Справа: № 2а-16485/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
"10" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Гринчуку В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІКС-Мегатрейд»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва про скасування рішення,-
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 грудня 2011 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ІКС-Мегатрейд»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва про скасування рішення задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення №0002182307/0 від 21 червня 2011 року, прийняте ДПІ у Солом'янському районі м.Києва.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що угоди між позивачем та його контрагентами ТО«ѳріус Маркет», ТОВ«Торговий дім «Елемент»та ТОВ«Фемілі Трейдінг Центр Юкрейн-Норс» не спрямовані на реальне настання правових наслідків та є нікчемними, а тому сума податку на додану вартість за зазначеними угодами включена до складу податкового кредиту безпідставно.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 20 травня 2011 року по 26 травня 2011 року ДПІ у Солом'янському районі м.Києва проведена документально позапланова виїзна перевірка ТОВ «ІКС-Мегатрейд»з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТО«ѳріус Маркет», ТОВ «Торговий дім «Елемент», ТОВ«Фемілі Трейдінг Центр Юкрейн-Норс»за період з 01 червня 2010 року по 30 листопада 2010 року, за результатами якої складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки №6628/23-07/30057669 від 01 червня 2011 року, в якому встановлено порушення позивачем пп.7.2.3 п.7.2, пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 7142664 грн., в тому числі за червень 2010 року в сумі 345788 грн., за липень 2010 року в сумі 1485970 грн., за серпень 2010 року в сумі 627667 грн., за вересень 2010 року в сумі 1240500 грн., за жовтень 2010 року в сумі 119467 грн., за листопад 2010 року в сумі 3323272 грн.
Як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача ґрунтуються на тому, що на виконання договорів поставки, укладених між позивачем та ТОВ «Сіріус Маркет», ТОВ «Торговий дім «Елемент», ТОВ«Фемілі Трейдінг Центр Юкрейн-Норс», позивач протягом 2010 року отримав від ТОВ «Сіріус Маркет», ТОВ«Торговий дім «Елемент»та ТОВ«Фемілі Трейдінг Центр Юкрейн-Норс»комп'ютерні комплектуючі. Підставою для висновку відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 7142664 грн. стала встановлена ним нікчемність вказаних договорів у зв'язку з відхиленням згідно з базою даних «Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів»за 2010 рік між податковим кредитом, задекларованим ТОВ «ІКС-Мегатрейд», та податковими зобов'язаннями його контрагентів: ТОВ «Сіріус Маркет», ТОВ «Торговий дім «Елемент», ТОВ «Фемілі Трейдінг Центр Юкрейн-Норс», що виникло внаслідок недекларування контрагентами позивача відповідних податкових зобов'язань на загальну суму 7142664 грн.
На підставі акту перевірки №6628/23-07/30057669 від 01 червня 2011 року ДПІ у Солом'янському районі м.Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 червня 2011 року №0002182307/0, яким за порушення пп.7.2.3 п.7.2, пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8928330 грн., в тому числі 7142664 грн. за основним платежем та 1785666 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що позивачем у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»сформовано податковий кредит, натомість, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав:
Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 вищезазначеного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього Закону).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем підтверджено факт сплати податку на додану вартість постачальникам в складі ціни товару, податковий кредит за перевірений період по взаємовідносинах з ТОВ «Сіріус Маркет», ТОВ «Торговий дім «Елемент», ТОВ«Фемілі Трейдінг Центр Юкрейн-Норс»сформований позивачем за наслідками фактичного проведення господарських операцій, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, на підставі первинних бухгалтерських документів, податкових накладних, виданих платниками податку, які поставляли товари, у відповідності до вимог чинного законодавства. Платник податку, який включив суми сплаченого податку на додану вартість, не може нести відповідальність за дії третіх осіб (постачальників та їх контрагентів) щодо дотримання ними порядку звітування та сплати ними своїх зобов'язань перед бюджетом. Зазначена функція на платника податку чинним законодавством не покладена, що унеможливлює зменшення позивачу суми податкового кредиту у випадку недотримання його контрагентами та їх постачальниками обов'язків перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість. Водночас, право позивача на включення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджено належними та допустимими доказами, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість».
Апелянт вважає угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Сіріус Маркет», ТОВ «Торговий дім «Елемент», ТОВ«Фемілі Трейдінг Центр Юкрейн-Норс» нікчемними, як такі, що укладені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
У відповідності до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу, зокрема, однією з вимог чинності правочину є спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст203 ЦК України). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Статтею 228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Як вбачається з матеріалів справи, реальність вчинення угод між позивачем та ТОВ «Сіріус Маркет», ТОВ «Торговий дім «Елемент», ТОВ «Фемілі Трейдінг Центр Юкрейн-Норс»підтверджується належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи, видатковими накладними на товар, податковими накладними, банківськими виписками про перерахування коштів в оплату за товар за перевірений період. Крім того, як вбачається зі Статуту позивача та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до видів діяльності останнього відносяться: виробництво електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації; ремонт і технічне обслуговування електронно-обчислювальної техніки; роздрібна торгівля офісним та комп'ютерним устаткуванням, а тому придбання комп'ютерних комплектуючих безпосередньо пов'язано з господарською діяльностю позивача.
Крім того, висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»під час формування податкового кредиту грунтуються виключно на співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту згідно бази даних «Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів», натомість, відповідачем не перевірено наявність придбаного товару у позивача або його реалізація іншим споживачам, що свідчить про реальність вчинених угод.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до положень пп.7.2.6 п.7.2, пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платників податку: ТОВ «Сіріус Маркет», ТОВ «Торговий дім «Елемент», ТОВ «Фемілі Трейдінг Центр Юкрейн-Норс», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності поставленого товару та проведення оплати за нього, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21 червня 2011 року №0002182307/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі у розмірі 8928330 грн., в тому числі 7142664 грн. за основним платежем та 1785666 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, не доведено факт безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Сіріус Маркет», ТОВ «Торговий дім «Елемент», ТОВ «Фемілі Трейдінг Центр Юкрейн-Норс» з придбання комп'ютерних комплектуючих, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірного відображення в податковому обліку позивача операцій з придбання товару.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 грудня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 18 квітня 2012 року.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Грищенко Т.М.
Лічевецький І.О.