Справа № 0518/1430/2012
Провадження № 2/0518/135/2012
17 травня 2012 року Жданівський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Макаганчук В.І.
при секретарі: Александрович Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДВАТ «Шахта ім. 60-річчя ВЖСР»дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля»про відшкодування моральної шкоди,
12 квітня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ДВАТ «Шахта ім. 60-річчя ВЖСР»ДП ДХК «Жовтеньвугілля», в якому просить суд стягнути моральну шкоду, спричинену внаслідок професійного захворювання в розмірі 100 000 грн., а також просить поновити йому строк для звернення до суду.
В обґрунтування позову позивач посилається на наступні обставини:
так, при загальному трудовому стажі 32 роки 10 місяців, він відпрацював на підземних роботах у вугільній промисловості 27 років 1 місяць. Він працював у відповідача - ДВАТ «Шахта ім. 60-річчя ВЖСР»ДП ДХК «Жовтеньвугілля»машиністом електровозу підземним з повним робочим днем під землею, робота у небезпечних, тяжких та шкідливих умовах, що відобразилося на стані його здоров'я.
Внаслідок чого він отримав професійне захворювання - Коніотуберкульоз: антрако-сілікатоз, інтерстиціальна форма, пізно розвинувшийся. ОІТБ у виді інтенсивних очагів. Хронічне обструктивне захворювання легенів 2 ст., помірна течія. Емфізема легенів. Легенева недостатність 1-2 ступеню.
Обставини та причини виникнення професійного захворювання -недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, тривала робота в умовах дії шкідливих факторів виробництва: вплив вугільно-породного пилу фібро генної дії в концентрації 10-60 мг/м3 при ПДК -4 мг/м3 із знаходженням у пилу 5-10 % вільного двоокису кремнію, час впливу до 70% у зміну. Категорія праці 3 клас 2-4 ст.
Висновком МСЕК від 13.01.2009 року йому було встановлено з 23.12.2008 року первинно й безстроково 40 % втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання, а також встановлена інвалідність 3 групи.
Через отримане професійне захворювання він на теперішній час постійно хворіє, відчуває сильний фізичний біль у грудній клітині, кашель, задишку як у стані спокою так і під час руху, що підсилюється при фізичному навантаженні та при зміні погодних умов. Його турбує загальна слабкість та швидка втомлюваність. Захворювання прогресує та посилює його захворювання серцево-судинної та опорно-рухової систем, органів зору та слуху. Він вимушений постійно лікуватися та приймати ліки. Він також не має змоги займатися домашнім господарством. За протипоказанням МСЕК він не має змоги працювати на підземних і важких роботах, через що втратив значний заробіток. Все це викликає у нього моральні страждання і переживання. Порушені його нормальні життєві зв'язки, він не має змоги приділяти достатньо уваги своїй родині. Внаслідок всього цього він вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. Тобто, йому завдано моральну шкоду, яку і просив відшкодувати, стягнувши з відповідача по справі на його користь.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на ті ж підстави, що викладені ним в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.
Представник відповідача - ДВАТ «Шахта ім. 60-річчя ВЖСР»ДП ДХК «Жовтеньвугілля»в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судовою повісткою, про причини неявки до суду не повідомив, письмових заперечень не надавав.
Суд, за згодою позивача, прийняв рішення про заочний розгляд справи.
На підставі наданих позивачем пояснень та доказів, судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини:
Позивач ОСОБА_1 має загальний трудовий стаж 32 роки 10 місяців, в умовах дії шкідливих факторів -27 років 1 місяць, в тому числі і під час роботи у відповідача - ДВАТ «Шахта ім. 60-річчя ВЖСР»ДП ДХК «Жовтеньвугілля», був звільнений 14.01.2001 року в зв'язку з переходом на пенсію за віком, згідно зі ст.38 КЗпП України (а.с. ).
Відповідно до інформаційної довідки про умови праці від 11.08.2008 року (а.с. ), висновку ЛЕК від 05.11.2008 року (а.с. ) та згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 25.11.2008 року (а.с. ) вбачається, що ОСОБА_1, працюючи у відповідача - ДВАТ «Шахта ім. 60-річчя ВЖСР»ДП ДХК «Жовтеньвугілля»машиністом електровозу підземним, отримав хронічне професійне захворювання -Коніотуберкульоз: антрако-сілікатоз, інтерстиціальна форма, пізно розвинувшийся. ОІТБ у виді інтенсивних очагів. Хронічне обструктивне захворювання легенів 2 ст., помірна течія. Емфізема легенів. Легенева недостатність 1-2 ступеню.
Обставини та причини виникнення професійного захворювання -недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, тривала робота в умовах дії шкідливих факторів виробництва: вплив вугільно-породного пилу фібро генної дії в концентрації 10-60 мг/м3 при ПДК -4 мг/м3 із знаходженням у пилу 5-10 % вільного двоокису кремнію, час впливу до 70% у зміну. Категорія праці 3 клас 2-4 ст.
Відповідно до висновку МСЕК від 13.01.2009 року (а.с. ) ОСОБА_1 було встановлено з 23.12.2008 року первинно й безстроково 40 % втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання, а також встановлена інвалідність 3 групи. Рекомендоване санаторно-курортне та медикаментозне лікування; труд на поверхні, без важких фізичних навантажень, переохолодження, без контакту з пилом; лікування і нагляд у пульмонолога, фтізиатра, терапевта.
Відповідно до виписок з історій хвороб, висновку ВКК, довідок ОСОБА_1 (а.с. ) видно, що він систематично проходить лікування та обстеження з приводу отриманого професійного захворювання.
Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.
Згідно з роз'ясненнями, даними в п.3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя
і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або
уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч.2 указаної статті цього Кодексу, покладено на власника або уповноважений ним орган.
Згідно зі ст.173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю і стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені у ст.1167 ЦК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Судом встановлено, що позивач працював у ДВАТ «Шахта ім. 60-річчя ВЖСР»ДП ДХК «Жовтеньвугілля», яке створене для підземного видобутку вугілля і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата працездатності позивача у розмірі 40 % та отримання ним 3 групи інвалідності настали внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами - недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, тривала робота в умовах дії шкідливих факторів виробництва: вплив вугільно-породного пилу фібро генної дії в концентрації 10-60 мг/м3 при ПДК -4 мг/м3 із знаходженням у пилу 5-10 % вільного двоокису кремнію, час впливу до 70% у зміну.
Отже, роботодавець не забезпечив створення нешкідливих умов праці.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з отриманим професійним захворюванням та втратою здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливістю його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копією трудової книжки, висновком МСЕК, висновком ЛЕК, інформаційною довідкою про умови праці, висновком ВКК та актом розслідування хронічного професійного захворювання (а.с. ).
При встановлені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів справедливості та розумності, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров'я, глибину, відсоток втрати професійної працездатності - 40 % з приводу отриманого професійного захворювання, отримання позивачем 3 групи інвалідності, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медичному та санаторно-курортному лікуванні, протипоказання щодо характеру та умов праці, вік позивача, час його роботи у відповідача в умовах дії шкідливих факторів виробництва.
З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач надмірна, і тому позов є таким, що підлягає частковому задоволенню у вигляді стягнення суми достатньої і необхідної для відшкодування спричиненої моральної шкоди.
Згідно роз'яснень, викладених в п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з наступними змінами та доповненнями, до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк позовної давності.
Оскільки здоров'я позивача, втратою якого він обґрунтовує заявлені вимоги, не відновлене, моральна шкода йому спричиняється постійно до відновлення здоров'я. Тому суд приходить до висновку, що позивачем не порушено тримісячний строк позовної давності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 107,30 грн. на користь держави.
На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.23, ст.1167 ч.2 ЦК України, суд
позов ОСОБА_1 до ДВАТ «Шахта ім. 60-річчя ВЖСР» дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з ДВАТ «Шахта ім. 60-річчя ВЖСР» дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, грошову компенсацію в розмірі 15000 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень).
Стягнути з ДВАТ «Шахта ім. 60-річчя ВЖСР» дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» судовий збір в розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 копійок) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету: 22030001, ЄДРПОУ 37980638, банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: УДКСУ у м.Жданівка, код ЄДРПОУ (суду) 23599672, на користь держави.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
.
Суддя: Макаганчук В.І.