"28" травня 2012 р. Справа № 5021/424/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А.,
суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.,
при секретарі Козікові І.В.,
за участю представників сторін:
позивача - представник ОСОБА_1), за довіреністю№ 187 від 25.12.2009 року,
відповідача - не з*явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача -Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми, ( вх. 1648С/2-7) на рішення господарського суду Сумської області від 23.04.2012 р. у справі № 5021/ 424/12,
за позовом -Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк»в особі Сумської філії, м.Суми,
до Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м.Суми,
про стягнення 4 536 494,80 грн., -
Рішенням господарського суду Сумської області від 23.04.2012 р. (суддя Лущик М.С) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ «Сумихімпром»на користь ПАТ АКБ «Індустріалбанк»заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за договором кредитної лінії ( в національній валюті на умовах комплексного обслуговування) № 2305/1100/1/09 від 03.03.2009 року у розмірі 359404,93 грн., за договором кредитної лінії ( в національній валюті на умовах комплексного обслуговування) № 2305/1100/4/08 від 17.07.2008 року у розмірі 27 942 54,25 грн., за договором кредитної лінії ( в національній валюті на умовах комплексного обслуговування) № 2305/1100/6/08 від 20.11.2008 року у розмірі 1 382 835 ,62 грн., на загальну су 4 536 494,80 грн., 64 380 грн. судового збору.
Відповідач не погодився з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення господарського суду Сумської області від 23.04.2012 р. у справі № 5021/424/12, розстрочивши його виконання рівними частинами строком на 36 місяців.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував матеріальні інтереси відповідача, взявши до уваги лише доводи позивача, чим порушив норми процесуального права, а саме, вимоги статті 4-2 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Зазначене скаржник пояснює тим, що він не подав відзив на позовну заяву, оскільки не вспів його підготувати у зв'язку з великим завантаженням та підготовкою до інших судових засідань. Також відповідач вважає, що судом першої інстанції порушено і норми статті 4-3 ГПК України, згідно якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Вказане скаржник пояснює тим, що позовна заява ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк»надійшла до суду 23.03.2012 року, тобто строк розгляду даної справи закінчувався 23.05.2012 року, проте суд рішення прийняв 23.04.2012 р., не задовольнивши його клопотання про відкладення розгляду справи.
Окрім того, апелянт, з врахуванням статей 83,121 Господарського процесуального кодексу України та п.2 роз*яснення президії Вищого господарського суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р. «Про деякі питання практики застосування статті 121 ГПК України»просить переглянути оскаржуване рішення суду та змінити його, розстрочивши його виконання рівними частинами строком на 36 місяців.
Представник відповідача у судове засідання не з*явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином і в установлений законом строк.
Представник позивача не заперечує проти розгляду даної справи у відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегією суддів встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом за період з 24.10.2011 року (дата, наступна за датою порушення справи про банкрутство відповідача) по 31.12.2011 року по кредитним договорам № 2305/1100/1/09 від 03.03.202009 року; № 2305/1100/4/08 від 17.07.2008 року та № 2305/1100/6/08 від 20.11.2010 року у загальній сумі 4 536 494,80 грн, в тому числі за кредитним договором -1 -359404,93 грн., за кредитним договором -2 -2 794254,25 грн. та за кредитним договором -3 -1 382 835,62 грн.
Оскаржуваним рішенням суду позовні вимоги задоволено повністю. При цьому, приймаючи вказане рішення, суд виходив з того, що позивачем доведено факт не повернення відповідачем йому суми кредиту та не виконано зобов'язання по кредитним договорам 1,2,3 щодо сплати щоквартально відсотків за користування кредитом.
Повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачем 03.03.2009 року укладено договір кредитної лінії ( в національній валюті на умовах комплексного обслуговування) № 2305/1100/1/09 (далі кредитний договір -1) та додаткові угоди № 1 від 28.04.2009 р.,№,2, від 25.02.2010 р., та № 3 від 23.04.2010 р., згідно з яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 8 000 000,00 грн. шляхом сплати щомісячних платежів відповідно до графіку, визначеному в п. п. 1.1 кредитного договору -1, починаючи з травня 2010 року по січень 2011 року частинами не менш ніж по 30 000,00 грн.; залишок заборгованості -18.02.2011 року включно ( п.п.1.1, 1.4 кредитного договору -1); щоквартально в останній робочий день поточного кварталу, але не пізніше 5-го числа першого місяця наступного кварталу, починаючи з другого кварталу 2010 року та одночасно з остаточним погашенням кредиту сплачувати за користування кредитом відсотки у розмірі : 22,5 відсотків річних, а при невиконанні пунктів 4.15 кредитного договору -24,5 відсотків річних; забезпечити щомісячне надходження коштів на поточні рахунки відповідача у національній та іноземній валюті, відкриті в АКБ «Індустріалбанк», в еквіваленті не менше ніж 12 000 000 грн. При невиконанні зазначеної умови плата за користування кредитом перераховується по ставці 24,5 річних ( п.4.15 кредитного договору) ( а.с.12-17 т.1).
Пунктом 2 кредитного договору -1 відповідач (позичальник) забезпечив виконання своїх обов'язків з повернення кредиту, нарахованих процентів, комісій і штрафних санкцій, покриття можливих збитків банку через іпотеку (заставу) нерухомим майном - цехом залізоокисних пігментів та рухомим майном -обладнанням цеху залізоокисних пігментів, що належать йому на праві власності.
Рішенням господарського суду Сумської області від 10.05.2011 р. у справі №5021/548/2011 стягнуто з ВАТ «Сумихімпром»на користь ПАТ АКБ «Індустріалбанк» 7 760 000 грн. простроченої заборгованості за кредитом,
3 456 342,86 грн. простроченої заборгованості по відсоткам за користування кредитом за договором кредитної лінії 2305/1100/1/09 від 03.03.2009 року, станом на 22.04.2011 року ( а.с. 42-44 т.1). Рішення не оскаржувалось і набрало законної сили 23.05.2011 року.
17.07.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір кредитної лінії (в національній валюті на умовах комплексного обслуговування) №2305/1100/4/08 ( далі кредитний договір -2) , згідно з яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 53 000 000,00 грн. ( а.с.18-30 т.1).
Відповідно до умов кредитного договору -2 та додаткових угод до нього відповідач зобов'язався повернути позивачу кредит у сумі 53 000 000,00 грн. шляхом сплати щомісячних платежів відповідно до графіку, визначеному в п.4.1 кредитного договору, не пізніше передостаннього робочого дня кожного місяця у період з травня 2010 року по березень 2011 року частинами не менше ніж по 30 000,00 грн., залишок заборгованості -07.04.2011 року включно ( п.п.1.1,4.1 кредитного договору); щоквартально в останній робочий день поточного кварталу, але не пізніше 5-го числа першого місяця наступного кварталу, починаючи з 2 кварталу 2010 року та одночасно з остаточним погашенням кредиту сплачувати за користування кредитом відсотки у розмірі: 26 відсотків річних; а при невиконанні пунктів 4.15 кредитного договору -28 відсотків річних; забезпечити щомісячне надходження коштів на поточні рахунки відповідача у національній та іноземній валюті, відкриті в АКБ «Індустріалбанк», в еквіваленті не менше ніж 12 000 000 грн. При невиконанні зазначеної умови плата за користування кредитом перераховується по ставці 28 % річних ( п.4.15 кредитного договору).
