Категорія №10.1
Іменем України
24 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3515/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Кисельової Є.О.,
при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.
за відсутністю представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1738,80 грн.,
04 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1738,80 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
25.02.2009 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зареєстрован виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа.
ОСОБА_1 у відповідності до ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 1 ст. 1 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17, п. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески до управління Пенсійного фонду України не пізніше ніж через 20 днів з дня закінчення базового звітного періоду. Базовим звітнім періодом для фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності є квартал.
В порушення п. 1 ст. 19, п. 2 та п. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.п. "б"п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ОСОБА_1 не в повному обсязі сплатив страхові внески. Станом на 12.03.2012 року розмір недоїмки становить 1738,80 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" управлінням Пенсійного фонду України в м. Алчевську відповідачу була направлена вимога про сплату боргу від 05.04.2011 року № Ф-337 на суму 1738,80 грн., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач суму боргу, що зазначена у вимозі, не оскаржив у встановленому законом порядку та у повному обсязі не сплатив.
У зв'язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача несплачену суму по страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1738,80 грн., що виникла за період з 01.07.20110 по 31.12.2010.
Позивач участь представника у судовому засіданні не забезпечив, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином, від нього на адресу суду шляхом факсимільного зв'язку надійшла заява про розгляд справи без участі представника УПФУ в м. Алчевську.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів відповідач не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відповідно до статей 14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редаціїї, що діяла до 01 січня 2011 року) є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області.(а.с.8).
Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редаціїї, що діяла до 01 січня 2011 року) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редаціїї, що діяла до 01 січня 2011 року) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями зі сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редаціїї, що діяла до 01 січня 2011 року) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є календарний місяць.
Відповідно до статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редаціїї, що діяла до 01 січня 2011 року):
- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;
- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;
- протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;
- страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;
- у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;
- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Згідно з підпунктом 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення"Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редаціїї Закону України від 08 липня 2010 року № 2461-VІ "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік"та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно звіту від 31 березня 2011 року за 2010 рік фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, нараховано страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1846,80 грн., фактично сплачено 108 грн., що також підтверджується розрахунком заборгованості та карткою особового рахунку (арк. справи 6, 9).
Нарахована сума внесків відповідачем в установлені законом терміни повністю не сплачена, внаслідок чого за відповідачем утворилась прострочена заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 1738,80 грн.
Відповідно до вимог частини 3 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивачем була винисена вимога від 05.04.2011 року № Ф-337 про сплату боргу на суму 1738,80 грн. (арк. справи 12).
Позивачем вказану вимогу направлено відповідачу поштовим відправленням з повідомленням на адресу зазначену у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: АДРЕСА_2. Поштове відправлення повернулося на адресу позивача із зазначенням причини такого повернення - "за закінченням терміну зберігання"(арк. справи 13).
Оскільки поштове відправлення з вимогою повернулося на адресу позивача без вручення з незалежних від УПФУ причин, суд приходить до висновку, що вимогу про сплату боргу вручено відповідачу належним чином.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимогу про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.
Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків у загальному розмірі 1738,80 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір"від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись пунктом 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", статтями 14, 15, 17, 18, 20, 106, підпунктом 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення"Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1738,80 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 94220, АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області (ідентифікаційний код 21792347, місцезнаходження: 94204, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Ленінградська, буд. 43) заборгованість по страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що виникла за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 та не сплачену станом на 12.03.2012 в сумі 1738,80 грн. (одна тисяча сімсот тридцять вісім гривень 80 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 28 травня 2012 року.
СуддяЄ.О. Кисельова