Справа: № 2а-4058/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
"26" квітня 2012 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Аліменка В.О., Петрика І.Й.
за участю секретаря Рижкової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Контрольно-ревізійного управління в м. Києві до Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач Контрольно-ревізійне управління в м. Києві звернулося до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) про зобов'язання Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» виконати пункти 6, 8, 11, 14 вимоги про усунення порушень, направленої листом від 16 вересня 2010 року № 26-08-14-14/8503.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2011 року позов задоволено. Зобов'язано Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал»виконати пункти 6, 8, 11, 14 вимоги Контрольно-ревізійного управління в м. Києві про усунення порушень, направленої листом від 16 вересня 2010 року № 26-08-14-14/850
Не погоджуючись з прийнятою постановою Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Контрольно-ревізійним управлінням в м. Києві відповідно до пункту 1.3.3.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Контрольно-ревізійного управління в м.Києві на ІІ квартал 2010 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 6 травня 2010 року № 1098, № 1101, № 1102, від 21 червня 2010 року № 1585, №1586, від 24 червня 2010 року № 1635, 1634, виданих начальником Контрольно-ревізійного управління в м.Києві, проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»за період з 1 січня 2008 року по 31 березня 2010 року.
За результатами перевірки складено акт № 08-30/1080 від 2 серпня 2010 року.
На підставі зазначеного акту Контрольно-ревізійне управління в м. Києві 16 вересня 2010 року за № 26-08-14-14/8503 направило на адресу Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»вимогу про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»та зобов'язало відповідача надати інформацію про вжиті заходи та виконання цих вимог в термін до 8 жовтня 2010 року.
Згідно пункту 6 вимоги, підприємство відповідача, в порушення пункту 1 та пункту 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та пункту 1.1 Договору № 14/45-323-08 від 23 вересня 2008 року, недоотримало доходів за надані послуги по водовідведенню, забезпеченню холодною водою та теплоенергією на суму 741,6 тисяч гривень, що призвело до збитків підприємства на вказану суму, в зв'язку з чим позивач зобов'язав відповідача відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість, провести претензійно-позовну роботу з контрагентом щодо сплати коштів. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у недоотриманні доходу, шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.
Згідно пункту 8 вимоги, відповідач, в порушення пункту 1 та пункту 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та пункту 4.3 Договору № И/90-322-08, недоотримав доходи за послуги по обслуговуванню та утриманню нерухомого майна за період з 1 жовтня 2009 року по 1 квітня 2010 року на загальну суму 548,24 тисяч гривень, що призвело до збитків підприємства на вказану суму, в зв'язку з чим позивач зобов'язав підприємство відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість, провести претензійно-позовну роботу з контрагентом щодо сплати коштів. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у недоотриманні доходу, шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.
Згідно пункту 11 вимоги, відповідач, в порушення пункту 1 та пункту 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та пункту 4.3 Договору № И/07-37-08, недоотримав доходи від відшкодування за забезпечення протипожежною охороною на загальну суму 58,25 тисяч гривень, що призвело до збитків підприємства на вказану суму, в зв'язку з чим позивач зобов'язав відповідача відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість, провести претензійно-позовну роботу з контрагентом щодо сплати коштів. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у недоотриманні доходу, шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.
Згідно пункту 14 вимоги, відповідач, в порушення пункту 1 та пункту 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», недоотримав доходи від компенсації за послуги зв'язку на загальну суму 0,52 тисячі гривень, що призвело до збитків підприємства на вказану суму, в зв'язку з чим позивач зобов'язав підприємство відповідача відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість, провести претензійно-позовну роботу з контрагентом щодо сплати коштів. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у недоотриманні доходу, шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та такі що підлягають задоволенню, оскільки Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал»у визначений строк не виконав вимоги Контрольно-ревізійного управління в м.Києві та не надало позивачу інформацію про вжиті заходи та виконання вказаних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Згідно пункту 1 статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(надалі - Закон № 996), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пунктом 5 статті 9 Закону № 996 встановлено, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Відповідно до частини третьої та четвертої статті 19 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у таких сферах, зокрема у збереженні та витрачанні коштів і матеріальних цінностей суб'єктами господарських відносин - за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності.
Органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законом.
Згідно статті 1 Закону України від 26.01.1993 № 2939-ХП «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»(із змінами та доповненнями, надалі - Закон № 2939) державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.
Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому (стаття 2 Закону № 2939).
Відповідно до статті 8 Закону № 2939 Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції, зокрема проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю.
Згідно статті 11 Закону № 2939 плановою ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.
Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Пунктом 1 частини чотирнадцятої статті 11 Закону № 2939 встановлено, що посадові особи органу державної контрольно-ревізійної вправі приступити до проведення ревізії за наявності направлення на ревізію, в якому зазначаються дати його видачі, назва органу державної контрольно-ревізійної служби, мета, вид, підстави, дата її початку та дата закінчення ревізії, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної контрольно-ревізійної служби, які проводитимуть ревізію. Направлення на ревізію є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної контрольно-ревізійної служби, скріпленого печаткою органу державної контрольно-ревізійної служби.
Як встановлено судом першої інстанції, Контрольно-ревізійним управлінням в м. Києві відповідно до пункту 1.3.3.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Контрольно-ревізійного управління в м. Києві на II квартал 2010 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 6 травня 2010 року № 1098, № 1101, № 1102, від 21 червня 2010 року № 1585, № 1586, від 24 червня 2010 року № 1634, № 1635, виданих начальником Контрольно-ревізійного управління в м. Києві, проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»за період з 1 січня 2008 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено акт № 08-30/1080 від 2 серпня 2010, яким встановлено ряд порушень та недоліків.
Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що дії посадових осіб позивача щодо проведення перевірки є правомірними.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції представник відповідача надав суду документи на підтвердження того, що Казенне Підприємство СПБ «Арсенал»розпочало роботу щодо виконання пунктів 6, 8, 11, 14 вимоги про усунення порушень, направленої листом від 16 вересня 2010 року № 26-08-14-14/8530.
Проте, Відповідач у визначений строк не виконав вимоги Позивача та не надало позивачу інформацію про вжиті заходи та виконання вказаних вимог.
Окрім того, пунктом 10 статті 10 Закону № 2939 визначено, Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
З матеріалів справи вбачається, що на момент подання адміністративного позову Відповідач не забезпечив виконання вимог про усунення порушень.
Крім того, відповідач по справі не скористався правом оскарження вимог позивача про усунення порушень, направленої листом від 16 вересня 2010 року № 26-08-14-14/8503 в судовому порядку, та не оспорював їх ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.
Однак, у ході судового розгляду в суді першої інстанції відповідач виконав п.3 вимоги від 16.09.2010 № 26-08-14-14/8503, а саме, відобразив в обліку заборгованість перед Державним бюджетом Україна та перерахував в дохід відповідного бюджету (УДК у Печерському районі) кошти в сумі 418 229,00 грн.
Судом першої інстанції також встановлено, що Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» розпочало роботу щодо виконання пунктів 6, 8, 11, 14 вимоги про усунення порушень, направленої листом від 16 вересня 2010 року № 26-08-14-14/8503, однак у визначений строк не виконало вимоги Контрольно-ревізійного управління в м.Києві та не надало позивачу інформацію про вжиті заходи та виконання вказаних вимог.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 22 жовтня 2010 року за № 2002 відповідач направив на адресу Корпорації «Науково-виробниче об'єднання «Арсенал»для оформлення наступні договори: № И/24-311-10 про відшкодування витрат по сплаті податку на землю, № И/24-312-10 про відшкодування витрат по обслуговуванню (утриманню) нерухомого майна, переданого за договором № 10 Простого товариства (спільної діяльності) від 18 грудня 2007 року, № И/23-329-10 про відшкодування витрат за використані енергоресурси, № И/07-334-10 про надання послуг з протипожежної охорони, №И/232-168-10 від 1 червня 2010 року за користування телефонним зв'язком ВТМ.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 21 грудня 2010 року Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал»звернулося до Господарського суду м. Києва із позовною заявою про зобов'язання укласти договір про відшкодування витрат по обслуговуванню (утриманню) нерухомого майна Простого товариства (спільної діяльності) між ДП завод «Арсенал», Корпорація «НВО «Арсенал», ТОВ «Скайнет LTD»від 18 грудня 2007 року в особі Корпорації «Науково-виробниче об'єднання «Арсенал», яку ухвалою суду від 18 січня 2011 року повернуто позивачу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 7 лютого 2011 року № 6/17 за позовом Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»до Корпорації «Науково-виробниче об'єднання «Арсенал»про зобов'язання укласти договір про надання послуг з протипожежної охорони у задоволенні позову відмовлено повністю з тих підстав, що воля однієї з сторін відсутня, а обов'язковість укладення договору позивачем не доведена.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 20 квітня 2010 року за № 890/70-12/24 відповідач направив на адресу Корпорації «Науково-виробниче об'єднання «Арсенал»для оформлення додаткові угоди до договорів.
Зазначеним листом відповідач 20 квітня 2010 року направив для підписання акти приймання-передачі енергоносіїв за період з листопада 2009 року по березень 2011 року, а саме: з електроенергії, водопостачання, теплоенергії.
Крім того, відповідач направив акти згідно договору від 11 лютого 2008 року № И/07-37-08 про надання послуг з протипожежної охорони за 1 квартал 2009 року, за 2 квартал 2009 року, за 3 квартал 2009 року, за 4 квартал 2009 року, за 1 квартал 2010 року, за 2 квартал 2010 року, за 3 квартал 2010 року, за 4 квартал 2010 року, за 1 квартал 2011 року.
Таким чином, Відповідач погодившись з вимогами Акту ревізії, намагався вчинити певні дії на усунення зазначених порушень, однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, не виконав їх у строк передбачений Законом.
Відповідно до Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 9 січня 2001 року № 111 контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі пред'являють керівникам та іншим посадовим особам підконтрольних установ, які ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених у ході ревізій порушень і недоліків. Здійснюють контроль за їх усуненням і в разі потреби вживає додаткових заходів для їх усунення.
Відповідно до пункту 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Проте судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідач не забезпечив виконання вимог Позивача від 16.09.2010 № 26-08-14-14/8503 про усунення порушень у повному обсязі, а саме, в частині виконання п.6, 8, 11, 14 вимоги.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал»у визначений строк не виконав вимоги Контрольно-ревізійного управління в м.Києві та не надало позивачу інформацію про вжиті заходи та виконання вказаних вимог.
Відповідно до п. 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами передбачено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи можуть звертатися до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
Згідно підпункту 2.2.5 пункту 2.2 Положення контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі звертаються до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Виходячи з системного аналізу вказаних норм права, колегія суддів прийшла до висновку, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позову.
Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.
З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 -204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявниками в апеляційних скаргах були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 03 травня 2012 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Аліменко В.О.
Петрик І.Й.