Справа: № 2а-154/09 Головуючий у 1-й інстанції: Борець О.Є.
Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
Іменем України
"26" квітня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,
при секретарі - Зозулі Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У січні 2009 року Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3 у якому просив визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області щодо відмови у встановленні статусу та видачі посвідчення інваліда війни та зобов'язати встановити вказаний статус і видати відповідне посвідчення.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2009 року вказаний адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду від 14 квітня 2009 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивачем не було надано документального підтвердження залучення ОСОБА_3 до воєнізованих формувань Цивільної оборони.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області -залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2009 року -без змін виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт участі ОСОБА_3 у формуваннях Цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
У відповідності до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 10 травня 2002 року встановлено ІІ групу інвалідності, причинами виникнення якої є захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Дана обставина підтверджується довідкою сер. КИО-І № 172002, копія якої приєднана до матеріалів справи.
Згідно довідки Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації № 01-08/1226 від 20 грудня 2007 року позивач в період з 04 по 09 травня 1986 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування автотранспортної служби ЦО Бориспільського району Київської області.
У зв'язку з викладеним ОСОБА_3 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області із заявою про визнання за ним статусу інваліда війни.
Листом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області № 3/415 від 07 лютого 2008 року в задоволенні заяви позивача було відмовлено з посиланням на те, що надання статусу інваліда війни відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»здійснюється на підставі довідки, яка містить інформацію про наказ чи розпорядження про залучення особи до формувань Цивільної оборони.
Колегія суддів вважає такий висновок відповідача необґрунтованим з огляду на те, що він не відповідає вимогам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Як зазначалося раніше, пунктом 9 ч. 2 ст. 7 вказаного Закону до інвалідів війни віднесено інвалідів з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
При цьому Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»не встановлює виключного переліку доказів, на підставі яких може бути встановлено факт залучення особи до складу формувань Цивільної оборони.
Вимоги відповідача щодо необхідності надання позивачем довідки, яка містить інформацію про наказ чи розпорядження про залучення його до формувань Цивільної оборони ґрунтуються на інформаційних листах Міністерства праці та соціальної політики України.
Однак листи Міністерства праці та соціальної політики України не є нормативними актами, що обов'язкові до виконання, а носять лише інформаційний характер і не можуть бути підставою для відмови в наданні позивачу статусу інваліда війни.
Крім того, вказані листи встановлюють додаткові вимоги для надання статусу інваліда війни, окрім тих, що перелічені в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що факт залучення ОСОБА_3 до складу формувань Цивільної оборони може бути підтверджено будь-якими документами, що містять інформацію про обставини, які мають значення для правильного вирішення даної справи.
За таких обставин колегія суддів вважає, що довідка Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації № 01-08/1226 від 20 грудня 2007 року є належним та допустимим доказом на підтвердження того, що позивач в період з 04 по 09 травня 1986 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі обласної евакуаційної комісії від оперативної групи штабу ЦО Київської області.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач заперечує проти адміністративного позову Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області та не погоджується із тим, що інформація, зазначена в довідці Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації № 01-08/1226 від 20 грудня 2007 року, є достатньою для встановлення позивачу статусу інваліда війни, проте доказів на підтвердження обґрунтованості своїх заперечень суду не надав.
Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 14 квітня 2009 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області -залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2009 року -без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області -залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.