Справа: № 2-а-2857/11 Головуючий у 1-й інстанції: Потеряйко С.А.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
"24" квітня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: - Степанюка А.Г.,
суддів: - Кузьменка В.В., Аліменка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області на прийняту в порядку скороченого провадження постанову Таращанського районного суду Київської області від 04 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, передбаченої ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
Позивач 18.02.2011 року звернувся до суду з позовом про визнання дій Відповідача протиправними та зобов'язання Відповідача провести перерахунок пенсії у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 17.02.2010 року.
Постановою від 04.03.2011 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Відповідача та зобов'язано останнього провести Позивачу перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 18.08.2010 року з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією посвідчення та отримує пенсію у Відповідача та часткову доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі - Закон). Вказані обставини сторонами не оспорюються.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 51 Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 3 категорії призначається у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 1 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.
Всупереч ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою КМУ № 836 від 06.07.1996 року щодо ст. 39 Закону та постановою КМУ № 1 від 03.01.2002 року по ст. 51 Закону, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з постановою КМУ № 836 від 06.07.1996 року та КМУ № 1 від 03.01.2002 року, Відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області -залишити без задоволення.
Постанову Таращанського районного суду Київської області від 04 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, передбаченої ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає у відповідності до ч. 10 ст. 183-2 КАС України.
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Аліменко В.О.