Справа № 2604/896/2012
іменем України
"23" лютого 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Метелешко О.В.,
при секретарі Бєрдєннікову І.Ю.,
за участю прокурорів Григоренко Л.Ю.,
потерпілого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Хмельницької області, Хмельницького району, с. Пашківці, громадянина України, українця, непрацюючого (пенсіонер), вдовець, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
ОСОБА_2, 31 жовтня 2011 року, приблизно о 17 годині 20 хвилин, керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1 та рухався по сухій проїзній частині від проспекту Броварського до вул. Луначарського в м. Києві зі швидкістю приблизно 10-15 км/год. По ходу руху автомобіля НОМЕР_2 мається нерегульований пішохідний перехід, який на місцевості позначений дорожньою розміткою 1.14.1 та дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 ПДР України. Проїжджаючи по нерегульованому пішохідному переході по вулиці Луначарського, ОСОБА_2 здійснив наїзд передньою правою частиною свого автомобіля на пішохода ОСОБА_1, який переходив проїзну частину по вказаному нерегульованому пішохідному переході з права на ліво по відношенню до руху автомобіля НОМЕР_2, внаслідок чого, останній отримав тілесні ушкодження та був доставлена каретою швидкої медичної допомоги до КМКЛШМД.
Під час руху ОСОБА_2 допустив порушення вимог п.п. 12.3 та 18.1 Правил дорожнього руху України, а саме: п. 12.3 ПДР України -«У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Порушуючи вимоги п. 12.3 ПДР України, при виникнення небезпеки для руху яку ОСОБА_2 об'єктивно спроможний виявити, він повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу; п. 18.1 ПДР України -«Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;
Порушення вище вказаних вимог з боку водія ОСОБА_2 виразилось у тому, що він керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись по проїзній частині на з'їзді вулиці Луначарського, під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу та побачивши на ньому пішохода -ОСОБА_1 не врахував, що на даній ділянці дороги пішохід має перевагу в русі перед наближаючимися транспортними засобами, не показав своїм маневром пішоходу ОСОБА_1, який перебував на пішохідному переході, що він звільняє дорогу шляхом зниження швидкості та зупинки транспортного засобу, не врахувала вимоги п. 18.1 ПДР України, щодо заборони здійснення об'їзду пішохода, що знаходиться на пішохідному переході, незалежно від відстані між ним і транспортним засобом. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2038/е від 21.12.2011 року, ОСОБА_1 отримав закритий перелом куприка та за ступенем тяжкості вказане тілесне ушкодження відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я), відповідно н. н. 4.6 та 2.2.І/в. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від і 7.0 і. і 995, погоджених з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України. Дана ДТП виникла з вини водія ОСОБА_2, який порушив вимоги п.п. 12.3 та 18.1. Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою у вчиненому визнав повністю, підтвердив покази дані ним на досудовому слідстві та заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим, а кримінальну справу -закрити, оскільки заподіяну шкоду відшкодував у повному обсязі, про що є наявні документи у матеріалах справи.
Заслухавши думку учасників судового процесу, думку прокурора, яка не заперечувала проти задоволення клопотання ОСОБА_2, думку потерпілого ОСОБА_1, який також звернувся до суду з заявою та просив закрити справу щодо ОСОБА_2, оскільки шкоду йому шкоду відшкодовано в повному обсязі та вони дійсно дійшли до примирення, суд приходить до висновку про можливість звільнення останнього від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде встановлено, що вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, за ступенем тяжкості, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, зокрема є необережним злочином. Крім того, ОСОБА_2 раніше не судимий, встановлено, що з потерпілим ОСОБА_1 примирилися, заподіяна шкода відшкодована потерпілому в повному обсязі, тому, відповідно до ст. 46 КК України, ОСОБА_2 може бути звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим.
На підставі викладеного та керуючись ст. 46 КК України, ст. ст. 71, 8, 282 КПК України, суд -
Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим, а провадження у справі закрити.
Речовий доказ, а саме: автомобіль НОМЕР_2, що переданий на зберігання ОСОБА_2 - залишити у його власності (а.с. 38).
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2 - підписка про невиїзд, скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя