33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"22" травня 2012 р. Справа № 12/5025/272/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючий суддя Грязнов В.В.
суддя Мельник О.В. ,
суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Яковлєв Д.В,,
за участю представників сторін:
позивача- не з'явився,
відповідача- Адоміч М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровет Атлантик»на рішення господарського суду Хмельницької області від 19.03.2012р. у справі №12/5025/272/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровет Атлантик»
до Селянського товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-
наукове племінне господарство по розведенню свиней -Агрофірма
«Маяк»
про стягнення 20 328 грн. заборгованості по розрахунках,-
До початку засідання, розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №12/5025/272/12 від 22.05.2012р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Савченка Г.І внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В., суддя Саврій В.А.(арк. справи 44).
Судом роз'яснено представнику Відповідача права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.03.2012р. у справі №12/ 5025/ 272/12 (суддя Шпак В.О.) відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровет Атлантик»(надалі в тексті - Товариство) до Селянського товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-наукове племінне господарство по розведенню свиней - Агрофірма «Маяк»(надалі в тексті - Агрофірма) про стягнення 20 328 грн. заборгованості по розрахунках за отриманий товар згідно укладеного договору.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що провадження у справі порушено після проплати Відповідачем заборгованості і, як встановлено судом, на день порушення провадження у справі борг був відсутній, тому в позові до Агрофірми Товариству належить відмовити, поклавши судовий збір на Позивача.(арк.справи 23).
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.03.2012р. у справі №12/5025/272/12, Позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині покладення на Позивача судового збору та прийняти в цій частині нове, яким віднести витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп. на Відповідача та відшкодувати сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 804 грн. 75 коп. за рахунок Агрофірмми.(арк.справи 32).
Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 07.05.2012р. було поновлено строк апеляційного оскарження та прийнято апеляційну скаргу до провадження, справу призначено до слухання.(арк.справи 29-30).
На виконання ухвали, представник Відповідача подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому вважаючи оскаржуване рішення справедливим і законним, просить залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Агровет Атлантик»-без задоволення.(арк.справи 42).
В судовому засідання суду апеляційної інстанції 22.05.2012р. представник Відповідача заперечив проти доводів Скаржника, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач не забезпечив явку свого представника у призначене на 22.05.2012р. судове засідання, натомість надіслав на адресу Рівненського апеляційного господарського суду телеграму з клопотанням проводити розгляд скарги за відсутності представника Скаржника.(арк. справи 39).
Оскільки, ухвалою від 07.05.2012р. у даній справі явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення Відповідача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд
Як вбачається матеріалів справи, Товариство, діючи як продавець та Агрофірма, діючи як покупець - уклали 04.10.2010р. договір купівлі-продажу товару Д-1 №284 від (надалі в тексті - Договір), відповідно до п.1.1 та п.1.2 якого, продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його ціну. Товаром згідно Договору є кормові добавки, білкові вітамінно-мінеральні добавки, комбікорми, замінники цільного молока та обладнання, кількісні, якісні та інші характеристики яких визначати-муть у додатках та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.
Право власності на придбаний товар переходить від продавця до покупця з моменту отримання поставленого товару відповідно до умов Договору за видатковими накладними.(п.1.3 Договору).
Згідно п.4.4 та 4.5, покупець проводить оплату ціни товару шляхом перерахування на банківський рахунок продавця грошових коштів в сумі, зазначеній у рахунку-фактурі. Датою оплати вважається надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Покупець зобов'язується провести 100% оплату за заявлену партію товару (визначену у рахунку-фактурі) до моменту відпущення товару зі складу продавця.
Договір підписано директорами ТзОВ «Агровет Атлантик» та СТзОВ Агрофірма «Маяк», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 6-7).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання Договору через представника ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності №297 від 02.11.2011р., згідно видаткової накладної №5893 від 02.11.2011р. - Товариство передало, а Агрофірма фактично прийняла товар в асортименті на загальну суму 20 328 грн., що стверджується копіями зазначених документів, відбитками печатки СТзОВ Агрофірма «Маяк»на видатковій накладній та посиланнями в накладній на Договір.(арк. справи 8-10).
