Справа № 2а/1416/520/2012
Іменем України
18.04.2012 р. м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді -Тихонової Н.С.,
при секретарі -Бреженюк Н.С.,
за участю:
позивача -ОСОБА_1
представника відповідача -Чорній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ МВС України в Миколаївській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
06.03.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління ДАІ МВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ1 029869 від 03.03.2012 р. по справі про адміністративне правопорушення.
З наданого позивачем протоколу та постанови вбачається, що 03.03.2012 року відносно ОСОБА_1 інспектором ДАІ було складено протокол про порушення ним вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., тобто скоїв порушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Свої вимоги мотивував тим, що він був зупинений інспектором ДПС за порушення п. 16.8 ПДР що за ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачено більш сурове покарання, однак так як він не був згоден з такими порушенням, інспектором було складено протокол та постанову про порушення п. 12.4 ПДР, що передбачає менш сурове покарання та він був змушений погодитися з цим, однак на справі нічого не порушував.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні не визнав заявлені вимоги, наполягаючи на правомірності дій працівників ДПС.
Відповідно до ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів відносяться та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами, встановленими ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Як визначає ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Судом встановлено, що постанова була винесена у відповідності до вимог діючого законодавства. Факт порушення Правил дорожнього руху зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення, який складено відповідно до вимог діючого законодавства. Інспектор ДАІ згідно зі ст. 255 та ст. 222 КУпАП має право складати протокол про адміністративне правопорушення та виносити постанову по справі про адміністративне порушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Крім того в протоколі про адміністративне порушення позивач зазначив, що він дійсно порушив ПДР та згоден з цим правопорушенням.
Проаналізувавши надані суду докази, суд приходить до висновку, що дії відповідача, які виявилися у притягненні позивача до адміністративної відповідальності, є цілком законними, а доводи адміністративного позову необґрунтованими.
За таких обставин адміністративний позов слід визнати таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69, 71, 158, 160-162, КАС України, ст.ст. 222, 255, 280, 288 КУпАП, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ1 029869 від 03.03.2012 р. -відмовити.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя :