Справа: № 11/74-А Головуючий у 1-й інстанції: Смирнова Ю.М.
Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
Іменем України
"26" квітня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,
при секретарі - Зозулі Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 06 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехснаб»про визнання недійним договору та стягнення коштів,
У лютому 2006 року ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати договір № 03-06 від 03 червня 2003 року, укладений між ПП «Фірма «Агро-Екс»та ТОВ «Агротехснаб»недійсним та відповідно до ст. 49 ЦК Української РСР стягнути з ТОВ «Агротехснаб»в доход державного бюджету грошові кошти на загальну суму 22403 грн. 01 коп. та стягнути з ПП «Фірма «Агро-Екс»в доход державного бюджету грошові кошти на загальну суму 22403 грн. 01 коп.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06 вересня 2011 року провадження у справі в частині вимог до ПП «Фірма «Агро-Екс»було закрите.
Постановою господарського суду м. Києва від 06 вересня 2011 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що кошти, отримані за недійсним правочином підлягають стягненню на користь держави.
Під час судового засідання представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.
Відповідач, будучи у відповідності до ч. 1 ст. 40 КАС України належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, явку свого представника в судове засідання -не забезпечив. Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника відповідача в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва -задовольнити частково, а постанову господарського суду м. Києва від 06 вересня 2011 року -скасувати в частині та прийняти в цій частині нове рішення про закриття провадження у справі виходячи із наступного.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 203 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу.
Судом встановлено, що між ПП «Фірма «Агро-Екс» та ТОВ «Агротехснаб»був укладений договір купівлі-продажу № 03-06 від 03 червня 2003 року.
Податковий орган просить визнати вказаний договір недійсним з моменту його укладення та як на підставу для задоволення своїх вимог посилається на ст. 49 ЦК Української РСР.
Згідно вказаної норми права якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін -в разі виконання угоди обома сторонами -в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Даний адміністративний позов ДПІ у Печерському районі м. Києва було подано 06 лютого 2006 року.
Згідно п. 1 та п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року із 01 січня 2004 року втратив чинність.
Цивільний кодекс України не містить таких публічно-правових наслідків укладення недійсної угоди, які були встановлені статтею 49 Цивільного кодексу УРСР. Цим Кодексом скасована відповідальність (правові наслідки) у вигляді публічно-правової санкції -стягнення в дохід держави, одержаного однією чи обома сторонами за угодою, суперечною інтересам держави та суспільства.
За змістом ч. 2 ст. 5 ЦК України цей Кодекс має зворотну дію в часі у випадках, коли він пом'якшує або скасовує відповідальність особи.
Таким чином, при розгляді та вирішенні даної справи слід керуватися норми Цивільного кодексу України 2004 року.
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.
Тобто, договір, укладений з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, є недійсним в силу закону, тому додаткове визнання його недійсним в судовому порядку не вимагається.
Органи державної податкової служби, вказані в абз. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до суду із позовами про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.
В разі задоволення такого позову висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що вимога про визнання договору недійсним як такого, що укладений з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, не може бути самостійним предметом адміністративного позову.
За таких обставин колегія суддів, відповідно до ст.ст. 157, 203 КАС України, вважає необхідним скасувати постанову суду від 06 вересня 2011 року у частині визнання договору № 03-06 від 03 червня 2003 року недійсним та прийняти нове рішення про закриття провадження у справі в цій частині.
Як на підставу для стягнення в доход держави коштів за договором № 03-06 від 03 червня 2003 року позивач послався на те, вказаний договір укладений з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства.
Таким чином, обґрунтовуючи свої вимоги позивач, відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, зобов'язаний був надати докази укладення угоди № 03-06 від 03 червня 2003 року з вищевказаною метою.
Представник ДПІ у Печерському районі м. Києва стверджує, що умисел на укладення договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, був наявний у як у ПП «Фірма «Агро-Екс», так і ТОВ «Агротехснаб». Свої висновки обґрунтовує тим, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 23 липня 2004 року було визнано недійсними установчі документи ТОВ «Агротехснаб»з моменту укладення та реєстрації, а також свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість та всі фінансово-господарські документи, документи бухгалтерського та податкового обліку.
Однак, ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 березня 2006 року вказане судове рішення було скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи Подільським районним судом м. Києва 22 червня 2006 року було постановлено ухвалу про відмову в задоволенні позову.
Також представник позивача посилається на те, що між сторонами договору № 03-06 від 03 червня 2003 року не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, а саме -щодо предмету договору, асортименту та якості товару.
Колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається позивач могли бути враховані під час розгляду та вирішення позовних вимог про визнання угоди недійсною, проте не є беззаперечним доказом вчинення її з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства.
Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 09 вересня 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, проте в частині відмови в задоволенні вимог про визнання недійсним договору рішення було прийняте з порушенням норм процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва -задовольнити частково, а постанову господарського суду м. Києва від 06 вересня 2011 року -скасувати в частині та прийняти в цій частині нове рішення про закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -задовольнити частково.
Постанову господарського суду м. Києва від 06 вересня 2011 року в частині відмови в задоволенні вимог Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним договору № 03-06 від 03 червня 2003 року -скасувати та прийняти нове рішення про закритті провадження у справі в цій частині.
В іншій частині постанову господарського суду м. Києва від 06 вересня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.