Справа № 2-2325/11
Провадження №2/408/502/12
"06" лютого 2012 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі:
головуючого судді Косторенко А. Ю.
за участю секретаря: Федчишиної В.М.
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог з боку відповідача: Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-
25.10.2011 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу із позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог з боку відповідача: Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в якому в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив наступне.
18.02.2011 року близько 16.00 год. ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_1 під час руху по вул.. Димитрова від вул.Костенко в напрямку вул. Будьоного у м. Кривий Ріг в районі буд.50 по вул.. Димитрова у порушення вимог п.1.3, 1.4, 1.5, 12.1, 12.3, 2.8 «а» Правил дорожнього руху, вчинив наїзд на позивача, коли той переходив дорогу по визначеному дорожньою розміткою та дорожніми знаками нерегульованому пішохідному переходу, зліва - на право по ходу його руху.
В судовому засіданні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з розгляду кримінальної справи №1-271/11/0408 підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав повністю про що зазначено у постанові суду від 29.08.2011 року по цій справі.
Цивільно-правова відповідальність власника вищевказаного наземного транспортного засобу була застрахована ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (правонаступник - ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»), що підтверджується полісом №ВС/1400549 від 30.09.2010 року, який діяв на момент ДТП.
На звернення позивача щодо страхових виплат та сплати відшкодування з урахуванням ліміту відповідальності страхова компанія відшкодувала позивачеві матеріальні збитки у розмірі 8995,32грн., що підтверджується страховим актом №1020314(119867) від 23.09.2011 року та платіжним дорученням №668 від 03.10.2011 року.
Таким чином, матеріальна шкода відшкодована позивачеві у повному обсязі.
Ситуація, що склалася, вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди нанесла позивачеві не лише значну матеріальну, але й велику моральну шкоду, оскільки після цієї пригоди, позивач був доставлений до комунального закладу «Міська клінічна лікарня №2» з отриманими тілесними ушкодженнями у вигляді: забитої травми голови, грудної клітини та черевної стінки; закритого перелому середньої третини правої ключиці, правої малої гомілкової кістки та гематома печінки, що спричинило йому середньої тяжкості тілесні ушкодження, про що засвідчено у виписному епікризі із медичної картки №У-2421. Значний час він знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні (з 18.02.2011року по 13.05.2011 року) і потребував сторонньої допомоги. Йог постійно провідувала його дружина, були понесені додаткові матеріальні витрати на транспортні послуги та на оплату двох донорів. Також, будучи прикутим до ліжка внаслідок травм, страждав не тільки він, а і його рідні, котрі годували та доглядали його. Завдана позивачеві фізична і моральна шкода підтверджується тривалими фізичними і моральними стражданнями, які переніс позивач і продовжує їх переживати до теперішнього часу. Моральна шкода, яка завдана позивачеві, полягає в душевних стражданнях в зв'язку з постійним пошуком грошей для лікування, що спричинило нервовий розлад. Від такого стану життя зі слів позивача постраждав не тільки він, але й члени його сім'ї, що призвело до погіршення стосунків у сім'ї. Нанесену моральну шкоду він оцінює в 10000 грн. 00коп., яку, згідно ст.ст. 23,1167 ЦК України, повинен відшкодувати відповідач.
Ст.110 ЦПК України дозволяє обрати підсудність за вибором позивача, а саме за місцем нанесення шкоди, тобто право звернутись з цим позовом до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу.
Згідно з п.8 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», позивач звільняється від сплати державного мита за позовами про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої злочином.
На підставі вищевикладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у сумі 10000,00грн. (десять тисяч грн.) у відшкодування моральної шкоди, а також всі судові витрати покласти на відповідача.
У судовому засіданні позивач, його представник - ОСОБА_3, кожен окремо, підтримали позовні вимоги у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Представник третьої особи до судового засідання з'явився, надав суду письмові пояснення по справі.
.Відповідач у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, що 18.02.2011 року близько 16.00 год. ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_1 під час руху по вул.. Димитрова від вул..Костенко в напрямку вул.. Будьоного у м. Кривий Ріг в районі буд.50 по вул.. Димитрова у порушення вимог п.1.3, 1.4, 1.5, 12.1, 12.3, 2.8 «а» Правил дорожнього руху, вчинив наїзд на позивача, коли той переходив дорогу по визначеному дорожньою розміткою та дорожніми знаками нерегульованому пішохідному переходу, зліва - на право по ходу його руху.
В судовому засіданні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з розгляду кримінальної справи №1-271/11/0408 підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав повністю про що зазначено у постанові суду від 29.08.2011 року по цій справі.
Цивільно-правова відповідальність власника вищевказаного наземного транспортного засобу була застрахована ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (правонаступник - ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»), що підтверджується полісом №ВС/1400549 від 30.09.2010 року, який діяв на момент ДТП.
На звернення позивача щодо страхових виплат та сплати відшкодування з урахуванням ліміту відповідальності страхова компанія відшкодувала позивачеві матеріальні збитки у розмірі 8995,32грн., що підтверджується страховим актом №1020314(119867) від 23.09.2011 року та платіжним дорученням №668 від 03.10.2011 року.
Таким чином, матеріальна шкода відшкодована позивачеві у повному обсязі.
Ситуація, що склалася, вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди нанесла позивачеві не лише значну матеріальну, але й велику моральну шкоду, оскільки після цієї пригоди, позивач був доставлений до комунального закладу «Міська клінічна лікарня №2» з отриманими тілесними ушкодженнями у вигляді: забита травма голови, грудної клітини та черевної стінки; закритий перелом середньої третини правої ключиці, правої малої гомілкової кістки та гематома печінки, що спричинило позивачеві середньої тяжкості тілесні ушкодження, про що засвідчено у виписному епікризі із медичної картки №У-2421.
Значний час позивач знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні (з 18.02.2011року по 13.05.2011 року) і враховуючи його стан здоров'я потребував сторонньої допомоги. Позивача постійно провідувала його дружина, були понесені додаткові матеріальні витрати на транспортні послуги та на оплату двох донорів. Також зі слів позивача, будучи прикутим до ліжка внаслідок травм, страждав не тільки позивач, а і його рідні, котрі годували та доглядали його.
Завдана позивачеві фізична і моральна шкода підтверджується тривалими фізичними і моральними стражданнями, які переніс позивач і продовжує їх переживати до теперішнього часу.
Моральна шкода, яка завдана позивачеві, полягає в душевних стражданнях в зв'язку з постійним пошуком грошей для лікування, що спричинило нервовий розлад. Від такого стану життя зі слів позивача постраждав не тільки він, але й члени його сім'ї, що призвело до погіршення стосунків у сім'ї.
Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Ч.2 цієї статті Кодексу визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Ч.1 ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають; наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав Позивач, його стан здоров'я, тяжкість завданих йому травм, наслідки тілесних ушкоджень, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність визначити розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 10000 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1166, 1187 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст. ст. 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215 України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог з боку відповідача: Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня отримання рішення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу.
Суддя: А. Ю. Косторенко