Справа: № 2-а-10060/10 Головуючий у 1-й інстанції: Верещак А.М.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
"19" квітня 2012 р. м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Аліменка В.О., Петрика І.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (далі відповідач) просив визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи з розміру визначеного ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 жовтня 2009 року по вересень 2010 року та здійснювати вказані виплати вподальшому.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо недоврахування та виплати позивачу пенсії, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача та виплатити відповідно до ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»починаючи з 25 квітня 2010 року з урахуванням проведених виплат та здійснювати вказані виплати вподальшому, доплату до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної зарплати, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову суду слід скасувати з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача щодо зобов'язання УПФУ здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіологічного контролю у розмірі 1 мінімальної зарплати, та, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 4 призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є обгрунтованою.
З таким висновком суду повністю не можна погодитися, оскільки судом першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи з розміру визначеного ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»починаючи з 25 квітня 2010 року порушив норми процесуального права, а саме замість залишення без розгляду в частині позовних вимог за період з 01 жовтня 2009 року по 25 квітня 2010 року суд першої інстанції в цій частині позовні вимоги не розглянув.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорія, та проживає на території радіоактивного забруднення, що підтверджується копією посвідчення, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію у відповідача, додаткову пенсію та доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі Закон).
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Всупереч ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 51, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 р. відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Таким чином суд першої інстанції правильно визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо недоврахування та виплати позивачу пенсії, та зобов'язав відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача та виплатити відповідно до ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»починаючи з 25 квітня 2010 року.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену додаткову пенсію, встановлену ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» за межами строку звернення до суду, то судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування судового рішення в цій частині, з огляду на наступне.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав,свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду , якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення його без розгляду.
Так як позивач, звернувшись до суду 25 жовтня 2010 року, в порушення вимог ч.1 ст.71 КАС України не надав суду доказів у підтвердження поважності строку звернення до суду, то адміністративний позов в частині позовних вимог за період з 01 жовтня 2009 року по 25 квітня 2010 року підлягає залишенню без розгляду.
Крім того, з позовної заяви вбачається, що позивач просить здійснити перерахунок та виплату пенсії по вересень 2010 року, таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що необхідно встановити кінцеву дату перерахунку, а саме 01 вересня 2010 року.
З огляду на вищезазначене позовні вимоги слід задовольнити в частині визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу, виходячи з розміру визначеного ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням проведених виплат, доплату до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної зарплати, додаткову пенсію відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 25 квітня 2010 року по 01 вересня 2010 року, а позовні вимоги за період 01 жовтня 2009 року по 25 квітня 2010 року слід залишити без розгляду.
Що стосується захисту прав позивача на майбутнє, то при цьому колегія суддів зазначає, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, а відповідач зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 99, 100, 160, 183-2, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області - задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2010 року -скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 пенсії в розмірі меншому ніж передбачено ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 25 квітня 2010 року по 01 вересня 2010 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 за період з 25 квітня 2010 року по 01 вересня 2010 року з урахуванням проведених виплат, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю визначеного ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 за період з 25 квітня 2010 року по 01 вересня 2010 року з урахуванням проведених виплат, доплату до пенсії, визначеного ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної зарплати.
Позовні вимоги в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 жовтня 2010 року по 25 квітня 2010 року слід залишити без розгляду.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Аліменко В.О.
Петрик І.Й.