Пунктом 2 кредитного договору -1 відповідач (позичальник) забезпечив виконання своїх обов'язків з повернення кредиту, нарахованих процентів, комісій і штрафних санкцій, покриття можливих збитків банку через заставу рухомого майна -товарів в обороті, що належать позичальнику на праві власності та заставу майнових прав (що виникнуть у майбутньому) за договором купівлі - продажу «№ 22-0406С від 04.06.2008 р., укладеному між ВАТ «Сумихімпром»та ДП «Екосир»»на суму 33493400,00 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від 18.08.2011 року у справі №5021/1382/2011, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 року, задоволені позовні вимоги АКБ «Індустріалбанк»; стягнуто з ПАТ «Сумихімпром»на користь ПАТ АКБ «Індустріалбанк» 52 790 000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 27 099 817,94 грн. проценти за користування кредитом, 3 103 599,40 грн. - пені за просторочення строків платежу сум кредиту та процентів, 7 285 880,00 грн. штрафу з розстрочкою виконання рішення строком на 6 місяців вересня 2011 року по лютий 2012 року за умови сплати щомісяця рівними частинами по 15 046 549,57 грн. за договором кредитної лінії 2305/1100/4/08 від 17.07.2008 року, станом на 22.04.2011 року ( а.с. 45-47 т.1).
20.11.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір кредитної лінії (в національній валюті на умовах комплексного обслуговування) № 2305/1100/6/08 ( далі -кредитний договір -3), згідно з яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 27 000 000,00 грн.
Відповідно до умов кредитного договору -3 та додаткових угод до нього відповідач зобов'язався повернути позивачу кредит у сумі 27 000 000,00 грн. шляхом сплати щомісячних платежів відповідно до графіку, визначеному в п.1.1, п.4.1 кредитного договору, не пізніше передостаннього робочого дня кожного місяця у період з грудня 2010 року по травень 2011 року частинами не менше ніж по 30 000,00 грн., у період з червня 2011 року по жовтень 2011 року погашати частинами не менше ніж по 50 000,00 грн., залишок заборгованості -09.11.2011 року включно ( п.п.1.1,4.1 кредитного договору); щоквартально в останній робочий день поточного кварталу, але не пізніше 5-го числа першого місяця наступного кварталу, починаючи з 2010 року та одночасно з остаточним погашенням кредиту сплачувати за користування кредитом відсотки у розмірі: 25,5 відсотків річних; а при невиконанні пунктів 4.15 кредитного договору -27,5 відсотків річних; забезпечити щомісячне надходження коштів на поточні рахунки відповідача у національній та іноземній валюті, відкриті в АКБ «Індустріалбанк», в еквіваленті не менше ніж 12 000 000 грн. При невиконанні зазначеної умови плата за користування кредитом перераховується по ставці 27,5 % річних ( п.4.15 кредитного договору).
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано в апеляційній інстанції, ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2011 року порушено справу № 5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ «Сумихімпром». Оголошення про порушення провадження у вказаній справі опубліковано в газеті «Голос України»№ 33 від 21.02.2012 року.
12.03.2012 року до господарського суду Сумської області звернулося ПАТ АКБ «Індустріалбанк»з заявою про визнання його грошових вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів у сумі 158 384 497,60 грн., в тому числі заявлено грошові вимоги по зазначеним кредитним договорам в частині суми несплачених відсотків, нарахованих станом до дати порушення справи про банкрутство ( по 23.10.2011 року включно), а саме : зобов'язання за кредитним договором -1 у сумі відсотків за користування кредитом станом на 23.10.2011 р. -4 706 446,98 грн.; зобов'язання за кредитним договором -2 у сумі відсотків за користування кредитом станом на 23.10.2011 року -33 012 297,93 грн.; зобов'язання за кредитним договором -3 у сумі відсотків за користування кредитом станом на 23.10.2011 року -15 872 906,84 грн.
Позивач вказує, а відповідач не заперечує проти того, що після порушення справи про банкрутство відповідача ( тобто з 24.10.2011 року) останнім не здійснено повернення суми кредиту та не виконано зобов'язання по кредитним договорам 1,2,3 щодо сплати щоквартально відсотків за користування кредитом.
З матеріалів справи вбачається, що будь -які суми на поточні рахунки ПАТ «Сумихімпром», відкриті в АКБ «Індустріалбанк»- не надходили, що підтверджується виписками з поточних рахунків відповідача.
