Справа: № 2-а-3763/11/2512 Головуючий у 1-й інстанції: Сова Т.Г.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
"19" квітня 2012 р. м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Аліменка В.О., Петрика І.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 28 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги, -
Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області (далі відповідач) просив визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в межах строку позовної давності по день ухвалення рішення.
Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 28 липня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, Позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справ матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову суду слід скасувати з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
З таким висновком суду не можна погодитися, оскільки суд першої інстанції не правильно застосував норми матеріального та процесуального права норму, які належить застосовувати до спірних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, що позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, а тому відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», їй повинна була виплачуватися соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але така була виплачена лише частково.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення.
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни»відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом до суду 11 липня 2011 року, то адміністративний позов підлягає задоволенню з 11 лютого 2011 року.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745, яка набрала чинності 23.07.2011 року на виконання пункту 7 Закону України від 14 червня 2011 р. N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" встановлено розміри виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі і виплат належних позивачеві.
Оскільки ні положення Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ні постанови КМУ від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»не скасовані та не визнані неконституційними, колегія суддів приходить до висновку про необхідність встановлення кінцевої дати проведення перерахунку позивачу доплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме, 22.07.2011 року, так як вказана постанова Уряду набула чинності з 23.07.2011 року.
Таким чином, починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабміну «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»№745 від 06.07.2011 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга -підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -скасуванню в зв'язку з порушенням норм процесуального права та винесенню нового рішення.
З огляду на вищезазначене позовні вимоги слід задовольнити в частині визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленого 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого п.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 11 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року включно.
Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 99, 100, 160, 183-2, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Менського районного суду Чернігівської області від 28 липня 2011 року -скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розміру меншому ніж передбачено ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 11 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року включно.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_2 з 11 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року включно з урахуванням проведених виплат, відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Аліменко В.О.
Петрик І.Й.