Справа: № 2а-18390/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я. І.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
Іменем України
"26" квітня 2012 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василека Я. М., Степанюка А. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: Головне управління з питань надзвичайних ситуації та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання встановити статус та видати посвідчення, за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2012 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій щодо відмови у встановлені статусу та видачі посвідчення інваліда війни протиправними, зобов'язання встановити статус та видати посвідчення.
Свої вимоги мотивував тим, що звертався із заявою до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації щодо видачі посвідчення інваліда війни та надання статусу інваліда. Проте, у визнанні інвалідом війни позивачу відмовлено.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2012 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову суду слід змінити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову так як матеріали справи свідчать про те, що позивач був залучений до складу формувань Цивільної оборони при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та став інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Однак, колегія суддів не може погодитися з винесеним рішенням в повному обсязі виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було надіслано листи № 5181/37-01/22 від 04.07.2011 р. та № 10077/37-01/22, в яких зазначено, що у наданих документах відсутнє документальне підтвердження залучення позивача особисто до формування Цивільної оборони по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно з наказом чи розпорядженням, а також відсутні документи про створення такого формування, а тому за таких обставин відсутні підстави для встановлення статусу «Інваліда війни».
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до інвалідів війни відносять осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Як вбачається з документів, розпорядженням начальника цивільної оборони Київської області від 19.05.1986 р. № 52, начальників цивільної оборони та штаби ЦО на місцях було зобов'язано вести облік особового складу формувань ЦО, які залучались до робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Так, прізвище позивача міститься в Узагальненому списку співробітників МСЧ-126 м. Прип'ять, які приймали участь у складі невоєнізованих формувань цивільної оборони в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в 1986 році.
Крім цього відповідне підтвердження надано Головним управлінням охорони здоров'я Київської облдержадміністрації, як органом управління медичної служби цивільної оборони Київської області (№ 01/03-02-312 від 18.05.2011 р.).
Також до матеріалів справи було надано копію наказу № 20 від 19.04.1985 р. яким створено невоєнізоване формування медичної служби цивільної оборони Чорнобильського району від медико-санітарної частини № 126 МОЗ СРСР, м. Прип'ять.
Внаслідок виконуваних робіт позивач отримав захворювання, а в подальшому інвалідність, яка пов'язана з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем були подані документи на підтвердження того, що він брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони та отримав інвалідність внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, і має право на встановлення статусу інваліда війни із видачею посвідчення інваліда війни.
Однак, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про необхідність зобов'язання відповідача встановити позивачу статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та Положення питання встановлення статусу ветерана війни віднесено до повноважень органів праці та соціального захисту населення, що знаходиться за місцем реєстрації громадянина, а не до повноважень суду.
Зобов'язуючи відповідача надати позивачу статус ветерана війни та видати відповідне посвідчення, суд першої інстанції по суті перебрав на себе повноваження органів праці та соціального захисту населення, чим порушив норми процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача надати позивачу статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни підлягає зміні.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що постанову суду першої інстанції необхідно змінити.
Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: Головне управління з питань надзвичайних ситуації та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання встановити статус та видати посвідчення -задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2012 року -змінити.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації розглянути питання щодо встановлення ОСОБА_2 статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 26.04.2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 26.04.2012 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М
Степанюк А.Г.