Справа: № 2-а-5843/11/2523 Головуючий у 1-й інстанції: Майборода с.М.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
Іменем України
"15" березня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М. В.,
суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області про зобов'язання вчинити дії, -
Постановою суду від 20 травня 2011 року позов задоволено: зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не виконав покладені на нього обов'язки, відповідно мало місце порушення принципу законності встановленого ст. 19
Конституції України (254к/96-ВР).
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення.
Згідно ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться виплата щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, яка становить у зоні гарантованого добровільного відселення -40 відсотків мінімальної заробітної плати.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено статтею зазначеного Закону.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційні скарги потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись статтями 183-3, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області -залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20 травня 2011 року -залишити без змін.
Повний текст виготовлено 15 березня 2012 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Данилова М. В.
Судді: Беспалов О.О.
Ключкович В.Ю.