Справа 2/0534/784/2012 0534/2399/2012
17 травня 2012 року Микитівський районний суд міста Горлівки Донецької
області в складі:
головуючого судці Орчелота А.В.,
при секретарі Михайлюковій Ю.Ю.,
за участю
позивача ОСОБА_1,
представника
позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки, Державного підприємства «Шахта Комсомолець», «про відшкодування моральної шкоди», -
До Микитівського районного суду м. Горлівки звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки, Державного підприємства «Шахта Комсомолець»про відшкодування моральної шкоди, просив стягнути на свою користь з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Микитівського району м. Горлівки та ДП «Шахта «Комсомолець»солідарно 60000,00 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, а також судовий збір 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи 15,00 грн., посилаючись на те, що позивач працював на підприємствах вугільної промисловості України, при виконанні трудових обов'язків отримав професійне захворювання -«Вібраційна хвороба другої стадії. Хронічний обструктивний бронхіт другого ступеню». Професійне захворювання - Вібраційна хвороба другої стадії. Хронічний обструктивний бронхіт другого ступеню підтверджує актом розслідування професійного захворювання. Висновком МСЕК від 05.06.2002 року йому встановлена 3 група інвалідності та стійка втрата професійної працездатності 60 % безстроково. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України визначив йому відшкодування матеріальної шкоди, проте питання про відшкодування моральної шкоди не вирішив. Однак, у зв'язку з втратою працездатності йому спричинена моральна шкода, оскільки в результаті професійного захворювання позивач зазнає больові відчуття в суглобах кінцівок, грудній клітині, зазнає регулярні головні болі, а також болі в серці. На теперішній час у нього значно ослабли кісті рук в результаті чого він втратив можливість виконувати чоловічу роботу навіть в межах домашнього господарства. При незначному фізичному навантаженні позивач відчуває віддишку та кашель, відчуває біль у грудній клітині, запаморочення, періодичні приступи задушення. У зв'язку із вказаним порушенням здоров'я від вимушений припинити заняття діяльністю, пов'язаною з фізичним навантаженням. Позивача дуже дратує, що він повинний звертатися до сторонніх людей за допомогою, а його рідні повинні полишати всі свої справи та виконувати роботу, яка раніше була його обов'язком. У зв'язку з цим в його сім'ї виникають конфлікти та сварки, що відображається на його моральному стані, відчутті фізичної неповноцінності. У зв'язку з хвилюваннями ,з причини своєї безпорадності, у позивача виникла велика втомленість та дратівливість, різко впала самооцінка. Необхідність довічного лікування з тривалим перебуванням в лікувальних закладах багато разів на рік викликає порушення звичного способу життя, оскільки це віднімає значний час та тягне значні матеріальні витрати. Усвідомлення того, що час та гроші позивач повинен був би витрачати на інші, більш приємні для нього та його сім'ї цілі та речі пригнічує позивача. Усі ці обставини постійно спричиняють йому моральні страждання. Ушкодженням здоров'я, в результаті отриманого захворювання, позивачу був спричинена моральна шкода, оскільки значно погіршився стан його здоров'я, що призвело до моральних та психічних переживань, порушенню його нормальних життєвих зв'язків, неможливості продовження активного особистого життя, та потребує додаткових зусиль для організації свого життя. На думку позивача, вказані обставини є підставою для відшкодування йому моральної шкоди Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Вважає, що оскільки в законодавстві України нормативно не встановлена методика розрахунку моральної шкоди, то позивач виходить із положень пунктів 9 та 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»та ч. 3 ст. 23 ЦК України. У зв'язку з причиною, характером, та глибиною моральних страждань, які зазнав позивач та зазнає по теперішній час, а також на підставі принципів розумності та справедливості, та, оскільки, позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності 60%, то він оцінює спричинену моральну шкоду в сумі 60000,00 грн.
Позивач, його представник - адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали позов за наведених у позовній заяві підстав, а також надали суду пояснення до позову, в якому просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач - ДП «Шахта Комсомолець»явку представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду письмові заперечення проти позову, в якому пояснили, що вимогами позивача, викладеними у позовній заяві, відповідач не згодний з наступних підстав:
Факт спричинення моральної шкоди позивачу шахтою «Комсомолець»не підтверджений (не встановлений факт наявності втрат нематеріального характеру, не встановлений факт наявності моральних та фізичних страждань, причинно-наслідковий зв'язок між стражданнями та втратою). У зв'язку з Положенням про медико-соціальну експертизу та Наказу МОЗ України від 22.11.1995 року №212, тільки органи МСЕК наділені повноваженнями для визначення у потерпілого факту моральної шкоди. Підставою для відшкодування моральної шкоди може бути висновок лікаря -психіатра ЛПУ або МСЕК про стан депресії чи стресу. позивачем такий висновок не надано. Більш того, позивач, при описі свого стану, сам того не підозрюючи, зарахував себе до психічно неповноцінній людині, яка без сторонньої допомоги не мислить свою життєдіяльність. Однак, ОСОБА_1 веде суспільну діяльність (є активним членом отримувачів вугілля), активну політичну діяльність (майже щомісяця їздить до Міністерства у м. Київ), є представником передвиборчого штабу однієї з політичних партій, що явно не відповідає позовним вимогам. Просили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Представник відповідача - ВД ФССНВ в Микитівському районі м. Горлівки за довіреністю ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, також у заяві зазначила, що позов не визнає в повному обсязі.
