гіналом
ПОСТАНОВА Справа №2а-715/11р.
Іменем України
23 лютого 2012 року м. Дніпропетровськ
Суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Решетнік М.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС РДПС УДАІ м.Вінниці старшого сержанта міліції ОСОБА_2 «Про скасування постанови», -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АВ №226467 від 27 вересня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на порушення норм чинного законодавства України при її складанні, а саме в постанові зазначено, що 27 вересня 2010 року він керуючи автомобілем «Івеко» державний номерний знак «АЕ 9056 ЕС», рухаючись в населеному пункті, що зазначено дорожнім знаком 5.45, рухався зі швидкістю 88 км/год., перевищив швидкість на 28 км/год., у зв'язку з чим на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 255 грн. Оспорюючи складену постанову зазначає, що в його діях відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, оскільки він їхав зі швидкістю 60км/год. Вважає, що ним не було допущено ніяких порушень ПДР України.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи в його відсутність в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Відповідач в поданих до суду запереченнях позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні та розглянути справу у його відсутності.
Справа розглянута у відповідності до ч.4 ст.124 КАС України.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 вересня 2010 року ІДПС РДПС УДАІ м.Вінниці старшим сержантом міліції ОСОБА_2 було винесено постанову у відношенні позивача, згідно якої позивач керуючи автомобілем «Івеко»державний номерний знак «АЕ 9056 ЕС», рухаючись в населеному пункті, що зазначено дорожнім знаком 5.45, рухався зі швидкістю 88 км/год., перевищив швидкість на 28 км/год. (а.с.17).
Цією постановою від 27 вересня 2010 року на ОСОБА_1 за вказане адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а згідно зі ст..252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу ст..245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Оспорюючи постанову, як і дії відповідача, ОСОБА_1 стверджує, що рухався зі швидкістю 60км/год., що не тягне за собою адміністративної відповідальності.
Диспозиція ст..122 ч.1 КУпАП вказує, що адміністративна відповідальність настає коли перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів допущено більш як на двадцять кілометрів на годину.
Незважаючи на те, що згідно ст.251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідач належних доказів та заперечень на адміністративний позов ОСОБА_1 не надав, зазначене в протоколі та оскарженій постанові правопорушення, тобто перевищення позивачем допущенної швидкості руху, жодними доказами не підтверджено, свідків зазначеному у постанові та в запереченнях відповідача не відмічено, як і того, чи належним чином виміряна швидкість руху автомобіля під керуванням позивача, тобто, чи придатний (сертифікований) прилад, яким вимірювалась швидкість, а ОСОБА_1 скоєння ним правопорушення оспорював. Вищевказане свідчить про недоведеність вчинення позивачем 27 вересня 2010 року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.122 ч.1 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів на спростування вищевикладеному, як і твердженням позивача, відповідач суду не надав.
Таким чином винесення відповідачем відносно позивача постанови підлягає скасуванню, а провадження у адміністративній справі, на підставі ст..ст.247,284 КпАП України, підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 159, 161-163 КАСУ, суд -
Постанову ІДПС РДПС УДАІ м.Вінниці старшого сержанта міліції ОСОБА_2 від 27 вересня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КпАП України -скасувати, а провадження в адміністративній справі -закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя