29.05.2012
Справа №11/2190/834/2012 Головуючий в 1 інст.: Францішко Ю.В.
категорія: розгляд подання
про умовно-дострокове
звільнення Доповідач: Жила І.Е.
іменем України
29 травня 2012 року м.Херсон
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі :
головуючого судді -Жили І.Е.
суддів -Дубченка А.П., Гемми Ю.М.
з участю прокурора -Пержинського А.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.04.12р.,
Цією постановою відмовлено у задоволенні подання про застосування щодо:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, гр-на України, уродженця м.Херсона, освіта неповна середня, неодруженого, раніше двічі судимого, засудженого 17.09.09р. Дніпровським районним судом м.Херсона за ст.ст.186 ч.3, 263 ч.1, 70 КК України на чотири роки позбавлення волі (початок строку -27.06.09р., кінець строку -27.06.13р.),
умовно-дострокового звільнення.
Свою постанову суд мотивував тим, що засуджений ОСОБА_1 раніше неодноразово засуджувався за вчинення умисних корисливих злочинів, має дві судимості, один раз звільнявся з іспитовим строком, останній раз вчинив умисний, тяжкий, корисливий злочин, що свідчить про стійку антисуспільну спрямованість особи. Згідно характеристики зарекомендував себе посередньо, за час відбування покарання допускав порушення режиму. До закінчення строку відбування призначеного покарання залишилося більше 1 року 3 місяців. ОСОБА_1 недостатньо довів своє виправлення, тобто залишається небезпечним для суспільства.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 вказує на незгоду з постановою, у зв'язку з тим, що протягом всього терміну відбування покарання чесним відношенням до праці та своєю поведінкою доводив і суду, і адміністрації установи своє виправлення. До Голопристанської ВК-7 прибув лікуватися від туберкульозу легенів, не звертаючи увагу на свій стан здоров'я, він працював та заробив п'ять заохочень, які оголошені начальником установи, за добру поведінку та сумлінне ставлення до праці. У нього не має жодного стягнення. Виплатив позов по виконавчим листам. Щиро кається в скоєному, просить скасувати постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.04.12р. та прийняти рішення, яким звільнити його від подальшого відбування покарання.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, а постанови суду без змін, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Суд допустив неправильне застосування кримінального закону, неповноту та однобічність з'ясування обставин, необхідних для правильного вирішення справи, істотні порушення кримінально-процесуального закону.
Згідно зі ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Стаття 118 КВК України визначає, яким чином засуджені залучаються до суспільно корисної праці. Зокрема, це праця засуджених на підприємствах, у майстернях колоній, на державних або інших форм власності підприємствах (ст.118 ч.1 КВК України), а також засуджені можуть залучатися без оплати праці до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством (ст.118 ч.5 КВК України).
Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.02р. №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці.
Згідно зі ст.407 ч.1 КПК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання здійснюється відповідно до ст.81 КК України.
Суд вказані вимоги закону не виконав, не з'ясував питання чи довів ОСОБА_1 своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Суд повно та всебічно не дослідив всіх даних про особу засудженого, не дав належної оцінки матеріалам справи, не з'ясував чи був ОСОБА_1 працевлаштований у виправній колонії та як ставився до своїх обов'язків, чи брав участь у роботах з благоустрою колонії і прилеглої до неї території, поліпшення житлово-побутових умов засуджених або допоміжних роботах із забезпечення колонії продовольством, як то передбачено ст.118 КВК України. Крім того, суд не з'ясував питання щодо додержання ОСОБА_1 вимог режиму, чи були на час розгляду справи застосовані до нього заходи заохочення, чи має він незняті та непогашені заходи стягнення, чи брав він участь у самодіяльних організаціях засуджених, а також які його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці.
Посилання суду, як на підставу для відмови в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання: на попередні судимості засудженого за вчинення умисних корисливих злочинів, на звільнення засудженого за попереднім вироком з іспитовим строком, на вчинення останнього разу умисного, тяжкого, корисливого злочину, на стійку антисуспільну спрямованість, на небезпечність засудженого для суспільства, на залишення до закінчення строку покарання більше 1 року 3 місяців -є необґрунтованим, оскільки такі підстави ст.81 КК України не передбачені.
При таких обставинах постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів -
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.04.12р. щодо ОСОБА_1 про відмову в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання -скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду, іншим складом суддів.
Головуючий :
Судді :