Категорія №6.3
Іменем України
15 травня 2012 року Справа № 2а/1270/2472/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Мазура Ю.Ю.,
при секретарі: Лушниковій О.С.,
за участю сторін:
представника позивачів: ОСОБА_1,
представника відповідача: не з'явився,
третьої особи: не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», третя особа -ОСОБА_5 про визнання противоправним та скасування запису про державну реєстрацію,-
26.03.2012 року ОСОБА_2 (далі - позивач №1), ОСОБА_3 (далі - позивач №2), ОСОБА_4 (далі - позивач №3) звернулись з вказаним позовом до Комунального підприємства «Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (далі - відповідач), третя особа -ОСОБА_5 (далі - третя особа) про визнання противоправним та скасування запису про державну реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що 24.06.2009 року Комунальним підприємством «Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_5, було зареєстровано право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.
У 1996 році за заявою ОСОБА_3 рішенням Свердловської міської ради № 192 від 29.05.1996 по АДРЕСА_1 під будівництво будинку було надано земельну ділянку площею 0,1 га для обслуговування жилого будинку та земельну ділянку площею 0,102 га для ведення особистого підсобного господарства.
На вказаних земельних ділянках у 1996 році ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було розпочато будівництво жилого будинку, яке у 1998 році було завершено. Після закінчення будівництва у зв'язку із браком коштів земельні ділянки та вказаний будинок, не зареєстрований належним чином, було продано подружжю ОСОБА_4, які в подальшому й займалися державною реєстрацією нерухомого майна.
15.08.2007 році ОСОБА_5 звернулась до ОСОБА_7 та ОСОБА_3 про визнання майна сумісною власністю та поділ майна подружжя - її та її колишнього чоловіка ОСОБА_7, мотивуючи тим, що перебуваючи у зареєстрованому шлюбі до 05.10.2000 року, вона та її чоловік за власні сімейні кошти у період з 1996 року по 1998 рік побудували житловий будинок і належні до нього господарські будівлі і споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в якому вони проживали разом до припинення шлюбних відносин, та який відповідач ОСОБА_7 у серпні 2000 року передав подружжю ОСОБА_4. ОСОБА_8, скориставшись цією обставиною, отримала дозвіл виконавчого комітету Свердловської міської ради на збереження зазначеного житлового будинку та введення його в експлуатацію з приводу чого отримала відповідне свідоцтво про право власності на зазначений житловий будинок. Оскільки ОСОБА_5 про такі обставини стало відомо тільки 20.12.2005 року, хоча після розірвання шлюбу подружжя вже поділили спільне майно в судовому порядку, вона звернулася до прокуратури Луганської області з заявою про порушення відносно ОСОБА_7 кримінальної справи, та 19.12.2006 року до Свердловського міського суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Свердловської міської ради, Свердловського міжрайонного бюро технічної інвентаризації про визнання не чинними рішень виконкому.
Постановою Свердловського міського суду від 27.04.2007 року в адміністративній справі №2-а-41-2007 позов ОСОБА_5 було задоволено та визнано не чинними рішення Виконавчого комітету Свердловської міської ради шодо надання ОСОБА_4 дозволу на збереження самовільно побудованого будинку, затвердження акту готовності будинку, визнання за нею права власності на будинок, визнано не чинним свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на будинок, скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 будинок, зобов'язано Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації скасувати в реєстровій книзі запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на будинок.
Оскільки подружжя ОСОБА_7 не бажало визнавати вимоги ОСОБА_5 щодо визнання за нею права власності на половину зазначеного житлового будинку, вона звернулась до суду та просила визнати житловий будинок по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та визнати за нею право власності на 1/2 частину цього будинку та належних до нього господарських будівель і споруд та виділити її частину в натурі, запропонувавши відповідний варіант поділу будинку.
Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 04.03.2008 року було задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7 та ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, придбаного у період шлюбу, за яким житловий будинок і належні до нього господарські будівлі і споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, визнані спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_7, за кожним з них визнано право власності на 1/2 частину цього будинку, проведено виділ часток кожного з них в натурі, зобов'язано кожного з них провести перебудову будинку та вирішити питання відокремленого по квартирного опалення, водопостачання, каналізації, електропостачання та їх обліку, та стягнуто відповідну компенсацію відхилення від ідеальної частини у грошовому розмірі та судові витрати.
При апеляційному розгляді справи за апеляційними скаргами ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_4 ухвалою апеляційного суду Луганської області від 08.07.2008 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у позові ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_3 відмовлено за необґрунтованістю.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22.04.2009 року за касаційною скаргою ОСОБА_5 рішення апеляційного суду Луганської області від 08.07.2008 року скасовано, рішення Свердловського міського суду Луганської області від 04.03.2008 року залишено в силі.
Ухвалою Свердловського міського суду від 25.12.2009 року за заявою ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Свердловського міського суду Луганської області від 04.03.2008 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_3 про визнання майна сумісною власністю та поділ майна подружжя скасовано у зв'язку з наявністю істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 11 лютого 2011 року по справі № 2-1/11 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_10 (треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_2, КП «Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації») про визнання майна сумісною власністю та поділ майна подружжя у задоволенні позову позивачу відмовлено за необґрунтованістю.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 20 червня 2011 року по справі № 22ц-II00/11р. апеляційну скаргу відхилено та рішення Свердловського міського суду Луганської області від 11 лютого 2011 року залишено без змін.
Ухвалою судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 липня 2011 року по справі № 6-27808ск11 відмовлено у відкритті касаційного провадження в справі. Таким чином рішення Свердловського міського суду Луганської області на теперішній час набрало чинності та обов'язкове до виконання на всієї території України.
На теперішній час у зазначеному будинку зареєстровані та проживають ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Земельна ділянка площею 0,1 га для обслуговування жилого будинку та земельна ділянка площею 0,102 га для ведення особистого підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_2 на праві власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 887781, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010940400161. Право власності на житловий будинок загальною площею 488,5 кв.м., житловою площею 74,8 кв.м., літньої кухні за планом літ.Б. сараю за планом літ.Г, сараю за планом літ.Д, сараю за планом літ.Е, навісу за планом літ. Ж, тенісного корду за планом літ.З, бані-сауни за планом літ. И, бесідки за планом літ. К, огорожі за планом №1-6, свердловини за планом №7, пірсу за планом №8, замощення за планом № І-ІІ, право власності на які було зареєстроване за ОСОБА_2 відповідним чином, на теперішній час скасовано.
ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у січні 2012 року звернулись до Свердловського МБТІ за відновленням своїх конституційних прав та права власності на зазначений вище житловий будинок, але Свердловським МБТІ їм було відмовлено та повідомлено, що на момент звернення їх до установи право власності на зазначеного житлового будинку зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі рішення Свердловського міського суду Луганської області від 04.03.2008 року.
Комунальним підприємством «Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» при здійсненні реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_5 за реєстраційним номером 25495800 було порушено ряд положень законодавства, що регулює порядок реєстрації права власності на нерухоме майно.
За витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23112018 від 24.06.2009 року на 1/2 частку житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями та спорудами за реєстраційним номером 25495800 зареєстровано право власності за ОСОБА_5 на підставі рішення Свердловського міського суду від 04.03.2008 року за справою № 1-251/2008.
На думку позивачів, реєстратором було порушено порядок розгляду реєстратором заяви про реєстрацію права власності та доданих до неї документів, передбачений п.п. 3.1. Тимчасового положення, щодо установлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт Оскільки за реєстраційним номером 25495800 на час розгляду заяви ОСОБА_7 про реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до витягу №21000518 від 21.11.2008 року право власності на нерухоме майно було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності САВ 906646, виданого Виконавчим комітетом Свердловської міської ради 21.11.2008 року, у реєстратора були підстави для відмови реєстрації права власності за ОСОБА_5 відповідно до п.п.3.3 Тимчасового положення, оскільки заявлене право вже було зареєстровано. За витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23112018 від 24.06.2009 року на 1/2 частку житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями та спорудами за реєстраційним номером 25495800 зареєстровано право власності за ОСОБА_5 на підставі рішення Свердловського міського суду від 04.03.2008 року за справою № -251/2008. У витязі визначена адреса нерухомого майна - АДРЕСА_1, кв.1. Нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за даними технічної інвентаризації уявляє собою цілий житловий будинок загальною площею 488,5 кв.м., житловою площею 74,8 кв.м., літньої кухні за планом літ. Б. сараю за планом літ.Г, сараю за хіаном літ.Д, сараю за планом літ.Е, навісу за планом літ. Ж, тенісного корду за планом літ.З, бані-сауни за планом літ. И, бесідки за планом літ. К, огорожі за планом №1-6, свердловини за планом №7, пірсу за планом №8, замощення за планом № І-ІІ.Отже, за вище зазначеною адресою відсутня квартира №1, як ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання, як це визначає Цивільний кодекс України.
За таких обставин позивачі вважають, що реєстратором було неправомірно здійснено дії щодо реєстрації права власності за ОСОБА_5 ще і з тих підстав, що квартира №1 у житловому будинку не існує взагалі, у експлуатацію ніколи не приймалася та технічна документація на неї ніколи не підготовлювалася. А реєстратором безпідставно було зареєстровано право власності на неіснуюче в натурі майно в реєстрі прав власності на нерухоме майно за тим же реєстраційним номером (№25495800), за яким було зареєстровано право власності на нерухоме майно за ОСОБА_5. На теперішній час рішення Свердловського міського суду від 04.03.2008 року за справою 2-251/2008, на підставі якого було зареєстровано право власності за ОСОБА_5 втратило чинність, тому не має жодної підстави щодо реєстрації права власності вказаної особи на зазначене нерухоме майно. На підставі вищевикладеного, позивачі просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Позивачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Представник позивачів у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним у позові та просила суд визнати противоправним та скасувати запис за реєстраційним номером 25495800 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 згідно рішення Свердловського міського суду Луганської області про визнання права власності №2-251/2008 від 04.03.2008 року.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, через представника позивачів надав суду письмовий відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позивач у позовній заяві невірно застосовує норми, передбачені Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 № 7/5, посилаючись на те що реєстратором було порушено порядок розгляду заяви ОСОБА_5 про реєстрацію права власності та доданих до неї документів, а також посилаючись на те що у реєстратора були підстави для відмови в реєстрації права власності за ОСОБА_5 відповіли і до п.3.5.4 Тимчасового положення, оскільки (як вважає позивач) заявлене право вже зареєстроване. Але КП «СМБТІ», вважає що підстав для відмови в реєстрації прав власності за ОСОБА_5 згідно п 3.5.4. Тимчасового положення у реєстратора не було, тому як така підстава як «заявлено право вже зареєстроване» не могла бути застосована у випадку розгляду заяви ОСОБА_5 про реєстрацію права власності. «Заявлене право вже зареєстроване» - це означає, що особа яка звернулась з заявою щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, подає до БТІ ті ж самі правоустановлювальні документи (на підставі яких виникає, припиняється право власності на нерухоме майно), які були вже зареєстровані раніше. Відповідач зазначає, що позивач посилається на те, що БТІ під час реєстрації права власності за І ОСОБА_5 було порушено п.3.5.6 Тимчасового положення, згідно якого що реєстрація прав проводиться тільки після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації. З цим ми також не згодні, оскільки первинна та поточна технічна інвентаризація об'єкта нерухомого майна (житлового будинку по АДРЕСА_1) вже була проведена, тому на підставі п. 3.9. Тимчасового положення, згідно якого якщо заява про реєстрацію прав власності на нерухоме майно подається не пізніше як через дванадцять місяців після виникнення цього права, то об'єкт не підлягає повторній технічній інвентаризації, й була проведена державна реєстрація прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_5
Крім того, до КП «Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» надійшла ухвала Свердловського міського суду Луганської області в 25.12.2009 року по справі № 8-2-2009 про скасування рішення Свердловського міського суду Луганської області від 04.03.2008 року по цивільній справі № 2-251-2008 року. Тобто на теперішній час запис у Реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстраційним номером 25495800 про державну реєстрацію прав власності на житлові будинок АДРЕСА_1, в зв'язку з скасуванні рішення Свердловського міського суду Луганської області від 04.03.2008 року, і скасовано.
