"21" травня 2012 р. Справа № 5023/2678/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Бородіна Л.І. , суддя Плахов О.В.
при секретарі -Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
заявника апеляційної скарги - ПАТ "Райффайзен банк Аваль" -ОСОБА_2 (за дов. від 10.11.2011 р.)
кредитора -ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_4 (за дов. від 14.05.2012 р.)
боржника -ОСОБА_5 (за дов. від 14.05.2012 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен банк Аваль" (вх. №1485 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.03.12 у справі № 5023/2678/11
за заявою ФОП ОСОБА_3 , м. Харків
до ФОП ОСОБА_6, м. Харків (ідент. № НОМЕР_1)
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.2012 р. по справі № 5023/2678/11 (суддя Чистякова І.О.) задоволено скаргу ліквідатора ФОП ОСОБА_7 на бездіяльність ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" щодо звільнення майна ФОП ОСОБА_7 з під арешту. Зобов'язано ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" вчинити дії щодо зняття заборони відчуження: нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-4, 6-11 в літ "В-1", загальною площею 91,4 кв. м, розташованих за адресою: м. Харків, пров. Лопатинський, буд 17 та вчинити дії щодо виключення запису з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; нежитлових приміщень цокольного поверху № 16-1, 16-2, 16-3, 16-5, 16-6 в літ. "В-1" загальною площею 71,9 кв. м, розташованих за адресою м. Харків, пров. Лопатинський, буд 17 та вчинити дії щодо виключення запису з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; автомобілю марки Фіат 1991 р. випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та вчинити дії щодо виключення запису з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Стягувачем за даною ухвалою визнано ліквідатора банкрута ФОП ОСОБА_7 - арбітражного керуючого Бреус Р.А. Боржником за даною ухвалою визначено ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", не погоджуючись з винесеною ухвалою, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на протиправність ухвали господарського суду Харківської області, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 28.03.2012 р. у справі № 5023/2678/11.
Від ліквідатора боржника арбітражного керуючого Бреус Р.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вважає скаргу повністю необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу такою, що підлягає залишенню без змін.
В судовому засіданні 21.05.2012 р. представник заявника апеляційної скарги підтримав вимоги скарги в повному обсязі та наполягав на її задоволенні. Ліквідатор боржника проти скарги заперечував, з підстав, викладених у відзиві; представник ініціюючого кредитора ФОП ОСОБА_3 відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні заявив, що скаргу не підтримує та просить відмовити в її задоволенні та залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.
Представник боржника відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні пояснив, що вважає скаргу необґрунтованою та заперечує проти її задоволення, просить залишити без змін ухвалу господарського суду Харківської області від 28.03.2012 р.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Постановою господарського суду Харківської області від 25 травня 2011 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2012 р., визнано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), який зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради (дата проведення державної реєстрації 15.12.2005 р. за номером 2 480 000 0000 048642) та місцезнаходження якого: 61001, АДРЕСА_1 -банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), арбітражного керуючого Бреуса Ростислава Анатолійовича (ліцензія серія НОМЕР_4 від 17.11.2009р., адреса: 61018, АДРЕСА_2). Встановлено строк ліквідаційної процедури до 25 листопада 2011 р.
02 березня 2012 року ліквідатором було подано скаргу на бездіяльність Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" щодо звільнення майна Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 з-під арешту (вх. №4574), відповідно до якої просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" вчинити дії щодо зняття заборони відчуження:
- нежитлових приміщень 1-го поверху №1-4, 6-11 в літ. "В-1", загальною площею 91,4 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, пров. Лопатинський, буд. 17 та вчинити дії щодо виключення запису з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна;
- нежитлових приміщень цокольного поверху №16-1, 16-2, 16-3, 16-5, 16-6 в літ. "В-1", загальною площею 71,9 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, пров. Лопатинський, буд. №17 та вчинити дії щодо виключення запису з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна;
- автомобілю марки FIAT моделі DUCATO, 1991 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та вчинити дії щодо виключення запису з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
В обґрунтування поданої скарги ліквідатор посилається на те, що з метою виконання ним своїх обов'язків, передбачених ст.ст. 25, 48, 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор звертався до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" з вимогою про вчинення дій щодо зняття заборони на відчуження майна банкрута, однак законна вимога ліквідатора банком виконана не була.
Приймаючи оскаржувану ухвалу 28.03.2012 р., якою задоволено скаргу ліквідатора та зобов'язано банк вчинити дії щодо зняття заборони відчуження, господарський суд першої інстанції виходив з того, що після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури існують не скасовані заборони на відчуження нерухомого та рухомого майна банкрута. Зазначене перешкоджає виконанню ліквідатором покладених на нього ст.ст. 25, 48, 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язків.
Однак, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності. Згідно з ч. 5 зазначеної статті з дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строки виконання зобов'язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями громадянина-підприємця, крім зобов'язань, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності; припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян та за вимогами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.
Частиною 7 статті 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»закріплено, що у разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.
Отже, задовольняючи скаргу ліквідатора та зобов'язуючи банк вчинити дії щодо зняття заборони відчуження, господарський суд повинен був встановити з яких підстав дане майно перебуває у заставі.
Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що майно, з якого ліквідатор боржника просив зняти заборону, перебуває у заставі з підстав здійснення фізичною особою-підприємцем (банкрутом) підприємницької діяльності. Навпаки, з наявних в матеріалах справи копій договорів іпотеки та застави, на підставі яких накладено обтяження на нежитлові приміщення та майно, яке просив зняти ліквідатор, вбачається, що ці договори укладені з фізичною особою громадянином, а не з фізичною особою-підприємцем, що дає підстави вважати, що зазначені договори не пов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_7
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів вважає, що ліквідатором не надано доказів, які б підтверджували, що на майно та приміщення, відносно яких він просив зобов'язати банк вчинити дії щодо зняття заборони відчуження, обтяжені у зв'язку зі здійсненням особою банкрутом підприємницької діяльності.
Зважаючи наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання ліквідатора про зобов'язання банку вчинити дії щодо зняття заборони відчуження, оскільки майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності не підлягає включенню до ліквідаційної маси, а, відтак, не може бути реалізовано в процесі справи про банкрутство фізичної особи підприємця.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що при винесенні оскаржуваної ухвали господарський суд першої інстанції не повністю дослідив обставини, які мають значення для вирішення справи, а обставини, які суд визнав встановленими, не доведені у відповідності до норм процесуального законодавства, що є підставою для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 28.03.2012 р.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, п. 2 ст. 104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 28.03.2012 р. у справі № 5023/2678/11 про задоволення скарги ліквідатора щодо зобов'язання банка вчинити дії стосовно зняття заборони відчуження скасувати.
Відмовити в задоволенні скарги ліквідатора Фізичної особи -підприємця ОСОБА_7 на бездіяльність ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо звільнення майна ФОП ОСОБА_7 з під арешту.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Шутенко І.А.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Плахов О.В.