Справа: № 2а-13277/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"17" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
при секретарі: Воронець Н.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анна-Флекс»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Анна-Флекс»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач по справі подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників процесу, фіксація судового засідання не здійснювалась.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.08.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Анна-Флекс» придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю «Тродос Плюс» плівку пропіленову на загальну суму 47 575,26 грн., в тому числі 7929,21 грн. ПДВ, що підтверджується рахунком-фактурою №3660508 від 05.08.2010р. та видатковою накладною №3660508 від 05.08.2010р.
05.08.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Тродос Плюс»видало Товариству з обмеженою відповідальністю «Анна-Флекс»податкову накладну №3660508, а платіжним дорученням №474 від 06.09.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Анна-Флекс»перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «Тродос Плюс»47 575,26 грн., що також підтверджується матеріалами справи.
В період з 15.03.2011р. по 21.03.2011р. ДПІ у Деснянському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Анна-Флекс»з питань формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Тродос-Плюс», про що складено Акт №1983/23-1/35974994 від 21.03.2011р.
В ході прведення перевірки відповідачем встановлено порушення з боку позивача, зокрема, п.п. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було занижено ПДВ за серпень 2010р. в сумі 7929 грн.
За результатами проведеної перевірки, 30.03.2011р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062301, яким визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Анна-Флекс»податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 7929,21 грн. за основним платежем та 1982,30 грн. штрафних (фінансових) санкцій, виходячи, в тому числі, з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тродос Плюс»здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а також у цього постачальника відсутні основні засоби для здійснення господарської діяльності, та що проти засновників цього підприємства порушено кримінальні справи за фактом фіктивного створення юридичних осіб з метою отримання податкової вигоди. Також, в акті податковий орган зазначив, що постачальниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Тродос Плюс»є Товариство з обмеженою відповідальністю «Е-Восток Україна»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Елфа Дісплей», які містять ознаки «податкової ями»та укладали із Товариство з обмеженою відповідальністю «Тродос Плюс»фіктивні правочини з метою отримання податкової вигоди. Тому вважає, що укладений позивачем із Товариством з обмеженою відповідальністю «Тродос Плюс»правочин є нікчемним.
12.04.2011 р. позивачем було подано скаргу на винесене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, за результатами розгляду якої прийнято рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві від 10.06.2011 р. та Державної податкової адміністрації України від 12.08.2011 року, якими скарги залишено без задоволення.
Оцінивши надані позивачем докази в підтвердження позовних вимог, суд першої інстанції прийшов висновку, що законом передбачено підставу для формування податкового кредиту позивача, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної. Крім цього, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, та, надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа: дату і місце складання: назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в тому, що фактичність виконання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тродос Плюс»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Анна-Флекс»господарської операції підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної, платіжного доручення та виписки із банку.
За п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.
Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно до п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Як вбачається з матеріалів справи, при придбанні товару відповідач сплатив у його ціні суму ПДВ, що є підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту.
Крім того, на момент видачі податкових накладних Товариство з обмеженою відповідальністю «Тродос Плюс»було зареєстровано платником податку на додану вартість.
Відповідно до пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»зареєстровані платники податку мають право нараховувати податок на додану вартість, складати та видавати податкові накладні.
Тому, відповідно, на підставі отриманих накладних позивач мав право відносити вказані в них суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки за поставку у вартість якої була включена сума нарахованого продавцем ПДВ розрахувався у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача, що укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тродос Плюс»договір містить ознаки фіктивності, оскільки перевірками встановлено, що у постачальників останнього наявні ознаки податкової ями, зважаючи на наступне.
Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідачем не надано вироку суду, яким встановлено вину засновника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Тродос Плюс»за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, а саме за створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Тродос Плюс»з метою прикриття незаконної діяльності.
Крім цього, згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК України, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має спрямовуватись на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК україни: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Крім того, відповідачем не надано доказів щодо наявності запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «Тродос Плюс»за місцем реєстрації на момент здійснення господарських операцій.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає, тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року -без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.