донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.05.2012 р. справа №29/262
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівБойченка К.І., Стойка О.В.
від позивача:ОСОБА_4 -за дов. №б/н від 28.04.2012р.
від відповідача:ОСОБА_5 -за дов.№1487/14 від 01.03.2012р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія», м.Київ
на рішення господарського суду Донецької області
від28.03.2012 року
у справі№29/262 (Головуючий суддя: Риженко Т.М., судді: Сгара Е.В., Бокова Ю.В.)
за позовомПриватного акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія», м.Київ
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Ясинівський коксохімічний завод», м.Макіївка Донецької області
простягнення заборгованості в розмірі 240826,21грн.
У 2011 році Приватне акціонерне товариство «Українська гірничо-металургійна компанія», м.Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Ясинівський коксохімічний завод», м.Макіївка Донецької області про стягнення боргу в розмірі 240826,21грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.11.2011р.).
Рішенням господарського суду Донецької області від 28.03.12р. у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія», м.Київ було відмовлено.
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Українська гірничо-металургійна компанія», м.Київ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 28.03.12р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Ясинівський коксохімічний завод», м.Макіївка Донецької області через канцелярію суду надав пояснення, які долучені до матеріалів справи.
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Українська гірничо-металургійна компанія», м.Київ наполягає на вимогах, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду, за мотивами, викладеними апеляційною інстанцією, відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на поставку товару, яка здійснена на загальну суму 247 742,80грн., про що свідчать видаткові накладні №ДФ-0000833 від 30.09.2008р. на суму 71 983,21грн., №ДФ-0000834 від 30.09.2008р. на суму 24 348,59грн., №ДФ-0000847 від 01.10.2008р. на суму 40 702,60грн., №ДФ-0000899 від 06.10.2008р. на суму 13 640,00грн., №ДФ-0000900 від 06.10.2008р. на суму 40 424,00грн., №ДФ-0001053 від 22.10.2008р. на суму 50 382,40грн., №ДФ-0000901 від 06.10.2008р. на суму 6 262,00грн. Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей. Факт поставки також підтверджує у судовому засіданні і відповідач, який здійснив часткову оплату за поставлений товар внаслідок чого є заборгованість в сумі 240826,21грн.
У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем зобов»язань з оплати прийнятого ним товару позивачем на адресу відповідача було направлено лист-вимога №01/512 від 08.06.2012р., яка залишена останнім без задоволення. Тому, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення боргу в розмірі 240826,21грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.11.2011р.).
Відповідач вважає, що постачання металопродукції відбувалось у межах договору №23-Пр-др.о/210 у від 13.06.2008р. Рахунки-фактури, довіреності, які видані на отримання метеріальних цінностей, видаткові та податкові накладні, виписані позивачем, містять посилання, що поставка здійснювалась за договором №23-Пр-др.о/210 у від 13.06.2008р.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
У данному випадку, має місце договірний характер даних правовідносин, оскільки, по-перше: всі зазначені видаткові накладні в якості підстави постачання містять в собі посилання на договір №23-Пр-др.о. від 13.06.2008р., рахунки-фактури виставлені позивачем для оплати, довіреності на отримання матеріальних цінностей також містять посилання, що поставка здійснювалась за договором. Крім того, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу від 08.06.2011р. саме за договором.
По-друге: Відповідач частково сплатив товар з призначенням платежу за договором №23-Пр-др.о. від 13.06.2008р. і позивач зарахував.
Посилання на акт звірки розрахунків між сторонами, суд не приймає як доказ підтвердження заборгованості, так як за актом визначено суму бухгалтерського обліку.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що позивач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, що заборгованість утворилася за устною домовленістю між сторонами. Тому, судова колегія дійшла висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення боргу в розмірі 240 826,21грн., а суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні даних позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2012 року у справі №29/262 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, за мотивами викладених апеляційною інстанцією у постанові, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія», м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2012 року у справі №29/262 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2012 року у справі №29/262 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді К.І.Бойченко
О.В.Стойка
Надр.6 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4- третій особі 1
5 -ДАГС;
6-ГС Донец. обл.