11.08.06р.
Справа № 12/124-06(18/325)
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпровськпромбуд",
м. Дніпропетровськ
до В-1 Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції м. Дніпропетровськ
до В-2 Релігійної громади "Християнська церква "Нова Віфанія", м. Дніпропетровськ
про стягнення 96 133,82 грн.
Суддя Жукова Л.В.
при секретарі-пом. судді Конєва С.О.
Представники:
Від позивача Демиденко М.Т. довіреність № 1-5/10-38 від 15.10.2005р. Від відповідача-1 Кабаченко І. М. Довіреність № 181/01 від 10.01.2006р.
Від відповідача-2 Зайденс А.Я. довіреність № 8 від 18.05.2006р.,
Єрмаков В.М. довіреність від 05.05.2006р.
Позивач просить стягнути з відповідачів солідарно збитки у розмірі 96 133 грн. 82 коп.
19.09.2005р. позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з Релігійної громади «Християнська церква «Нова Віфанія» 4009 грн. 91 коп. збитків за неналежне виконання постанови суду в період з 01.06.2002р. по 16.07.2002р., а з 17.07.2002р. по 31.12.2004р. збитки в сумі 79044 грн., які просить стягнути з відповідачів солідарно.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 24-29.05.2001р. у справі № Н1/46 визнані недійсними публічні торги (аукціон) з продажу Будинку культури «Будівельник», що розташований за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Повітрофлотська, 2 - а, які відбулися 14.12.2000р. і за результатами яких переможцем визнано Християнську церкву «Нова Віфанія». Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2002р. у справі № 02-5/5-14/45(Н4/4) було зобов'язано Релігійну общину «Християнська церква «Нова Віфанія» повернути на користь позивача спірне приміщення загальною площею 1547 кв.м.. При цьому, позивач вказує на те, що відповідачі ухилялися від виконання рішень суду в період з 01.06.2002р. по 31.12.2004р. чим позивачу завдані збитки та останнім не отримано доход в сумі 83054 грн. 54 коп., який він міг би отримати від його оренди, якби приміщення було йому повернуто вчасно. Крім того, позивач просить стягнути збитки у розмірі 13079 грн. 28 коп., як оплату гонорару адвокату за надані юридичні послуги згідно контракту б/н від 03.05.2001р.
Представник відповідача-1 проти позову заперечує посилається на те, що державним виконавцем здійснювались всі необхідні заходи щодо розшуку боржника, державним виконавцем; двічі відповідачем-1 були здійснені заходи по зверненню до Дніпропетровського апеляційного господарського суду за роз'ясненням постанови суду; виконавчий документ було направлено у зв'язку з невиконанням до ВДВС Красногрвадійського районного управління юстиції на підставі ст. 20, 37 Закону України «Про виконавче провадження» за встановленою адресою боржника -м. Дніпропетровськ вул. Чіркова, 51; 24.11.2004р. цей виконавчий документ було повернути у зв'язку з відсутністю акта державного виконавця та цього ж дня знову було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої було надіслано сторонам. 02.12.2004р. відповідач-2 звернувся зі скаргою до ВДВС та просив продовжити строк виконання до 01.05.2005р. В зазначений термін боржник не виконав постанови ВДВС та його вдруге зобов'язано було виконати рішення суду до 26.12.2004р. 14.01.2005р. на підставі акту приймання-передачі боржник передав ВДВС Ленінського районного управління юстиції спірну будівлю, а останній в цей же день повернув її позивачу. Крім того, відповідач-1 в поясненнях наданих суду 19.07.2006р. зазначає, що у зв'язку з реформуванням системи державної виконавчої служби на підставі наказу № 1482/к від 19.08.2005р. було ліквідовано Ленінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції та на підставі наказу № 46/к від 26.10.2005р. було створено Державну виконавчу службу у Ленінському районі м. Дніпропетровська, яка не є правонаступником Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.
Представники відповідача-2 проти позову заперечують посилаючись на те, що вони на прилюдних торгах в 2000р. придбали Будинок Культури, що розташований за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Повітрофлотська, 2-а загальною площею 1547,7 кв.м. про що свідчить копія свідоцтва про право власності від 23.12.2000р. видане приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. та зареєстроване в реєстрі № 4902. Однак, як пояснили відповідачі-2 в судовому засіданні фактична передача майна не відбулася та відповідач-2 не вступав в володіння майном, а з усного дозволу голови правління Кочетова О.А. ними було зайнято приміщення 385 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності від 23.12.2000р., інша площа була завалена будівельним побутовим сміттям, що належить позивачу. 01.01.2005р. між позивачем та відповідачем було підписано договір оренди на спірне приміщення, а 14.01.2005р. приміщення згідно акту було повернуто позивачу. Ніяких перешкод позивачу в користуванні приміщенням вони не чинили та не ухилялися від виконання рішення, оскільки позивач мав доступ до спірного приміщення та частину цього приміщення здавав в оренду.
Крім того, відповідачі-2 в судовому засіданні заявили клопотання про залишення позову без розгляду посилаючись на те, що позов підписано не уповноваженою особою, оскільки згідно статуту позивача голова правління обирається загальними зборами акціонерів строком на п'ять років, а до справи додані копія протоколу загальних зборів від 30.01.1997р. та копія наказу № 7-к від 07.02.1997р. відповідно до яких повноваження голови правління на день підписання позовної заяви скінчилися та доказів продовження повноважень суду не надано.
Суд не находить підстав для задоволення зазначеного клопотання, оскільки згідно Закону України «Про господарські товариства» повноваження голови правління продовжують діяти до його переобрання загальними зборами акціонерів. Як вбачається з матеріалів справи загальні збори акціонерів відбулися 13.05.2006р. та головою правління обрано Кочетова О.А.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 11.08.2006р.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський суд -
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, у зв'язку з реформуванням системи державної виконавчої служби на підставі наказу № 1482/к від 19.08.2005р. було ліквідовано Ленінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції та на підставі наказу № 46/к від 26.10.2005р. Департаменту державної виконавчої служби було створено Державну виконавчу службу у Ленінському районі м. Дніпропетровська.
Згідно ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим особам -правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
У зв'язку з перетворенням Ленінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції і його ліквідацією, правонаступником за законом є Державна виконавча служба у Ленінському районі м. Дніпропетровська.
За викладених обставин суд вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво - замінити відповідача-1 ДВС Ленінського районного управління юстиції на Державну виконавчу службу у Ленінському районі м. Дніпропетровська .
Відповідно до свідоцтва про право власності від 23.12.2000р. виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. зареєстрованого в реєстрі за № 4902 - Релігійна громада «Християнська церква «Нова Віфанія» придбала з прилюдних торгів відповідно до акту про проведення прилюдних торгів, затвердженого начальником державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції Гусєвим В.М. 22.12.2000р., та є власником майна -Клубу «Будівник», що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Повітрофлотська, 2-А, трьох поверхової цегляної будівлі 1983 року побудови загальною площею 1547, 7 кв.м.
Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 24-29.05.2001р. у справі № Н1/46 визнані недійсними публічні торги (аукціон) з продажу Будинку культури «Будівельник», що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Повітрофлотська, 2а, що відбулися 14.12.2000р. за результатами яких переможцем прилюдних торгів визнана Християнську церкву «Нова Віфанія».
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2002р. у справі № 02-5/5-14/45 (Н4/4) витребуваний у Регілійної громади «Християнська церква «Нова Віфанія» на користь позивача Будинок культури «Будівельник» загальною площею 1547, 7 кв.м. розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Повітрофлотська, 2-А.
Ухвалою від 22.01.2004р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд на підставі заяви державної виконавчої служби роз'яснив прийняте рішення про те, що витребування у відповідача-2 на користь позивача зазначеного вище спірного майна означає обов'язок відповідача-2 повернути позивачу зазначене вище спірне приміщення.
01.01.2005р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір оренди спірного приміщення на загальну площу 495,05 кв.м.
14.01.2005р. на підставі двох актів приймання-передачі спірне приміщення було передано відповідачем-2 Державній виконавчій службі Ленінського району м. Дніпропетровська, а того ж дня Ленінська виконавча служба передала Будинок культури «Будівельник» загальною площею 1547 кв.м. розташований по вул. Повітрофлотська, 2-А в м. Дніпропетровську позивачу.
Позивач вважає, що своїми неправомірними діями щодо несвоєчасного повернення його майна та ухилення від виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2002р. відповідачі нанесли йому збитки у вигляді неотриманого доходу в сумі 83 054 грн. 54 коп., які він отримав би за оренду приміщення.
В підтвердження зазначеного надає суду копії договорів оренди нежитлового приміщення № 11 від 03.07.2000р. укладеного між позивачем та ТОВ «МДС» відповідно до умов якого позивач передає приміщення площею 252 кв.м. розташоване по вул. Повітрофлотська, 2-А строком з 03.07.2000р. по 31.12.2005р. із розрахунку за орендну плату 1134 грн. в місяць ТОВ «МДС».
01.02.2003р. до цього договору позивачем укладається додаткова угода, за якою орендна площа складає 945,8 кв.м., а орендна плата за 1 місяць становить 3815 грн. 40 коп.
Також в підтвердження позовних вимог позивач надає договір оренди № 8 від 01.07.2004р. укладений між позивачем та ТОВ «Меблевий майстер» відповідно до умов якого позивач передає орендарю приміщення площею 945,8 кв.м. за адресою вул. Повітрофлотська, 2-А в м. Дніпропетровську з 16.09.2004р., строк оренди складає 3 місяці. Розмір орендної плати з 01.07.2004р. по 31.08.2004р. складає 3815 грн. 40 коп. за один місяць, а з 01.09.2004р. -12 грн. за місяць.