Пропозиція сплатити 20 328 грн. заборгованості, яка вбачається з претензії Позивача №36 від 06.12.2011р. - залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.(арк.справи 11, 11-зворот).
Колегія суддів зауважує, що матеріалами справи стверджено надіслання Товариством копії позовної заяви та додатків до неї на адресу Агрофірми 07.02.2012р. цінним поштовим відправленням з описом вкладення.(арк.справи 3, 4).
Між тим, позовну заяву з додатками Позивач надіслав до місцевого господарського суду лише через 21 день - 28.02.2012р. рекомендованим поштовим відправленням, що стверджується відбитком штемпеля на конверті.
Позовна заява надійшла до суду 05.03.2012р., провадження у справі №12/5025/272/12 порушено на наступний день - 06.03.2012р., справу призначено слуханням на 19.03.2012р.(арк. справи 1, 2, 13).
Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2012р. в засіданні суду першої інстанції ОСОБА_2-представник Агрофірми надав суду платіжне доручення №152 від 29.02.2012р., яким остання перерахувала на рахунок Товариства 20 328 грн. 00 коп. «за МілкФармКласік, Предстартер згідно рах.5893 від 02.11.2011р.», що відповідає змісту видаткової накладної №5893 від 02.11.2011р., згідно якої було отримано товар.(арк.справи 8, 20).
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, при цьому, колегія суддів приймає до уваги наступне:
Статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.
Згідно ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України). Аналогічні положення містить і ст.193 ГК України.
Матеріалами справи стверджується, що з моменту отримання Відповідачем товару 02.11. 2011р. -між сторонами виникли відносини купівлі-продажу, оскільки, відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідач не виконав зобов'язання у встановлений строк і цієї обставини не заперечував представник Відповідача в судовому засіданні 22.05.2012 року. Вартість товару була сплачена Відповідачем через 2 місяці після отримання ним претензії -29.02.2012р. і на момент порушення місцевим судом провадження у справі - заборгованість була фактично погашена.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Зазначеної правової позиції притимується і Вищий господарський суд України, що відображено у п.4.4 Постанови пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Враховуючи зазначені вище обставини і те, що провадження у справі дійсно порушено після повного погашення Відповідачем заборгованості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Однак, в частині покладення на Позивача витрат зі сплати судового збору, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо неправомірності розподілу судових витрат, при цьому, зауважує, що відповідно до ч.2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Зазначивши у рішенні про необхідність покладення судового збору на Позивача -місцевий господарський суд не зазначив, чим обґрунтована така необхідність.
Як стверджено матеріалами справи - поставивши товар, Позивач виконав умови Договору, письмово пропонував Відповідачу оплатити вартість отриманого товару, неправильних дій не вчиняв, проте Відповідач, отримавши копію позовної заяви - виконав обов'язок з оплати лише через 20 днів і саме його бездіяльність (неправильні дії) змусила Позивача надіслати позовну заяву до господарського суду. Відтак, покладення на Позивача 1 609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору не має правових підстав.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Хмельницької області від 19 березня 2012р. -зміні в частині розподілу судових витрат і покладенню витрат по сплаті судового збору на Відповідача. В решті рішення залишається без змін.
Керуючись, ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровет Атлантик»на рішення господарського суду Хмельницької області від 19.03.2012р. у справі №12/5025/272/11 -задоволити.
2. Рішення місцевого суду змінити, скасувавши його в частині розподілу судових витрат і поклавши витрати по сплаті судового збору на Відповідача. В решті - рішення залишити без змін.
3. Витрати по судовому збору за подання апеляційної скарги покласти на Відповідача.
4. Надати доручення місцевому суду видати відповідні накази.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
6. Справу №12/5025/272/11 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Саврій В.А.