Рішення від 18.04.2012 по справі 2-3802/11

Справа № 2-3802/2011р.

РІШЕННЯ

Іменем України

18.04.2012 року Ленінський районний суд м. Миколаєва, в складі: головуючого судді - Тихонової Н.С., при секретарі -Бреженюк Н.С.,

за участю:

позивача -ОСОБА_1

представника позивача -ОСОБА_2

відповідача -ОСОБА_3

представника відповідача -ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, просив усунути відповідача від права на спадкування. Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до заповіту від 11.07.2007 року № 1641 він є спадкоємцем, однак відповідачка ОСОБА_3, яка є матір'ю померлого, має право на обов'язкову частку в спадковому майні, проте остання ухилялась від надання допомоги сину, який був в безпорадному стані, оскільки є інвалідом І групи.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали.

Відповідачка та її представник позов не визнали. Наполягали на тому, що померлий не був у безпорадному стані, оскільки мав достатній дохід та отримував допомогу сторонніх осіб та позивача із родиною, крім того відповідачка хвора, літня людина та сама потребує допомоги.

Третя особа -приватний нотаріус ОСОБА_5 не з'явився, повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення сторін, представників, свідків -ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є матір'ю ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_15 був інвалідом 1 групи, в наслідок трудового каліцтва, яке сталося в 1979 році у м. Баку. Він пересувався на колясці, не міг обійтись без сторонньої допомоги у повсякденному житті.

ОСОБА_1 з дитинства виховувався ОСОБА_15, мешкав разом із ним до 2006 року, в подальшому утворив сім'ю та мешкав окремо.

У 2005 році, через непорозуміння із рідним братом, ОСОБА_15 припинив родинні відносини із сім'єю брата, рідко став бачитись із матір'ю -ОСОБА_3

Постійно з ОСОБА_15 поруч знаходився ОСОБА_1 та його мати, дружина, друзі, вони надавали усю необхідну допомогу. Матеріальної допомоги ОСОБА_15 не потребував, оскільки був успішним підприємцем.

За життя, відповідно до заповіту від 11.07.2007 року за № 1641, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_15

ІНФОРМАЦІЯ_3, після нетривалого перебування у лікарні, ОСОБА_15 помер.

У лікарні мати та родина брата ОСОБА_15 присутніми не були.

Відповідно до ст.1241 ЦК України ОСОБА_3, як непрацездатна мати, має право на обов'язкову частку у спадщині.

У відповідності до ст. 1269 ЦК України, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 прийняли спадщину, звернувшись до нотаріуса з відповідною заявою.

Відповідно до п. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

ОСОБА_3 є людиною похилого віку (виповнилось 80 років), у 2001 році перенесла інсульт, через що у неї виникли певні проблеми з координацією рухів, у 2010 року перенесла операцію на очах, має хронічні захворювання та малу пенсію.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Окрім свідків, які свідчили на користь тих осіб, за клопотанням яких їх запросили у судове засідання, жодних письмових доказів, на підтвердження своїх доводів, сторони суду не надали.

Враховуючи пояснення сторін, свідків, суд вважає, що хоча померлий ОСОБА_15 безумовно був у безпорадному стані через каліцтво та потребував сторонньої допомоги у повсякденному житті, підтримки з боку родини, проте позивачем суду не надано доказів того, що за цією допомогою спадкодавець звертався до матері, проте остання ухилялась від її надання. Тобто відсутні докази умисних дій чи бездіяльності ОСОБА_3, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та будь-яку допомогу синові, при тому, що вона сама потребувала допомоги в силу похилого віку та стану здоров'я.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити через його недоведеність.

Керуючись ст.ст.10, 14, 30, 62, 212, 214 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування -відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: