справа №2-5266/11р.
Іменем України
16 листопада 2011 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Решетніка М.О.
при секретарі - Медведєвій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міськради та виконавчого комітету Бабушкніської райради м.Дніпропетроська, третя особа: КП «Дніпропетровське МБТІ» «Про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно», -
Позивачка звернулася з позовом до відповідачів. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що її батько ОСОБА_2 помер 18 квітня 1978 року. Після його смерті відкрилась спадщина на домоволодіння №9 по провулку Івана Франка в м.Дніпропетровську. Спадкоємцем першої черги була її мати ОСОБА_3, котра померла 25 вересня 2004р. так і не оформивши спадщину. Вона є єдиним спадкоємцем першої черги та фактично прийняла спадщину, оскільки на момент смерті батьків проживала разом з ними, однак отримати свідоцтво про право на спадщину не може, оскільки домоволодіння батьками було збудовано самовільно і вони не отримали правовстановлюючих документів на нього. Син покійних ОСОБА_4 на спадок не претендує. Просить визнати за нею право власності на садибу №9 по провулку Івана Франка в м.Дніпропетровську, котра складається з житлового будинку та гаражу.
В судове засідання сторони не з'явилися, представник позивача в поданій до суду заяві позов підтримала та просила розглянути справу без її участі. Представник виконкому Бабушкінської райради м.Дніпропетровська в поданій до суду заяві просив розглянути справу без його участі. Представники Дніпропетровської міськради та Комунального підприємства «Дніпропетровське МБТІ»причину неявки суду не повідомили, в зв'язку з чим судом ухвалено про заочний розгляд справи у відповідності до ст.224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, батьками позивачки були: батько -ОСОБА_5, мати -ОСОБА_3 (а.с.10). Батько ОСОБА_2 помер 18 квітня 1978 року, а мати ОСОБА_3 померла 25 вересня 2004 року (а.с.8,9).
Рішенням №151 від 24.01.1956 року виконкому Жовтневої райради м.Дніпропетровська було відведено земельну ділянку гр.ОСОБА_2 для індивідуального будівництва (а.с.18). Після його прийняття за життя батьками позивача самовільно було збудовано домоволодіння №9 по провулку Іван Франка в м.Дніпропетровську. Про факт самовільного будівництва свідчить лист КП «Дніпропетровське МБТІ»від 19.04.2011 року №4746 (а.с.21).
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про власність», який був чинний до червня 2007 року, майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім?ї, є спільною сумісною власністю сторін, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.
Таким чином суд вважає, що власниками домоволодіння були його забудовники - ОСОБА_5 та ОСОБА_3, як подружжя, і відповідно після їх смерті відкрилась спадщина на це домоволодіння.
Заповіт покійні не складали. Спадкоємцем першої черги після їх смерті є позивач та відповідач, як їх діти, останній в судове засідання надав письмову заяву про відмову в прийнятті спадщини після померлих батьків.
Позивач, у відповідності до ст.1268 ЦК України та ст.549 ЦК УРСР прийняв спадщину, оскільки на день смерті спадкодавців проживав разом з ними у домоволодінні №9 по провулку Івана Франка в м.Дніпропетровську, про що свідчать данні домової книги (а.с.22-28), довідка про склад родини (а.с.16).
Дослідивши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведені всі обставини викладені в позовній заяві, а тому вважає за можливе визнати за позивачем право власності на домоволодіння №9 по провулку Івана Франка в м.Дніпропетровську в порядку спадкування по закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3,10,11,57,60,212-215 ЦПК України, суд -
Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння №9 по провулку Івана Франка в м.Дніпропетровську в порядку спадкування по закону.
Строк апеляційного оскарження рішення -10 днів.
Суддя