Справа № 0518/1435/2012
Провадження № 2/0518/136/2012
08 травня 2012 року Жданівський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Макаганчук В.І.
при секретарі: Александрович Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жданівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Донбас»про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,
18.01.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Шахта «Донбас»про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що знаходився у трудових правовідносинах з відповідачем з 01.11.2008 року і 13.02.2009 року був звільнений за власним бажанням.
На день звільнення йому не була виплачена заборгованість по заробітній платі в розмірі 1365,42 грн.
Посилаючись на порушення відповідачем трудового законодавства, позивач просив стягнути з відповідача на його користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 129,93 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 54 260 грн. 90 коп. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.
Рішенням Жданівського міського суду Донецької області від 28.05.2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 09.09.2010 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Шахта «Донбас»на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 129,93 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1000 грн. та 400 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.03.2012 року вищезазначені рішення Жданівського міського суду від 28.05.2010 року та ухвала Апеляційного суду Донецької області від 09.09.2010 року скасовані в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та справу в цій частині вимог передано на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті рішення Жданівського міського суду від 28.05.2010 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 09.09.2010 року залишено без змін.
23.04.2012 року позивачем ОСОБА_1 до суду надана заява про уточнення позовних вимог, згідно якої він просить стягнути з ТОВ «Шахта «Донбас»середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за весь період з 13.02.2009 року по дату ухвалення судом рішення по справі, тобто станом на 23.04.2012 року в розмірі 173 188 грн. 90 коп.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на ті ж підстави, що викладені ним в позовній заяві, просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 лютого 2009 року по день фактичного розрахунку 14 жовтня 2010 року.
Представник позивача - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги довірителя підтримав повністю, посилаючись на ті ж підстави.
Представник відповідача - ТОВ «Шахта «Донбас»в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутність, проти позову заперечує повністю.
Відповідач надав письмові пояснення до позову, згідно яких заперечує проти стягнення середнього заробітку, посилаючись на відсутність вини підприємства в невиплаті заробітної плати, так як у цей час підприємство знаходилось у стані простою, окрім того співвідношення між розрахованим позивачем середнім заробітком за весь час затримки розрахунку та сумою невиплаченої заробітної плати є незрівняним.
Крім того, загальна сума відшкодування за рішенням суду від 28.05.2010 року на користь ОСОБА_3 склала 1529, 93 грн., яка підприємством була сплачена на його користь 14.10.2010 року. Тобто посилання позивача на невідшкодування втрати частини заробітної плати в сумі 129,93 грн. є безпідставними.
Тому просить суд в позові відмовити.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив, що, дійсно, ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з ТОВ «Шахта «Донбас»з 01.11.2008 року по 13.02.2009 року(а.с. 6 ).
На день звільнення у позивача утворилася заборгованість по заробітній платі в розмірі 5729,85 грн., яку в день звільнення йому не було виплачено (а.с. 47), а виплачено частками у березні-квітні 2009 р. у сумі 4362,47 грн., а заборгованість по заробітній платі за січень 2009 р. у сумі 1367,48 грн. - 19 лютого 2010 р. (а.с. 47,53).
Згідно довідки (а.с. 29) середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 у відповідача складала 148,66 грн.
Згідно довідки (а.с. 67) середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 у відповідача складала 3506,56 грн.
Рішенням Жданівського міського суду Донецької області від 28.05.2010 року (а.с. 84-85), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 09.09.2010 року (а.с. 106-108), позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Шахта «Донбас»на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 129,93 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1000 грн. та 400 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.03.2012 року (а.с. ) вищезазначені рішення Жданівського міського суду від 28.05.2010 року та ухвала Апеляційного суду Донецької області від 09.09.2010 року скасовані в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та справу в цій частині вимог передано на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті рішення Жданівського міського суду від 28.05.2010 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 09.09.2010 року залишено без змін.
Згідно з платіжним дорученням № 72 від 14.10.2010 року (а.с. ) ТОВ «Шахта «Донбас»сплачено на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 129,93 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1000 грн. та 400 грн. у відшкодування моральної шкоди за рішенням Жданівського міського суду від 28.05.2010 року.
Відповідно до вимог ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ст.117 КЗпП України, В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п.20 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»N 13 від 24.12.99 р., установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Відповідно до наданих відповідачем пояснень, заробітну плату позивачу не виплачували у зв'язку з відсутністю у підприємства коштів, що не виключає його відповідальності щодо своєчасного розрахунку по заробітній платі.
Рішення Жданівського міського суду Донецької області від 28.05.2010 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з ТОВ «Шахта «Донбас»на його користь компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 129,93 грн. та 400 грн. у відшкодування моральної шкоди, залишене без змін.
Тобто спір в цій частині вирішено на користь позивача і, виходячи з наведеного, підприємство повинно сплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, на підставі ст.117 КЗпП України.
Разом з тим, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають частковому задоволенню:
так, згідно з платіжним дорученням № 72 (а.с. ) ТОВ «Шахта «Донбас»фактично провів розрахунок з ОСОБА_1 14.10.2010 року, сплативши за рішенням суду 1000 грн. у відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Тобто ОСОБА_1 мав право на виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 лютого 2009 року (день звільнення) по 14 жовтня 2010 року (день фактичного розрахунку) в розмірі 89 236 грн. 62 коп. (148,66 грн. х 607 днів -1000 грн. вже сплачених відповідачем)
Визначаючи розмір відшкодування, судом встановлено, що частка невиплаченої позивачеві заробітної плати (1365,42 грн.) порівняно із його середнім заробітком (3506,56 грн.) становить 39%.
Тобто ця частка є істотною і порівняно із середнім заробітком за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 89236,62 грн. складатиме до стягнення позивачеві (89236,62 грн. х 39% / 100%) = 34 802 грн. 28 коп. (розрахунок здійснено за правилами п.20 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст.116, 117 КЗпП України, п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»N 13 від 24.12.99 р., суд
позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Донбас» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Донбас» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 34 802 грн. 28 коп. (тридцять чотири тисячі вісімсот дві гривні 28 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
.
Суддя: Макаганчук В.І.