Так, відповідачем не сплачено відсотки за користування кредитом за період з 24.10.2011 року по 31.12.2011 року в визначені кредитними договорами строки -в останній робочий день поточного кварталу, але не пізніше 5-го числа першого місяця наступного кварталу, в наступних сумах згідно розрахунку: за кредитним договором -1 -359 404,93 грн.; за кредитним договором -2 -2 794 254,25 грн.; за кредитним договором -3 -1 382 835,62 грн.
Цивільний кодекс України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства ( стаття 526 ЦК України).Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).
Відповідно до норм статей 1048,1054 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний сплачувати відсотки за користування кредитом до дати повернення позики.
Згідно норм пунктів 5 та 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»зобов'язання боржника, що виникли після порушення справи про банкрутство є поточними та на них не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до п.8.6 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 04.06.2004 р.№ 04-5/1193 заяви поточних кредиторів з вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобов'язаннях, які виникли після порушення провадження у справі підлягають розгляду у порядку позовного провадження.
Враховуючи вищенаведені обставини справи та норми права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог банку у повному обсязі, оскільки факт відсутності надходжень відповідних сум на рахунки підтверджується наявними у матеріалах справи виписками з поточних рахунків відповідача; розрахунки заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом за період з 24.10.2011 року по 31.12.2011 року відповідають вимогам діючого законодавства та умовам кредитних договорів; відсоткова ставка за користування кредитом по кредитним договорам 1.2,3 застосована у розмірах, встановлених пунктами 4.15 кредитних договорів, у зв'язку з незабезпеченням відповідачем щомісячного надходження коштів від реалізації товарів та послуг на свої поточні рахунки в національній та іноземній валютах, що відкрито в АКБ «Індустріалбанк»у розмірі, визначеному умовами кредитних договорів.
Стосовно вимоги апелянта про зміну рішення господарського суду Сумської області від 23.04.2012 р. у справі № 5021/424/12, розстрочивши його виконання рівними частинами строком на 36 місяців, колегія суддів вважає, що останнє не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Приписами частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до приписів Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.06.2001 року № 01-8/665 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу арбітражних судів у 2000 році»у разі надходження від сторони заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови під час здійснення перегляду судового акта в апеляційному порядку, господарський суд може розглянути таку заяву у процесі апеляційного провадження.
ГПК України не містить вимог до змісту заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, проте, зі змісту вказаної норми права вбачається, що заява повинна містити: викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт в апеляційній скарзі просить розстрочити виконання рішення від 23.04.2012 р. у даній справі рівними частинами строком на 36 місяців, проте, при цьому не викладає обставин та не обгрунтовує причини, яка унеможливила б або утруднила виконання рішення суду; не надає жодного доказу, на підтвердження його тяжкого фінансового стану.
Колегія суддів зауважує, що порушення справи про банкрутство не є підставою для безумовного розстрочення поточної заборгованості.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи, що відповідачем не доведено суду ускладнення виконання рішення господарського суду від 23.04.2012 р. у справі № 5021/424/12 або неможливість його виконання, колегія суддів дійшла висновку про відмову ПАТ «Сумихімпром»у задоволенні вказаної вимоги.
Одночасно, колегія суддів роз'яснює апелянту, що у відповідності до приписів частини 1 статті 121 ГПК України останній не позбавлений права звернутися з відповідною заявою до господарського суду, оскільки вказана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.
З огляду на викладене, колегія судді дійшла висновку про відсутність законних підстав для скасування рішення господарського суду Сумської області від 23.04.2012 року, а тому рішення слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.1 ч.1 статті 103, статтею 105, статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд , -
У задоволенні вимоги апелянта про розстрочення виконання рішення господарського суду Сумської області від 23.04.2012 року у справі № 5021/424/12 відмовити.
Апеляційну скаргу ПАТ «Сумихімпром» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 23.04.2012 р. у справі №5021/9424/12 залишити без змін.
Головуючий суддя О.А.Пуль
суддя Я.О.Білоусова
суддя В.С.Хачатрян
повний текст постанови складено 29.05.2012 р.