На підставі викладеного представник відповідача не заперечував проти задоволення адміністративного позову.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про дачу, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не відомі.
Заслухавши пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвержене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р. N 6/5) визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», обов'язковій реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема права власності на нерухоме майно.
Відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі -БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі право-встановлювальних документів, за кошти особи, що звернулася до БТІ.
Пунктом 2.1. Положення встановлено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням. Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, встановлений цим же Положенням. Зокрема, до таких документів належать рішення судів.
Реєстрація прав проводиться у такому порядку: приймання й перевірка документів, поданих для реєстрації прав власності на нерухоме майно; установлення відсутності підстав для відмови в реєстрації прав; прийняття рішення про реєстрацію прав власності або про відмову в реєстрації прав; внесення записів до Реєстру прав; учинення написів на правовстановлюючих документах; видача витягів із Реєстру прав про реєстрацію прав.
Пунктом 2 Тимчасового положення визначено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючї документи. Такими документами відповідно до додатку 1 є, зокрема, договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.
Документи, що підтверджують виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно і подаються для реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України.
Крім того, згідно зі ст.19. Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є: державний акт про право власності на земельну ділянку; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна; договір про приватизацію майна державних підприємств; договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку; нотаріально посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна; свідоцтво про право на спадщину;свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів; свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду; рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; акти прийому нерухомого майна до експлуатації; договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили; інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 04 березня 2008 року по справі №2-251/2008 позовну заяву ОСОБА_5 було задоволено повністю та визнано за нею право власності на ? частину житлового будинку та підсобних приміщень по АДРЕСА_1 (а.с.10-18).
Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 08 липня 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було задоволено та скасовано рішення Свердловського міського суду Луганської області від 04 березня 2008 року (а.с.19-20).
Ухвалою верховного суду України від 22 квітня 2009 року було задоволено касаційну скарну ОСОБА_5 та скасовано рішення апеляційного суду Луганської області від 08 липня 2008 року, а рішення Свердловського міського суду Луганської області від 04 березня 2008 року залишено в силі (а.с.21-23).
25 грудня 2009 року ухвалою Свердловського міського суду Луганської області по справі №8-2-2009 року заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Свердловського міського суду Луганської області від 04.03.2008 року було задоволено. Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 04 березня 2008 року по цивільній справі №2-251-2008 р. було скасовано (а.с.25-27).
Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 11 лютого 2011 року по справі №2-1-2011 р. у задоволенні позову ОСОБА_5 було відмовлено повністю (а.с.28-36).
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 20 червня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 було відхилено, а рішення Свердловського міського суду Луганської області від 11 лютого 2011 року було залишено без змін (а.с.37-41).
Враховуючи вищевикладене та те, що підставою для реєстрації права власності позивача на будинок за адресою: АДРЕСА_1, було рішення Свердловського міського суду Луганської області від 04.03.2008 року, яке на час розгляду справи скасовано, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягаючими задоволенню у повному обсязі.
Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2, 17, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати противоправним та скасувати запис за реєстраційним номером 25495800 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: 1/1 частку будинку, з господарськими і побутовими будівлями та спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 згідно рішення Свердловського міського суду Луганської області про визнання права власності №2-251/2008 від 04.03.2008 року.
Стягнути на користь ОСОБА_4 з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 копійок).
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 18 травня 2012 року.
СуддяЮ.Ю. Мазур