Справа № 2-4600/2011 р.
Іменем України
20.04.2012 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого -судді - Тихонової Н.С., при секретарі -Бреженюк Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду в Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії,
В жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Управління державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду в Миколаївській області. Вказувала, що Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.11.2006 р. було встановлено факт, що на момент смерті її син - ОСОБА_2 перебував у трудових правовідносинах з МП «Орбита - Н»та договір підряду № 1 від 29.05.2005 р., укладений з вищезазначеними сторонами є трудовим договором, а також було зобов'язано відповідача організувати спеціальне розслідування нещасного випадку з летальним випадком, яке трапилось на території МП «Орбита - Н»з ОСОБА_2
Оскільки, всупереч вищезазначеного рішення відповідач вніс до офіційного документу відомості, які не відповідають дійсності, а також до цього часу акту про нещасний випадок за формою Н-1 е складений, просила суд зобов'язати відповідача скласти акти форми Н-1, Н-5 та видати обов'язкові до виконання роботодавцем приписи за формою Н-9 щодо необхідності проведення повторного розслідування нещасного випадку, перегляду затвердженого акта форми Н -1, визнання нещасного випадку з ОСОБА_2 пов'язаним з виробництвом і складання акту форми Н-1.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала.
В судовому засідання представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2.
04.03.2006 р. з ОСОБА_2 на території МП «Орбита -Н», де він працював, стався нещасний випадок, в результаті якого він помер ІНФОРМАЦІЯ_2
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.11.2006 р. було встановлено факт на момент смерті 04.03.2006 р. ОСОБА_2 перебував у трудових правовідносинах з МП «Орбита - Н» та договір підряду № 1 від 29.05.2005 р., укладений з вищезазначеними сторонами є трудовим договором, а також було зобов'язано відповідача організувати спеціальне розслідування нещасного випадку, який трапився на території МП «Орбита - Н»з ОСОБА_2
Відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженого Постановою КМ України від 25.08.2004 р. за № 1112 розслідування проводиться у разі смерті працівника на підприємстві, а роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок зобов'язаний негайно утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування. Комісія зобов'язана протягом трьох діб обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків та причетних до нього осіб, з'ясувати обставини і причини нещасного випадку та скласти акт розслідування за формою Н-5, а також акт за формою Н-1.
Службові та посадові особи відповідача 12.06.2008 р. провели спеціальне службове розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 04.03.2006 р. на МП «Орбита -Н»та склали і затвердили акт № 1 про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом (НПВ).
Зі змісту позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що між сторонами виник спір з приводу змісту акту про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом, який стався 04.03.2006 року з ОСОБА_2 При цьому, ОСОБА_1 вважає, що оскільки нещасний випадок стався на робочому місці, він безумовно повинен вважатися таким, що пов'язаний із виробництвом.
Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Зважаючи на наведене, а також з урахуванням положень статті 22 Закону України «Про охорону праці», пунктів 10, 13, 38 Правил розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (від 25 серпня 2004 року), які визначають, що роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов'язаний негайно своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку, а потерпілий у разі незгоди зі змістом акта за формою Н-5 або формою НВП чи незгоди з висновком розслідування про обставини та причини нещасного випадку має право на оскарження рішення комісії до суду, вимоги про оспорювання рішення спеціальної комісії, що міститься у затвердженому акті за формою Н-5, підлягають розгляду судом у порядку цивільного судочинства (постанова від 28 листопада 2011 року № 6-64 цс 11).
Проте, позивачем не заявлено вимог щодо визнання висновків за актом НВП недійсним, скасування Акту, тобто відсутні вимоги в частині оскарження рішення комісії, про оспорювання рішення спеціальної комісії.
Статтею 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Статтею 17 КАС України визначена юрисдикція адміністративних судів, а саме: юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Враховуючі те, що позивачем заявлені вимоги до суб'єкта владних повноважень зобов'язального характеру, а саме -щодо зобов'язання відповідача скласти акти форми Н-1, Н-5 та видати обов'язкові до виконання роботодавцем приписи за формою Н-9 щодо необхідності проведення повторного розслідування нещасного випадку, перегляду затвердженого акта форми Н -1, визнання нещасного випадку з ОСОБА_2 пов'язаним з виробництвом і складання акту форми Н-1, справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 статті 205 ЦПК України, суд закриває провадження по справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст.10, 34, 60, 62, 88, 212-214, ч.1 п.1 ст.205 ЦПК України, суд -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду в Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: