Пр. № 2/0544/1192/2012
«28»травня 2012 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючої- судді Чемодурової Н.О.,
при секретарі Бондаренко О.В.,
з участю представника позивача ОСОБА_7.,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
представника третьої особи - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Місто Банк»до ОСОБА_6 за участю третіх осіб: відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції, Слов'янського сектору громадянства і реєстрації фізичних осіб Слов'янського МВ (з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) ГУМВС України у Донецькій області, про звернення стягнення на нерухоме майно за кредитними договором та виселення з житла зі зняттям з реєстраційного обліку,
У квітні 2012 року ПАТ «Місто Банк»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6, в якому позивач вказував, що між КБ ТОВ «Місто Банк», правонаступником якого є ПАТ «Місто Банк»та відповідачем по справі ОСОБА_3 12 грудня 2007 року, був укладений кредитний договір № 74-2/Ф/USD, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 39 600, 00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,5 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10 грудня 2010 року. Відповідач умов договору кредиту належним чином та в установлений строк не виконав, в зв'язку з чим позивач в особі Донецької філії АТ «Місто Банк»звернулось до суду про стягнення заборгованості по кредитному договору. Заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 21 лютого 2011 року з відповідача стягнута заборгованість по кредитному договору №74-2/Ф/USD від 12 грудня 2007 року в розмірі 530 835 грн 91 коп. Станом на 22 березня 2012 року сума заборгованості відповідача становила: 704 772 грн. 39 коп., яка складається з наступного: 36 602,18 доларів США, що за курсом НБУ становить 292 268 грн.41 коп. - заборгованість по кредиту, 29 217,74 доларів США, що за курсом НБУ становить 233 303 грн. 66 коп. - заборгованість по простроченим відсоткам, 24 007,30 доларів США, що за курсом НБУ становить 179 200 грн 32 коп.- пеня за прострочені відсотки та кредит. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 12 грудня 2007 року сторони уклали договір іпотеки № 74-2/Ф/USD-З-1, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно: квартиру № 20, загальною площею 58,2 кв.м., розташовану по АДРЕСА_3 яка належить відповідачу на праві власності на підставі рішення Слов'янського міськрайонного суду від 15 червня 2005 року, і зареєстрована КП «БТІ»м. Слов'янська 20 жовтня 2006 року. У відповідності до вимог ст.ст. 35, 40 ЗУ «Про іпотеку»позивач попередив відповідача про порушення зобов'язання, а також направив вимогу добровільно звільнити житлове приміщення, однак відповідач не скористався своїм правом на отримання рекомендованої кореспонденції у поштовому відділенні за адресою реєстрації.
За таких обставин позивач вважає, що відповідач своїх зобов'язань по договору належним чином не виконав, і просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 74-2/Ф/USD від 12 грудня 2007 року в сумі 704 772 грн. 39 коп. шляхом звернення стягнення на квартиру № 20, загальною площею 58,2 кв.м., розташовану по АДРЕСА_3. Також позивач просить виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та проживають у квартирі, без надання іншого житлового приміщення, позбавивши ОСОБА_6 права володіння, користування, розпорядження вказаною квартирою, та зобов'язати Слов'янський СГІРФО зняти ОСОБА_6 та інших мешканців квартири з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Слов'янськ за адресою АДРЕСА_3.
Представник позивача ОСОБА_7, діючий на підставі довіреності від 28.12.2011 року (а.с.43), в судовому засіданні позов підтримав з підстав наведених в позовній заяві, просив їх задовольнити, також пояснив, що 21 лютого 2011 року заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду, яке є чинним, не змінено та не скасоване, з відповідача стягнута заборгованість по кредитному договору № 74-2/Ф/USD від 12 грудня 2007 року в розмірі 530 835 грн 91 коп. 30 травня 2011 року ВДВС Слов'янського МУЮ на підставі рішення суду від 21 лютого 2011 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. У ході виконавчого провадження, в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 74-2/Ф/USD від 12 грудня 2007 року було реалізовано предмет застави та здійснено часткове погашення прострочених відсотків по договору кредиту на суму 32 035 грн 14 коп. У зв'язку з подальшим невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитом відсотки та пеня продовжували нараховуватись згідно з умовами кредитного договору, в зв'язку з чим позивачем збільшена сума позовних вимог. Враховуючи той факт, що рішення про задоволення вимог позивача не виконане, просить у відповідності до договору іпотеки № 74-2/Ф/USD-З-1, звернути стягнення на квартиру № 20, розташовану по АДРЕСА_3 і виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та проживають у квартирі, без надання іншого житлового приміщення, позбавивши ОСОБА_6 права володіння, користування, розпорядження вказаною квартирою, та зобов'язати Слов'янський СГІРФО зняти ОСОБА_6 та інших мешканців квартири з реєстраційного обліку по вказаній адресі. Також пояснив, що вимога про виселення направлялась відповідачу на всі відомі позивачу адреси проживання відповідача. Звернення стягнення на предмет іпотеки просив проводити шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, як це передбачено договором іпотеки.
Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, про що подав письмове заперечення проти позову, а також пояснив, що у квартирі АДРЕСА_3 разом із відповідачем проживають неповнолітні діти ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, 30 березня 2011 року. Пояснив, що виходячи із аналізу норм чинного законодавства, а саме: ч.3 ст. 109 ЖК України, ст. 11, 18 ЗУ «Про охорону дитинства», ст. 12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», Конвенції ООН «Про права дитини», не допускається будь-яке примусове стягнення майна, що є у власності та являється житлом інакше як за судовим рішенням та у відповідності до закону. У випадках коли на це майно, що є у власності, має право малолітня дитина та/або, що проживає у ньому, примусове стягнення цього майна можливо лише у вищезазначений спосіб лише за згодою органів опіки та піклування. Вважає, що позивач на момент подання позову допустив грубе порушення прав законодавства про захист прав дитини. Зазначив, що повідомлення про прийняття рішення про звернення стягнення на передану в іпотеку квартиру та добровільне виселення мешканців квартири він не отримував. Представник відповідача ОСОБА_4, діючий на підставі договору про надання правової допомоги від 13.01.2012 року, в судовому засіданні підтримав свого довірителя, просив відмовити у задоволенні позову, з підстав, викладених відповідачем, дав аналогічні пояснення.
Представник ВДВС Слов'янського МУЮ ОСОБА_5, діючий на підставі довіреності від 07.05.2012 року, в судовому засіданні зазначив, що вважає позов таким, що не підлягає задоволенню у зв'язку з його необґрунтованістю. Пояснив, що 30 травня 2011 року ВДВС Слов'янського МУЮ на підставі рішення суду від 21 лютого 2011 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. У ході виконавчого провадження, в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 74-2/Ф/USD від 12 грудня 2007 року було реалізовано предмет застави та здійснено часткове погашення прострочених відсотків по договору кредиту на суму 32 035 грн 14 коп. Крім того, зазначив, що в ході здійснення виконавчих дій про примусове виконання рішення суду від 21 лютого 2011 року. Вважає, що судом не може бути зверненя стягнення на квартиру АДРЕСА_3 оскільки в даній квартирі проживають неповнолітні діти. Виконавчою службою був направлений лист до органу опіки та піклування Слов'янської міської ради про надання дозволу на примусову реалізацію квартири, однак відповідь на даний час не надійшла.
Представник СГІРФО Слов'янського МВ ГУ МВС України у Донецькій області, належним чином повідомлений про час і дату слухання справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.
В судовому засіданні встановлено, що КБ ТОВ «Місто Банк», правонаступником якого є ПАТ «Місто Банк»та відповідачем по справі ОСОБА_3 12 грудня 2007 року, був укладений кредитний договір № 74-2/Ф/USD, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 39 600, 00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,5 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10 грудня 2010 року (а.с. 10-11). Відповідач умов договору кредиту належним чином та в установлений строк не виконав, в зв'язку з чим позивач в особі Донецької філії АТ «Місто Банк»звернулось до суду про стягнення заборгованості по кредитному договору. 21 лютого 2011 року заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду, яке є чинним, не змінено та не скасоване, з відповідача стягнута заборгованість по кредитному договору № 74-2/Ф/USD від 12 грудня 2007 року в сумі 530 835 грн 91 коп.(а.с. 32)
Також в судовому засіданні встановлено, що 30 травня 2011 року на підставі виконавчого напису нотаруіусу №911 від 18.05.2010 року ВДВС Слов'янського МУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. У ході виконавчого провадження, в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 74-2/Ф/USD від 12 грудня 2007 року було реалізовано предмет застави, а саме автомобіль марки DAF 95.400 1997 року випуску, тип ТЗ: сідловий тягач, шасі(рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортний засіб марки PACTON 3139DS, 1983 року випуску, тип ТЗ: напівпричіп бортовий, шасі(рама), НОМЕР_4. Внаслідок проведених виконавчих дій, було здійснено часткове погашення прострочених відсотків по договору кредиту на суму 32 035 грн. 14 коп. Наведені обставини стверджуються копією постанови про закінчення виконавчого провадження від 19 липня 2011 року (а.с.67), актами проведення аукціонів від 13 липня 2011 року (а.с.66,79).
Відповідно до п. 3.5. кредитного договору розподілення коштів, отриманих від реалізації предмету договору застави, здійснювалось у наступній послідовності:
1) прострочені відсотки за користування кредитом;
2) відсотки за користування кредитом;
3) пеня за несплату у визначений термін відсотків (якщо несплата буде мати місце);
4) пеня за неповернення у визначений термін суми основного боргу за кредитом (якщо буде мати місце);
5) штраф за нецільове використання кредиту (якщо буде мати місце);
6) прострочена основна сума боргу (якщо буде мати місце);
7) сума основного боргу за кредитом.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 74-2/Ф/USD від 12 грудня 2007 року вбачається, що кошти, отримані від проведення аукціону з реалізації предмету договору застави у розмірі 32 035 грн. 14 коп., у відповідності до п. 3.5. кредитного договору, були розподілені на погашення суми заборгованості за простроченими відсотками (а.с. 76, 77).
Відповідно до п. 17 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року, зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.
Наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.
У разі звернення кредитодавця до суду після вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки з вимогою про стягнення кредитної заборгованості суд має з'ясувати питання про виконання виконавчого напису і з урахуванням цього вирішити спір на підставі чинного законодавства та умов кредитного договору.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором № 74-2/Ф/USD від 12 грудня 2007 року здійснений з урахуванням коштів, отриманих від реалізації з аукціону предмета застави за виконавчим написом нотаріуса; виконачве провадження за виконачим листом, виданим на підставі заочного рішення Слов'янського міськрайонного суду від 21 лютого 2011 року відкрите, рішення не виконане у повному обсязі.
Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно п. 4.1. кредитного договору № 74-2/Ф/USD від 12 грудня 2007 року забезпеченням зобовязань позичальника за цим договором є застава вантажного сідлового тягачу DAF, н/причеп бортовий PACTON, іпотека трикімнатної квартири.
В забезпечення договору кредиту № 74-2/Ф/USD від 12 грудня 2007 року, між КБ ТОВ «Місто Банк», правонаступником якого є ПАТ «Місто Банк»та відповідачем по справі ОСОБА_3 12 грудня 2007 року, був укладений договір іпотеки № 74-2/Ф/USD-З-1, предметом іпотеки являється квартира № 20, розташована по АДРЕСА_3 (а.с. 14-16)
Судом встановлено, що станом на 22 березня 2012 року з врахуванням часткового погашення прострочених відсотків по договору кредиту на суму 32 035 грн. 14 коп., сума заборгованості по кредитному договору № 74-2/Ф/USD від 12 грудня 2007 року становить: 704 772 грн. 39 коп., яка складається з наступного: 36 602,18 доларів США, що за курсом НБУ становить 292 268 грн.41 коп. - заборгованість по кредиту, 29 217,74 доларів США, що за курсом НБУ становить 233 303 грн. 66 коп. - заборгованість по простроченим відсоткам, 24 007,30 доларів США, що за кусом НБК становить 179 200 грн 32 коп.- пеня за прострочені відсотки та кредит. Сума боргу стверджується обґрунтованим розрахунком (а.с.22-31) і відповідачем не спростована.
У відповідності до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор(заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до вимог ст. 590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк(термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення стягнення на предмет застави зберігається у первісному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушень. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2012 року позивач направив ОСОБА_6 письмову вимогу за №84 (а.с. 33-34), 02.11.2011р. - №802 (а.с. 36-37), 27.07.2011р. - №599 (а.с.38), які відповідачем, згідно корінців поштового повідомлення, отримані не були. Письмові вимоги позивачем були направлені відповідачеві за адресою, зазначеною останнім у кредитному договорі, як місце реєстрації: АДРЕСА_3. Саме за цією адресою відповідач мешкав на час розгляду справи.
В цих вимогах ПАТ «Місто Банк»вимагав від ОСОБА_6 погасити заборгованість по кредиту та відсоткам, та надавав відповідачеві строк тривалістю один місяць. Попереджав, що у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов догоовру на підставі відповідного рішення, всі мешканці будуть зобовязані звільнити приміщення протягом одного місяця.
Жодне з таких повідомлень відповідачем отримане не було, тобто, всупереч нормам ст.35 Закону України «Про іпотеку»ПАТ «Місто Банк»не надав ОСОБА_6 тридцятиденний строк виконання порушеного зобов'язання.
В той же час, у п. п. 37, 39 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року, вказано, що невиконання вимог частини першої ст. 35 Закону України «Про іпотеку»про надіслання іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодердателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язання за основним Договором виконував неналежним чином, про що свідчить розмір заборгованості станом на 22.03.2012 р., який значно перевищує обумовлену сторонами заставну вартість предмету іпотеки, узгоджену на день укладання договору іпотеки на 558 172, 39 грн. = 704 772, 39 грн. - 146 600, 00 грн.
У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про необхідність звернення стягнення на предмет іпотеки -трикімнатну квартиру.
Згідно п. 5.5.1 іпотечного договору передбачено реалізація предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження(а.с.15).
У зв'язку з тим, що ст. 39 закону України «Про іпотеку»зобов'язує в рішенні суду визначити окремі питання щодо порядку реалізації предмету іпотеки та враховуючи пояснення представника банку в судовому засіданні, суд визнає за необхідне звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження»за початковою ціною, встановленою суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, для погашення в межах вартості предмета іпотеки, але не менше 146 600,00 грн. Дана заставна вартість предмета іпотеки визначена п. 1.4 іпотечного договору.
Стосовно вимог позивача щодо виселення ОСОБА_6 та інших мешканців з квартири АДРЕСА_3 без надання іншого житлового приміщення, позбавлення ОСОБА_6 права володіння, користування, розпорядження вказаною квартирою, та зобов'язання Слов'янський СГІРФО зняти ОСОБА_6 та інших мешканців квартири з реєстраційного обліку у зазначеній квартирі, суд прийшов до наступного.
Відповідно до частини 4 статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.
Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.
Разом з тим, у частині 1 статті 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.
У частинах 2 і 3 цієї ж статті 40 законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в частині 3 статті 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою частиною 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку".
З пояснень ОСОБА_6 вбачається, що він не отримував письмову вимогу іпотекодержателя добровільно звільнити житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. В справі відсутні відомості про отримання ним повідомлення. Таким чином банком не вирішено питання виселення відповідача з квартири у позасудовому порядку.
Крім того, у відповідності до копії довідки КП «ЖЕК №7»№ 1067 від 12 вересня 2011 року, у спірній квартирі, крім відповідача проживають та зареєстровані його малолітні діти ОСОБА_9, 30 березня 2011 року -з 05 квітня 2011 року, та ОСОБА_8, 02 грудня 2003 року - з ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 56). Факт проживання у квартирі АДРЕСА_3, малолітнього ОСОБА_9 також підтверджується довідкою СГІРФО Слов'янського МВ № 6/1328 від 21 квітня 2012 року(а.с. 52). Наведені обставини свідчать про те, що на момент укладення договору іпотеки спірної квартири - 12 грудня 2007 року -будь-які права дітей порушені не були.
Згідно із ч.1,2 ст. 12 ЗУ України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна.
Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.
У відповідності до ст. 3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. З врахуванням всіх встановлених в судовому засіданні обставин справи, виселення неповнолітніх дітей в даному випадку буде являтись прямим порушенням їх прав, передбачених Конвенцією ООН «Про права дитини».
Відповідно до п. 4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Мінюсту №512/5 від 02.04.2012 року, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.
Такого дозволу органу опіки та піклування позивачем суду не надано.
Оскільки законом передбачений певний порядок добровільного виселення за вимогою Банку, і цей порядок банком не дотриманий, вимоги про виселення без дотримання попереднього порядку є передчасним.
У зв'язку з цим не підлягають задоволенню також вимоги банку про позбавленні ОСОБА_6 права володіння, користування та розпорядження квартирою.
Що стосується позовних вимог ПАТ «Місто Банк»в частині зобов'язання Слов'янський СГІРФО зняти відповідача ОСОБА_6, а також інших осіб з реєстраційного обліку, то ці вимоги позивача не можуть бути задоволені судом, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Зняття з реєстраційного обліку покладено на відділи у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України. Отже питання щодо зняття з реєстраційного обліку не є компетенцією суду, а здійснюється відділами у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб на підставі остаточного рішення суду, а тому, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є зайво заявленими, а тому не підлягають задоволенню.
Позивачем документально підтверджені платіжними дорученнями сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 214 грн.60 коп. Відповідно до вимог частини 1 статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати. У зв'язку з викладеним з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати по справі у сумі 214 грн.60 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58, 60, 88 ч. 1, 131, 212-215 ЦПК України, ст. ст.. 526, 572, 576, 590, 591, 625 ЦК України, ст. 109 Житлового Кодексу України, ст. ст. 35, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», Конвенцією ООН «Про права дитини», суд, -
Позов публічного акціонерного товариства «Місто Банк»до ОСОБА_6 за участю третіх осіб: відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції, Слов'янського сектору громадянства і реєстрації фізичних осіб Слов'янського МВ (з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) ГУМВС України у Донецькій області, про звернення стягнення на нерухоме майно за кредитними договором та виселення з житла зі зняттям з реєстраційного обліку задовольнити частково.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 74-2/Ф/USD від 12 грудня 2007 року, укладеним між Комерційним банком товариством з обмеженою відповідальністю «Місто Банк», та ОСОБА_6, в розмірі 704 772 (сімсот чотири тисячі сімсот сімдесят дві) грн. 39 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру № 20, загальною площею 58,2 кв.м., житловою площею 40,9 кв.м, розташовану по АДРЕСА_3, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6, на підставі рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 червня 2005 року, зареєстрованого КП «БТІ»м. Слов'янська 20 жовтня 2006 року за № 16865820, номер запису 18639, в книзі 29, реєстраційний номер 14610274.
Предмет іпотеки реалізувати шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченою Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, для погашення в межах вартості предмета іпотеки, але не менше 146 600 (сто сорок шість тисяч шістсот) 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Заміхів Новоушицького району Хмельницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3, на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Місто Банк» в особі Донецької філії публічного акціонерного товариства «Місто Банк»(83055, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, буд. 1 ЄДРПОУ 25416755) судові витрати у виді судового збору в сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн.60 коп.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дні з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлено 31 травня 2012 року.
Суддя Чемодурова Н.О.