Крім того, позивач зазначив, що розрахунок збитків він здійснив відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 і відповідно з договірною ціною, узгодженою з орендаторами, а також на підставі акту оцінки об'єкта оренди.
Вивчивши надані докази, вислухавши усні пояснення представників сторін, проаналізувавши всі докази в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на її відшкодування. Збитками є : доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною 4 ст. 623 ЦК України передбачено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що у позивача відсутні докази щодо протиправної поведінки з боку відповідачів по утриманню ним будівлі будинку культури після виникнення обов'язку його повернути, оскільки фактично встановлено, що відповідач-2 у власність спірне приміщення за актом приймання-передачі не отримував, а тому й повертати його не мав підстав. 14.01.2005р. відповідачем-2 був підписаний акт приймання-передачі приміщення лише після укладення договору оренди з позивачем 01.01.2005р.
Також позовні вимоги щодо стягнення з відповідача-1 збитків невиконанням постанови Дніпропетровського апеляційного суду від 30.05.2002р. суперечать викладеним у справі доказам, а тому суд вважає їх не обгрунтованими, оскільки з наданих документів видно, що Відділом державної виконавчої служби Ленінського міського управління юстиції були здійснені всі необхідні заходи передбачені Законом України «Про виконавче провадження» щодо виконання зазначеної вище постанови, а саме: відкрито виконавче провадження, отримано роз'яснення щодо виконання рішення; проводився розшук боржника; постановою державного виконавця надавався боржникові строк для виконання рішення суду.
Крім того, як вбачається з наявних в матеріалах договорів оренди, на які посилається позивач та які були укладені позивачем в період з 30.05.2002р. по 14.01.2005р. з ТОВ «МДС» та ТОВ «Меблевий майстер», вони свідчать про можливість розпорядження майном позивачем, оскільки останній передавав у вказаний строк частину приміщень будинку культури в оренду за цими договорами, а відтак, відсутнє порушення права позивача щодо утримання відповідачами спірного приміщення.
Також позивач не надав суду доказів саме яким чином утримувалось спірне приміщення відповідачами, не зміг пояснити в судовому засіданні яким чином діяли договори оренди укладені з ТОВ «МДС» та ТОВ «Меблевий майстер», не надав доказів того, що відповідачі своїми діями перешкоджали позивачу розпоряджатися майном і яким саме чином; не надав доказів того, що до нього надходили пропозиції щодо укладення договорів оренди по тій ціні, яку він заявляє до відшкодування та причини неприйняття пропозицій у зв'язку з тим, що відповідачами утримувалося майно позивача.
Посилання позивача на звернення до органів прокуратури, органів відділу Державної виконавчої служби та інші органи влади не можуть бути належними доказами при заявленні вимоги щодо відшкодування упущеної вигоди, оскільки при обрахуванні розміру упущеної вигоди відповідно до ст. 623 ЦК України мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином.
Таким чином, судом в судовому засіданні встановлено, що відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача-2 та не отриманням прибутку позивачем, оскільки доказів утримання приміщення відповідачами-1,2 та надходження пропозицій щодо оренди приміщення, яке займає відповідач-2, позивачем не надано; доказів відхилення таких пропозицій з причин зайняття відповідачем-2 спірного приміщення також позивачем не надано.
Крім того, як встановлено в судовому засіданні відповідач-2 на підставі свідоцтва про право власності та усної домовленості з головою правління позивача - Кочетовим О.А. займав частину приміщення в будинку культури площею 385 кв.м., іншу площу займали підприємства за договорами оренди з позивачем, але договір оренди між позивачем та відповідачем-2 було укладено лише 01.01.2005р. на загальну площу 495,05 кв.м.
Отже, заявлена позивачем сума до стягнення не може бути визначена як упущена вигода, оскільки позивач не довів суду, що він міг би отримати доход в сумі 83 054 грн. 54 коп., якби здав в оренду приміщення, яке займав відповідач-2 .
Вимоги позивача щодо стягнення збитків у розмірі 13079 грн. 28 коп., як оплати гонорару адвокату за надані юридичні послуги згідно контракту б/н від 03.05.2001р. не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката входить до судових витрат, які розподіляються згідно ст. 49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 623, 104 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 25, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Здійснити процесуальне правонаступництво - замінити відповідача-1 ДВС Ленінського районного управління юстиції на ДВС у Ленінському районі м. Дніпропетровська.
В позові відмовити.
Суддя
Л.В. Жукова
Рішення підписано 11.08.2006р. відповідно до ст.ст.84, 85 ГПК України.