Справа: № 2а-1171/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.
Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
"24" квітня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Шостака О.О.,
суддів: Горяйнова А.М., Грибан І.О.,
при секретарі: Лелюх М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії»на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.02.2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії»до Державної виконавчої служби України, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «СВ-ПЛЮС»про визнання бездіяльності незаконною, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної виконавчої служби України, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «СВ-ПЛЮС»про визнання бездіяльності незаконною.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.02.2012 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову про направлення справи до того ж суду для продовження розгляду. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частини 1 статті 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із ч. 2 ст. 181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2010 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Хомишином Ю.Б. було відкрито виконавче провадження №22423382 з виконання напису №2418.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 25 та ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи вказані норми колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що бездіяльність може вважатися вчиненою в останній день строку, у який мала бути, але не була вчинена відповідна дія.
Отже, виконання напису №2418 повинно було бути вирішено Державною виконавчою службою України не пізніше 08.05.2011 р.
Позивач направив позовну заяву до суду лише 26.01.2012 р., тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого ст.181 КАС України.
Крім того, в матеріалах виконавчого провадження наявні заяви позивача про примусове виконання рішень, а саме 22.07.2011 р. позивач звернувся із інформаційним запитом до відповідача про надання інформації щодо стану виконавчого провадження, в якому зазначав про порушення відповідачем шестимісячного строку виконання виконавчого провадження, та порушення позивачем строків передбачених положеннями ст.30 Закону.
Таким чином викладене свідчать про те, що про позивач знав про порушення його прав ще 22.07.2011 р., однак позов подав лише 26.01.2012 року.
У відповідності статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно вимог статті 102 Кодексу адміністративного судочинства Україні поновленню підлягає лише строк, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Тому, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції -без змін.
Керуючись, ст.ст. 3, 17, 19, 108, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги публічному акціонерному товариству «Дочірній банк Сбербанку Росії»-відмовити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.02.2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Горяйнов А.М.
Грибан І.О.