25.04.2012
Справа № 2/1612/374/12
25 квітня 2012 року Комсомольський міський суд
Полтавської області
ОСОБА_1
ОСОБА_2
в складі:
головуючої судді
при секретарі
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Комсомольську цивільну справу за позовом Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 1 м. Комсомольська до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
КЖРЕП № 1 м. Комсомольська звернулось до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням -кім. № 2, сек. 4, в будинку № 4 по вул. Молодіжній в м. Комсомольську та стягнути судові витрати в розмірі 94, 10 грн.
Зазначені вимоги обґрунтовуються посиланням на те, що відповідач не проживає у вказаному житловому приміщенні без поважних причин понад встановлені Законом строки, з огляду на що має бути визнаним таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
Позивач в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справі без участі свого представника, не заперечуючи проти розгляду справи в заочному порядку. (а.с. 32).
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. Про день, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. (а.с. 29)
Третя особа - сектор ГІРФО в судове засідання не з'явився, до суду направив заяву про розгляд справи у відсутність свого представника, (а.с. 31).
Приймаючи до уваги наявні у справі докази, а також позицію представника позивача, яка не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
Судом встановлено, що рішенням виконкому Комсомольської міської ради № 295 від 06.09.2001 р. житловий будинок № 4 по вул. Молодіжній в м. Комсомольську був прийнятий у власність міської ради, як гуртожиток для проживання сімей, та переданий на баланс КЖРЕП № 1. (а.с. 9)
ОСОБА_3 відповідно до ордера № 28-Г від 11.03.2004 року був зареєстрований у спірному житловому приміщенні в кім. № 2, секції № 4 по вул. Молодіжній, 4 в м. Комсомольську. (а.с. 5). В спірному жилому приміщенні відповідач значиться зареєстрованим на час розгляду справи судом (а.с. 7).
Вирішуючи характер правовідносин, що виникли між сторонами, суд враховує, що з прийняттям будинку, де значиться зареєстрованим відповідач, у комунальну власність міської ради, власником було прийняте рішення про його використання як житлового будинку для тимчасового проживання сімей, які мають потребу в соціальному захисті (житловий фонд соціального призначення). Але судом в даному випадку не може бути застосована норма ЖК України, яка регулює порядок користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, оскільки відсутня правова процедура визначення статусу згаданого житла, підстава надання для заселення та порядок користування таким житлом, як вони передбачені ЗУ “Про житловий фонд соціального призначення” від 12.01.2006 року.
В даному випадку не може бути застосована також норма ЖК України, яка регулює порядок користування гуртожитками, оскільки відповідно до положень ст.127 ЖК України гуртожитки надаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів а також інших громадян у період роботи або навчання, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, тобто згадане житло має цільове призначення - гуртожитки призначаються для проживання робітників /п.2 Примірного положення про гуртожитки, затв.постановою РМ УРСР від 03.06.1986 року № 208/.
Разом з тим, приймаючи до уваги, що спірні відносини не врегульовані Законом, суд відповідно до положень ч. 8 ст. 8 ЦПК України застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини - в даному випадку аналогію закону і погоджується з позицією представника позивача щодо можливості застосування до спірних відносин положень ст.ст. 71, 72 ЖК України, які регулюють порядок користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду.
Згідно зі ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, відповідно по положень ст. 72 ЖК України провадиться в судовому порядку.
Як вбачається із змісту наданого акту від 03.11.2011 р., ОСОБА_3 не проживає в кімнаті № 2 сек. № 4 по вул. Молодіжній, 4 в м. Комсомольську з 04 квітня 2011 року, має заборгованість по квартирній платі (а.с. 8).
Здійснюючи судочинство на засадах змагальності сторін, суд, провівши аналіз представлених сторонами доказів, з врахуванням рівності прав сторін щодо їх подання та доведення перед судом їх переконливості, дійшов висновку про те, що в суді знайшов підтвердження факт непроживання відповідача у спірному жилому приміщенні понад встановлені ст. 71 ЖК України строки.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові ПВСУ № 2 від 12.04.1985 року “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України” у справах про визнання наймача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки.
Судом встановлено, що в спірному жилому приміщенні відповідач не проживає більше шести місяців. З моменту залишення спірної квартири, протягом такого тривалого строку, в будь-який спосіб не вирішив питання з власником житлового фонду щодо збереження за ним права на житло, що є переконливим свідченням прояву його абсолютної байдужості до спірної квартири, і дає суду підставу дійти остаточного висновку про відсутність у відповідача поважної причини для непроживання в спірному приміщенні та формального збереження житла за собою, що відповідно до положень ст. 72 ЖК України є підставою для задоволення вимог позивача в повному обсязі.
Питання про судові витрати по справі вирішено судом відповідно до вимог 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 88, 213, 215, 224 - 226 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 1 м. Комсомольська - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням -кімнатою № 2, секції № 4, будинку № 4 по вул. Молодіжній в м. Комсомольську Полтавської області.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 1 судовий збір в розмірі 94 грн. 10 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя підпис ОСОБА_1
З оригіналом вірно:
Суддя Т.В. Окунь