Справа № 2604/3193/2012
іменем України
"22" лютого 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Метелешко О.В.
при секретарі Бєрдєннікову І.Ю.
за участю прокурора Григоренко Л.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Луганської області, м. Брянка, громадянки України, українки, з вищою освітою, неодруженою, працюючої бухгалтером в ТОВ «Агенство екологічних досліджень», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,
ОСОБА_1, 24 грудня 2011 року, приблизно о 21 годині 20 хвилин, зайшла до приміщення центру «Скай Мол», розташованого за адресою: м. Київ, п-т. Ватутіна, 2-Т, з метою придбати товар та перебуваючи в торгівельному залі у неї виник умисел на викрадення товару. Так, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає вона взяла «Лосини»чорного кольору, зайшла до примірочної кабінки де відірвала тривожний пристрій та заховала їх у власну сумочку. З викраденим вона пройшла через касу, при цьому за товар не розрахувалася та направилась до виходу, але була затримана працівниками охорони. Своїми діями ОСОБА_1 завдала ТОВ «Страдіваріус Україна»матеріальних збитків на загальну суму 249 гривень 17 копійок.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала повністю та пояснила, що дійсно 24 грудня 2011 року о 21 годині 00 хвилин вона приїхала до ТРЦ «Скай Мол», розташованого по п-ту. Ватутіна, 2-Т в м. Києві з метою подивитися товар. Зайшовши до магазину «Страдіваріус»побачила, що на полицях лежав товар, а саме штани «Лосини», які вона вирішила таємно викрасти. Вона впевнилася, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла їх з полиці, зайшла до примірочної кабінки де відірвала тривожний пристрій, заховала їх у власну сумочку та вийшла з примірочної кабінки. З викраденим товаром пройшла мимо каси та на виході була затримана охоронною магазину.
Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудною змісту обставин злочину, добровільності та істинності її позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, обмеживши в судовому засіданні за згодою учасників процесу обсяг дослідження доказів допитом підсудної, яка повністю визнав себе винною у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам процесу, що в такому випадку, вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в тому, що вона своїми умисними діями скоїла закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) і знаходить правильною кваліфікацію її дій за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні підсудній ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер, ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, конкретні обставини справи, дані про особу підсудної, яка під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 20-21), за місцем проживання скарг та нарікань зі сторони мешканців не надходило (а.с. 22), працює бухгалтером в ТОВ «Агентство екологічних досліджень»та по місцю роботи характеризується позитивно (а.с. 23), до кримінальної відповідальності притягується вперше (а.с. 19).
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття підсудної у вчиненому злочині.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Речові докази у справі відсутні.
Судові витрати у справі не понесені.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винною за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день постановлення вироку становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Речові докази у справі відсутні.
Судові витрати у справі не понесені.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.
Суддя