Справа № 2604/3191/2012
іменем України
"22" лютого 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Метелешко О.В.
при секретарі Бєрдєннікову І.Ю.
за участю прокурора Григоренко Л.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, українки, з середньою освітою, неодруженої, працюючої не офіційно продавцем на базарі «Троєщина», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
ОСОБА_1, 03 січня 2012 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, зайшла в кіоск по продажу тютюнових виробів ФОП «ОСОБА_2.», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, та перебуваючи в кіоску помітила, що продавець магазину на ім'я ОСОБА_3 відволікся, а на полиці лежить сумочка світло коричневого кольору, в якій знаходились гроші та в цей час у неї виник умисел на викрадення сумочки. Скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, вона взяла з полиці вказану сумочку, в якій знаходилися гроші в сумі 4098 гривень 30 копійок, вийшла з нею на вулицю та пішла у своїх справам. Проходячи біля АДРЕСА_2, ОСОБА_1 дістала з викраденої сумочки гроші, поклала їх до кишені, сумочку викинула на навіс над під'їздом будинку, а викраденими грошима розпорядилася на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_1 завдала ФОП «ОСОБА_2.»матеріальної шкоди на загальну суму 4098 гривень 30 копійок.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала повністю та пояснила, що 03 січня 2012 року о 17 годині 45 хвилин по АДРЕСА_3 вона зустріла наглядно знайому на ім'я ОСОБА_4, яка познайомила її з продавцем кіоску тютюнових виробів на ім'я ОСОБА_3. Позичивши у ОСОБА_3 гроші в сумі 50 гривень вона разом з ОСОБА_4 пішла, а приблизно о 18 годині 00 хвилин, вона знову повернулася в кіоск тютюнових виробів. Перебуваючи в кіоску помітила, що продавець магазину відволікся, а на полиці лежить сумочка світло коричневого кольору, в якій знаходилися гроші. Скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла з полиці сумочку, в якій знаходилися гроші в сумі 4098 гривень 30 копійок, вийшла на вулицю, пішовши у своїх справам. Проходячи біля АДРЕСА_2, дістала з викраденої сумочки гроші, поклала їх собі до кишені, а сумочку викинула на навіс над під'їздом в будинку. Викраденими грошима вона розпорядилася на власний розсуд. 04 січня 2012 року о 12 годині 00 хвилин по п-ту. Ватутіна, 10 її було затримано працівниками міліції. У скоєному щиро каялася, просила суворо не карати.
Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудною змісту обставин злочину, добровільності та істинності її позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, обмеживши в судовому засіданні за згодою учасників процесу обсяг дослідження доказів допитом підсудної, яка повністю визнав себе винною у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам процесу, що в такому випадку, вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у тому, що вона своїми умисними діями скоїла таємне викрадення чужого майна (крадіжку), і знаходить правильною кваліфікацію її дій за ч. 1 ст. 185 КК України.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні підсудній ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер, ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, конкретні обставини справи, дані про особу підсудної, яка під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 25-26), за місцем проживання скарг та нарікань зі сторони мешканців не надходило (а.с. 27), працює не офіційно продавцем на ринку «Троєщина», до кримінальної відповідальності притягується вперше (а.с. 24).
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття підсудної у вчиненому злочині.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин справи, особи підсудної, щире каяття, суд дійшов висновку, що її перевиховання та виправлення можливе без відбуття покарання, вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням та покласти на підсудну обов'язки, визначені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Речові докази у справі відсутні.
Судові витрати у справі не понесені.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винною за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Речові докази у справі відсутні.
Судові витрати у справі не понесені.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.
Суддя