червня 2008 року. Первинний МСЕК з трудового каліцтва в матеріалах справи відсутній. У відповідності до ст.. 9 Закону України «Про охорону праці»відшкодування шкоди, спричиненого працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України «про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що потягнули втрату працездатності». Відповідно до ст.. 233 КЗпП України, п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 до вимог про відшкодування моральної шкоди, спричиненої працівнику внаслідок небезпечних або шкідливих умов праці, застосовується трьохмісячний строк позовної давності, який позивачем було пропущено та ніяких доказів відносно поважності причин пропуску вказаного строку не надано. Відповідно до пункту «д»п.1.1 Порядку встановлення соціальними експертними комісіями ступеню втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким спричинено ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом МОЗ від 22.11.1995 року № 212, встановлення факту спричинення моральної шкоди є обов'язком МСЕК. Факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_1 не встановлено. Також, відповідно до п. 3.8 Порядку, підставою для відшкодування моральної шкоди може бути висновок лікаря-психіатра лікувально-профілактичного закладу або лікувально-консультаційної комісії про стрес, що зазнав потерпілий внаслідок трудового каліцтва. Окрім того, позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував порушення нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовження активного суспільного життя, додаткових зусиль для організації життя, а також доказів, які б підтверджували настання інших негативних наслідків. До того ж, в позовній заяві не надано обґрунтування суми, яку позивач просить стягнути у рахунок відшкодування моральної шкоди. Так ОСОБА_1 обґрунтовує наявність моральної шкоди матеріальною незабезпеченістю своєї сім'ї, що виникла внаслідок ушкодження здоров'я, однак відповідно до ст.. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 року Фондом соціального страхування позивачу сплачена одноразова допомога у зв'язку з втратою працездатності, а також сплачується щомісячна грошова сума, яка компенсує відповідну частину втраченого заробітку. Стосовно додаткових витрат позивача на медикаментозне, санітарно-курортне забезпечення, представник відповідача зазначив, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати медичну, соціальну допомогу, в тому числі на придбання ліків, санітарно-курортне лікування та ін., якщо необхідність в них визначена висновком МСЕК. Також представник відповідача вказав, що в матеріалах справи відсутні докази спричинення моральної шкоди, а також обґрунтування її розміру. У задоволенні позовних вимог позивача просив відмовити в повному обсязі.
Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 4 Закону України «Про охорону праці»державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України -відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 29.10.2007 року по 10.09.2008 року перебував у трудових правовідносинах з Донецьким регіональним управлінням орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька», де працював на посаді гірноробочим з повним робочим днем під землею. За даними трудової книжки ОСОБА_1 має стаж в умовах впливу шкідливих факторів 10 місяців 11 днів (а.с.13).
Представник відповідача зазначав, що в матеріалах справи первинний МСЕК з трудового каліцтва ОСОБА_1 відсутній. Проте в судовому засіданні встановлено, що висновком МСЕК від 09 вересня 2008 року ОСОБА_1 первинно була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 40% у зв'язку з професійним каліцтвом. ОСОБА_1 був визнаний інвалідом третьої групи (а.с. 60). Висновком МСЕК від 24 вересня 2009 року ОСОБА_1 повторно була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 40% у зв'язку з професійним каліцтвом (а.с.4, 5). Висновком МСЕК від 06 жовтня 2011 року ОСОБА_1 була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 70% у зв'язку з професійним каліцтвом. ОСОБА_1 був визнаний інвалідом другої групи (а.с.6).
Згідно акту розслідування нещасного випадку, який відбувся 22 червня 2008 року № 330 від 07 серпня 2008 року погіршення стану здоров'я потерпілого пов'язано з впливом шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу - температура, відносна вологість повітря робочої зони, що перевищують нормативне значення. (а.с.18).
З пояснень позивача вбачається, що у зв'язку з нещасним випадком на виробництві ОСОБА_1 отримав професійне каліцтво, що потягло стійку втрату працездатності, у зв'язку з чим він переніс та проводжує переносити моральні страждання, тому що загублено значну частину нормальних життєвих функцій організму, тривалий час змушений лікуватися в умовах стаціонару та амбулаторно у зв'язку з отриманим професійним захворюванням та його наслідками, він не може виконувати важку працю, робити різких рухів, піднімати вагу понад 5 кілограмів, постійно відчуває задуху, у зв'язку з чим змінився повсякденний уклад його життя.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»- моральна шкода може складатися, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 8.10.2008р. № 20-рп/2008, потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання мають право на підставі ст.237-1 КЗпП України на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Досліджені судом докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням позивачем трудових обов'язків, заподіює йому моральні та фізичні страждання, обмежує його можливості вести активний спосіб життя, у зв'язку з чим висновком МСЕК встановлені відповідні обмеження, тому суд вважає доведеним факт заподіяння позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди.
Розглядаючи та вирішуючи питання про розмір відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, суд враховує: ступінь втрати позивачем професійної працездатності -70%, тяжкість вимушених змін у його можливій подальшій трудовій діяльності та життєвих стосунках, неможливість відновити втрачене здоров'я, потребу в постійному підтриманні стану свого здоров'я та проходження курсів лікування у медичних закладах, та, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про часткове задоволення позову у вигляді одноразового відшкодування в розмірі 18000,00 грн.
Одночасно, суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача стосовно того, що позивачем відповідно до ст.. 233 КЗпП України було пропущено строк позовної давності, оскільки за п.3 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність на вимоги відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я, не поширюється, а також, що позивач не довів спричинення йому моральної шкоди.
За таких обставин, позов слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково, стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Шахта імені О.Ф. Засядько»на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, моральну шкоду, заподіяною стійкою втратою професійної працездатності, у вигляді одноразового відшкодування у розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 копійок.
Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Шахта імені О.Ф. Засядько»судовий збір на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 копійок.
Встановити строк для ознайомлення сторін з повним рішенням -28 травня 2012 року, відклавши до цього строку складання повного рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: А.В. Орчелота