Дослідивши надані сторонами докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав:
Судом встановлено, що з 28 січня 1980 року по 22 лютого 1997 року ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача - ДП «Шахта Комсомолець»на різних професіях з повним робочим днем під землею.
Згідно Акту розслідування професійного захворюванням, складеного у другому півріччі 1994 року, довідки ВТЕК позивачу з 16 листопада 1994 вперше було встановлено 25% стійкої втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням -вібраційна хвороба.
Висновком ВТЕК від 05.01.1996 р. позивачу з 15.грудня.1995 р. встановлено 35% стійкої втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, висновком МСЕК від 24 березня 1997 року позивачу встановлено 25% стійкої втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, висновком МСЕК від 08 травня 1998 року позивачу з 05 травня 1998 року встановлено 60% стійкої втрати професійної працездатності за сукупністю двох професійних захворювань: 40% - хронічний бронхіт вперше, 20% - вібраційна хвороба.
При подальших оглядах у МСЕК 19.05.1999 р„ 17.05.2000р., 15.12.1999р.. 05.06.2002р. стійка втрата позивачем професійної працездатності була підтверджена на 60% за тих самих підстав і з 07.05.2002 р. встановлена на безстроковий термін.
З наданих сторонами копій медичних документів вбачається, що внаслідок ушкодження позивачем здоров'я йому протипоказана важка фізична праця в контакті з пилом, вібрацією та переохолодженням. Він змушений проходити лікування, приймати медичні препарати, а також, що змінився спосіб його життя, що потребує від нього додаткових зусиль для її організації.
Наведені докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я позивача пов'язане з виконанням ним трудових обов'язків, заподіює йому фізичні і моральні страждання, обмежує його можливість вести звичний йому спосіб життя, що, зокрема, встановлено висновком МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати професійної працездатності, третьої групи інвалідності, про необхідність постійного лікування, зокрема. санаторно-курортного.
У п.З постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з порушенням нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, при настанні інших негативних наслідків.
Наведені вище докази свідчать про те. що ушкодження здоров"я з приводу професійного захворювання заподіює позивачу моральні і фізичні страждання.
Обов'язок по відшкодуванню позивачу моральної шкоди, суд вважає, має бути покладений на відповідача - ДП «Шахта «Комсомолець»за наступних підстав:
Позивач є особою, застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності,
Проте Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яким обов'язок відшкодування шкоди потерпілим на виробництві покладений на відповідні відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, набрав чинності з 01.04.2001 р., тобто значно пізніше втрати позивачем професійної працездатності.
Крім того, відповідно до ст.. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»від 20 грудня 2005 року № 3235-IV з метою приведення окремих норм законів у відповідність із Законом №3235- IV зупинено на 2006 рік дію абзацу четвертого статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), підпункту "е" пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Цим Законом виключено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України по сплаті сум відшкодування моральної шкоди застрахованим особам.
Так, за загальним правилом про дію нормативно-правового акту в часі до кожної події, факту чи відносин застосовується той нормативно-правовий акт, який був чинним на момент, коли вказана подія, факт чи відносини мали місце, а не на момент пред'явлення позову.
Також відповідно до частин першої та другої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Норми Закону № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладання на відділення Фонду соцстраху обов'язку зі сплати такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.
На час встановлення позивачу стійкої втрати професійної працездатності вперше - з 16 листопада 1994 року (вібраційна хвороба) і з 05 травня 1998 року (хронічний бронхіт). - правовідносини по відшкодуванню шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров"я на виробництві регулювалися «Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затв. ПКМ України від 23.06.1993 р. № 472 з наступними змінами та доповненнями.
Зазначеним Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди потерпілому на виробництві покладався на власника підприємства, установи і організації або уповноважений ним орган.
Статтею 11 зазначеного Закону в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин (зміни, внесені постановами КМ України від 8 лютого 1994 року N 71, від 18 липня 1994 року N 492, від 16 грудня 1994 року N 843). було передбачено відшкодування моральної шкоди за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначався в кожному конкретному випадку на підставі, в тому числі, рішення суду, в розмірі, що не міг перевищувати 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від інших будь-яких виплат.
Таким чином не існує правового підґрунтя для покладення обов'язку відшкодування моральної шкоди позивачу на відповідача - ВД ФССНВ в Микитівському районі м. Горлівки. Тож в позові до цього відповідача слід відмовити.
Обов'язок по відшкодуванню позивачу моральної шкоди за зазначених вище підстав слід покласти на відповідача - ДП «Шахта Комсомолець».
При цьому суд не зважає на посилання відповідача - ДП «Шахта «Комсомолець»про необхідність застосування ст.233 КЗпП України, оскільки за п.3 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність на вимоги відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я, не поширюється.
При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує наявність для позивача вимушених змін, зв'язаних зі стійкою втратою здоров'я, про що свідчить встановлення інвалідності позивачу на безстроковий термін, з приводу наявних у нього професійних хвороб постійно звертається по медичну допомогу, та, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, дістає висновку про часткове задоволення позову у розмірі 8500,00 грн.
Керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково, стягнути з Державного підприємства «Шахта Комсомолець»на користь ОСОБА_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудового обов'язку у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 копійок.
В частині вимог до Відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки в задоволенні позову - відмовити.
Встановити строк для ознайомлення сторін з повним рішенням - 22 травня 2012 року, відклавши до цього строку складання повного рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час
проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня
отримання копії рішення.
Суддя: А.В. Орчелота