Справа: № 2а-19492/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
"10" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Гринчуку В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Радамант ЛТД»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування рішень,-
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 лютого 2012 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Радамант ЛТД»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування рішень задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Голосіївському районі м.Києва №2904-/10/15-221 про визнання як неподаної - податкової декларації позивача з ПДВ за звітний податковий період «вересень 2011 р.»; визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Голосіївському районі м.Києва №18102/10/15-111 про визнання як неподаної - податкової декларації позивача з податку на прибуток за звітній податковий період «ІІІ квартал 2011р.»; зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі м.Києва перенести до електронних баз податкової звітності показники поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період «вересень 2011р.»та декларації з податку на прибуток за звітній податковий період «ІІІ квартал 2011р.».
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що чинним законодавством України передбачено саме обов'язок органу державної податкової служби не визнавати податкову декларацію як податкову звітність у випадку її заповнення з порушеннями встановлених Податковим кодексом України вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Судом першої інстанції встановлено, що 11 жовтня 2011 року позивачем за допомогою електронної пошти було подано відповідачу декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період «вересень 2011 року», яка була зареєстрована відповідачем 11 жовтня 2011 року за реєстраційним №9008387995.
13 жовтня 2011 року відповідачем було прийнято рішення №2904-/10/15-221 про визнання податкової декларації позивача з ПДВ за звітний податковий період «вересень 2011 року»такою, що неподана, у зв'язку з недостовірністю місцезнаходження платника податків.
31 жовтня 2011 року позивачем за допомогою електронної пошти було подано до відповідача декларацію з податку на прибуток підприємства за звітній податковий період «ІІІ квартал 2011 року», яка була зареєстрована відповідачем 31 жовтня 2011 року за реєстраційним №9009679906.
04 листопада 2011 року відповідачем було прийнято рішення №18102/10/15-111 про визнання податкової декларації позивача з податку на прибуток за звітній податковий «ІІІ квартал 2011 року»такою, що неподана, у зв'язку з недостовірністю місцезнаходження платника податків.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятих рішень №2904-/10/15-221 від 13 жовтня 2011 року, яким визнано неподаною декларацію з ПДВ за звітній податковий період «вересень 2011 року», та №18102/10/15-111 від 04 листопада 2011 року, яким визнано неподаною декларацію з податку на прибуток за звітній податковий період «ІІІ квартал 2011 року».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:
Відповідно до п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
У п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок -документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Як зазначено в п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, а саме: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення -залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Підпунктом 49.11.1 п. 49. 11 ст. 49 ПК України передбачено, що у разі отримання податкової декларації, надісланої платником податків до органу державної податкової служби поштою або засобами електронного зв'язку, заповненої з порушенням вимог п.п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати цьому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.
Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм п.п.48.3 і 48.4 ст.48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (п.49.15 ст.49 Податкового кодексу України).
Як вбачається з оскаржуваних рішень ДПІ у Голосіївському районі м.Києва №2904-/10/15-221 від 13 жовтня 2011 року та №18102/10/15-111 від 04 листопада 2011 року податкові декларації визнані неподаними у зв'язку з недостовірністю місцезнаходження платника податків.
В декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року та в декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року позивачем зазначено його місцезнаходження за адресою: м.Київ, вул.Заболотного, 15, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які згідно ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень №2904-/10/15-221 від 13 жовтня 2011 року, яким визнано неподаною декларацію з ПДВ за звітній податковий період «вересень 2011 року», №18102/10/15-111 від 04 листопада 2011 року, яким визнано неподаною декларацію з податку на прибуток за звітній податковий період «ІІІ квартал 2011 року», оскільки у відповідності до п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України позивачем у поданих податкових деклараціях зазначені обов'язкові реквізити, серед яких і місцезнаходження позивача, які є достовірними в силу ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а тому зазначені рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню, а показники поданих декларацій мають бути перенесені до електронних баз податкової звітності.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 лютого 2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 17 квітня 2012 року.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Грищенко Т.М.
Лічевецький І.О.